Через 30 років до полтавця разом із втраченим голосом прийшло й натхнення створювати унікальні інструменти | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Через 30 років до полтавця разом із втраченим голосом прийшло й натхнення створювати унікальні інструменти
Через 30 років до полтавця разом із втраченим голосом прийшло й натхнення створювати унікальні інструменти
6 червня, вівторок

Кобзар з Полтавщини, заслужений художник України 77-річний Іван Новобранець, після понад 30-ти років відсутності голосу знову заспівав у 60 років, а потім почав створювати авторські музичні інструменти, на яких грали ще козаки – бандури.


Журналісти «ВПолтаві.Інфо» поспілкувалися з Іваном Новобранцем і поцікавились його історією.

Розкажіть, як ви прийшли до музики?

З дитинства я грав на акордеоні. У мене був дуже гарний голос. Всі дівчата були мої, бо я гарним був, співав та ще й з акордеоном. А тоді музики мало було, а я грав різні жанри. Навчав дітей у школі музиці у селищі Березоточе Лубенського району. Коли у школі викладав, у мене було багато хорів і тоді я зірвав голос, а після того переїхав до Полтави. Це було у 1966-му році. Лікарі казали, що вже ніколи не заспіваю. І ось, проходить час, і коли мені було рівно 60 років, тоді працював у музеї, дівчата заспівали щось народне, я вирішив підтягти і у мене в цей момент зазвучав голос. Акордеон у мене вкрали в Полтаві і я став сумувати без музики, але у мене прорізався голос. І ось мені сказали, а кажуть мені звідти (показав пальцем у небо) - вчись грати на бандурі. А звичайну сучасну бандуру я не люблю. У мене справжня бандура, на таких козаки грали.

Чим відрізняються ваші бандури від сучасних?

Вона маленька і струн менше. На ній мелодії не заграєш, а просто імпровізуєш. Я, наприклад, розучую мелодію на фортепіано, а потім акомпаную, імпровізуючи. Колись так і кобзарі співали.

Вже 17 років створюєте бандури. Скільки за цей час їх виготовили?

За цей час виготовив 15 бандур та одну ліру, яка є єдиною на Полтавщині. Немає, навіть, розбитої у музеях. Тому я у Харкові перефотографував і протягом півтора року створив ліру.



Чи продаєте їх?

Інструменти виготовленні власноруч не продаю, проте декілька подарував знайомим та близьким людям.

Скільки часу йде на виготовлення бандури?

Один інструмент, при щоденній роботі, займає з півроку на виготовлення. Виготовляю його вручну, без використання станків. Беру широку деревину, розколоту на дві частини, і починаю сокирою робити форму, а потім видовбую середину і так далі.


Звідки у вас ідея з’явилась на створення власних бандур? Чому саме таких?

Справа у тому, що ці, старі, бандури у свій час знищували, а кобзарів розстрілювали. Жінки ніколи кобзарями не були. І раніше, коли жінка брала інструмент у руки, кобзар говорив «Положи, а то зіпсується», бо це чисто чоловічий інструмент. Бо частина бандури схожа на жіноче начало. Так народжувались національні автентичні звуки, мелодія народна. Цей інструмент був створений тоді, коли ще не було нот. Найстаріший стрій Зінківський. У Зінькові придумали цей стрій, що я граю. Коли розстріляли кобзарів, придумали велику бандуру, яка настроєна як піаніно. А на цій, моїй, бандурі – як відкрити піаніно і викинути всі чорні клавіші. За нові посадили жінок, щоб ті про кохання співали, а не про політику. Кобзарі йшли у народ, складали думи і співаючи казали, що дуже важко жити. Тоді вони були носіями культури та інформації. Музики ж не було. І ось, коли кобзар приходив у село, в якому його не чули, сходився весь люд. І вони співали про, наприклад, набіг татар, як ті дівчат забирали й людей вбивали. А люди сиділи та плакали. Вони подорожували та передавали інформацію, як кореспонденти.


Автор: Світлана Бондарева
Джерело: ВПолтаві.Інфо



Додати: Share on Facebook

Інші:

Український скрипаль-віртуоз Ілля Бондаренко: "Було б символічно, якби в будинку Леонтовича відкрили музичну школу"
Наталя Пасічник: «Україна — це не лише фолк»
Ірина Френкель: «Радію тому, чого я… не досягла»
«Виступити на сцені зі симфонічним оркестром для школяра велика честь»
Зоряна Кушплер: "Даліла написана просто для мене"
Яна Кухарук: «Цікаво вчитися у приїжджих диригентів»
Михайло Сосновський: «Львівська філармонія живе у швидкому музичному темпі»
Валерій Соколов: "У Львові шалене музичне життя"
Українська класична музика має високий рівень якості, — Мирослав Скорик
Як звучав Тернопіль минулого століття
"Мовчазний голос" українського композитора Василя Барвінського зазвучав у Німеччині
"Я завжди буду чернівчанином", - диригент з Ізраїлю Марк Волох
Мирослав Скорик та Олександр Пірієв про гала-концерт «Три с»
Вопреки опасениям, концерты «живых классиков» собирают аншлаги, — инициатор проекта «Три «С»
Японська мрія, втілена у Дніпрі: як дівчина із Країни Сонця стала солісткою театру опери та балету
Фортепіано як... перекладач
Зірка фільму "Танцівник" розповів, у чому знаходить натхнення
Шевченківський комітет – перенавантаження
Киянка Яна Саленко розповіла про шлях до успіху в Берлінській опері
Нам потрібне нове законодавство про авторське право в сфері культури, — група РПР «Культура»
Вона була першою українкою, яка сама сіла за кермо автомобіля
Ліричний тенор без «фактури». Люди йшли «на Білинника»...
«Головний артист на сцені – це оркестр»
Композитор Алла Сіренко створила «Реквієм для Воїна» з посвятою Василеві Сліпаку
Марина Вискворкіна- оперна співачка, інтервью
10 листопада у Національній опері України пройде гала-концерт “Три С”
Володимир Шейко: Симфонічний оркестр Українського радіо піднімає рейтинги як суспільного, так і України загалом
Зіркова історія найкрасивішої балетної пари Європи
«Жагу до життя черпаю з музики», – 87-річна піаністка Олена Андрєєва
Євген Станкович: Якщо б я знав, як пишеться музика, я б її не писав
Доля музиканта – це доля подвижника
23-річна скрипалька, яка акомпанує Бочеллі, розповіла про свій шлях до світової слави
Рівне Культурне: Микола Орешко, директор Рівненської обласної філармонії
Володимир Шейко: «Якщо нація втрачає релігію і мистецтво – вона перестає існувати, перетворюючись на набір людей»
Що таке сучасна баянна музика: у студії Громадського радіо Kyiv Classic Accordion duo
Станіслав Христенко: спілкуюся з публікою за допомогою музики
Андрій Юркевич: «Оперні театри обов’язково мають бути сучасними»»
Оксана Линів: українськонімецький оркестр міст між культурами
Интервью дирижера Хобарта Эрла об открытии нового сезона 2017-2018 гг.
Малер, кава та мода
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове