Через 30 років до полтавця разом із втраченим голосом прийшло й натхнення створювати унікальні інструменти | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Через 30 років до полтавця разом із втраченим голосом прийшло й натхнення створювати унікальні інструменти
Через 30 років до полтавця разом із втраченим голосом прийшло й натхнення створювати унікальні інструменти
6 червня 2017, вівторок
Поширити у Facebook

Кобзар з Полтавщини, заслужений художник України 77-річний Іван Новобранець, після понад 30-ти років відсутності голосу знову заспівав у 60 років, а потім почав створювати авторські музичні інструменти, на яких грали ще козаки – бандури.


Журналісти «ВПолтаві.Інфо» поспілкувалися з Іваном Новобранцем і поцікавились його історією.

Розкажіть, як ви прийшли до музики?

З дитинства я грав на акордеоні. У мене був дуже гарний голос. Всі дівчата були мої, бо я гарним був, співав та ще й з акордеоном. А тоді музики мало було, а я грав різні жанри. Навчав дітей у школі музиці у селищі Березоточе Лубенського району. Коли у школі викладав, у мене було багато хорів і тоді я зірвав голос, а після того переїхав до Полтави. Це було у 1966-му році. Лікарі казали, що вже ніколи не заспіваю. І ось, проходить час, і коли мені було рівно 60 років, тоді працював у музеї, дівчата заспівали щось народне, я вирішив підтягти і у мене в цей момент зазвучав голос. Акордеон у мене вкрали в Полтаві і я став сумувати без музики, але у мене прорізався голос. І ось мені сказали, а кажуть мені звідти (показав пальцем у небо) - вчись грати на бандурі. А звичайну сучасну бандуру я не люблю. У мене справжня бандура, на таких козаки грали.

Чим відрізняються ваші бандури від сучасних?

Вона маленька і струн менше. На ній мелодії не заграєш, а просто імпровізуєш. Я, наприклад, розучую мелодію на фортепіано, а потім акомпаную, імпровізуючи. Колись так і кобзарі співали.

Вже 17 років створюєте бандури. Скільки за цей час їх виготовили?

За цей час виготовив 15 бандур та одну ліру, яка є єдиною на Полтавщині. Немає, навіть, розбитої у музеях. Тому я у Харкові перефотографував і протягом півтора року створив ліру.



Чи продаєте їх?

Інструменти виготовленні власноруч не продаю, проте декілька подарував знайомим та близьким людям.

Скільки часу йде на виготовлення бандури?

Один інструмент, при щоденній роботі, займає з півроку на виготовлення. Виготовляю його вручну, без використання станків. Беру широку деревину, розколоту на дві частини, і починаю сокирою робити форму, а потім видовбую середину і так далі.


Звідки у вас ідея з’явилась на створення власних бандур? Чому саме таких?

Справа у тому, що ці, старі, бандури у свій час знищували, а кобзарів розстрілювали. Жінки ніколи кобзарями не були. І раніше, коли жінка брала інструмент у руки, кобзар говорив «Положи, а то зіпсується», бо це чисто чоловічий інструмент. Бо частина бандури схожа на жіноче начало. Так народжувались національні автентичні звуки, мелодія народна. Цей інструмент був створений тоді, коли ще не було нот. Найстаріший стрій Зінківський. У Зінькові придумали цей стрій, що я граю. Коли розстріляли кобзарів, придумали велику бандуру, яка настроєна як піаніно. А на цій, моїй, бандурі – як відкрити піаніно і викинути всі чорні клавіші. За нові посадили жінок, щоб ті про кохання співали, а не про політику. Кобзарі йшли у народ, складали думи і співаючи казали, що дуже важко жити. Тоді вони були носіями культури та інформації. Музики ж не було. І ось, коли кобзар приходив у село, в якому його не чули, сходився весь люд. І вони співали про, наприклад, набіг татар, як ті дівчат забирали й людей вбивали. А люди сиділи та плакали. Вони подорожували та передавали інформацію, як кореспонденти.


Автор: Світлана Бондарева
Джерело: ВПолтаві.Інфо



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine