Любомир Мельник: "Я - найшвидший піаніст у світі" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Любомир Мельник:
Любомир Мельник: "Я - найшвидший піаніст у світі"
31 жовтня 2016, понеділок
Поширити у Facebook

Любомир Мельник - композитор і піаніст українського походження відомий як найшвидший піаніст в світі.

Він стверджує, що може грати 19,5 нот в секунду кожною рукою. При цьому зазвичай фізично піаніст може виконати максимум 13-14 нот в секунду.

Любомир Мельник -

Свою музику він називає continuous music (буквально "безперервна гра". - Ред.). Вона побудована на швидких і складних нотних послідовностях. Мельник грає, майже не відриваючи ноги від педалі. Завдяки такій швидкості та техніці людське вухо чує музичний потік, але не може розрізнити ноти.

Пану Мельнику 67 років. Композитор вчився у Канаді, мешкав у Франції, працював у Паризькій опері. Зараз, як він каже, живе у різним містах світу. Майже все своє життя він був невизнаний.

Світ класичної музики не приймав його. У своїх інтерв'ю Мельник розповідав, що йому доводилося голодувати в Парижі, грати в готелях, де його ніхто не слухав. А у Києві зізнався, що це - найбільший зал в його житті. Він боїться, що continuous music може померти разом з ним.

Ми зустрілися із Любомиром Мельником перед його концертом в Києві. Він дуже хвилювався, щоб рояль був правильно налаштований до його виступу, хотів грати без мікрофонів, щоб у зал йшов чистіший звук. Попросив підсунути інструмент ближче до сцени, щоб глядачі могли бачити клавіші.

BBC Україна: "Спочатку був Ференц Ліст… потім з’явився Любомир", - цю фразу я побачила на головній сторінці вашого сайту. Хто її автор? І чому вас порівнюють саме із Ференцом Лістом?

Любомир Мельник: Якось після концерту один зі слухачів сказав, що усвідомив, наскільки continuous music відкриває чарівний світ фортепіано. Свого часу нову епоху гри на фортепіано розпочав Ференц Ліст. Він був першим, хто продемонстрував невідомі можливості інструменту (Ференц Ліст - композитор і піаніст-віртуоз, за часів його життя його техніку гри на фортепіано вважали верхом майстерності. - Ред.). А потім виникла continuous music.

BBC Україна: В одному зі своїх інтев’ю ви сказали, що continuous music – це справжній голос фортепіано. У чому ж різниця звучання фортепіано в класичній музиці та в continuous music?

ЛМ: Continuous music – це істинний голос фортепіано. Класична музика не зацікавлена в красі звучання інструменту, вона зацікавлена в красі композиції. У фортепіано є кілька голосів. І той, що ви чуєте в класичній музиці, це як маримба (музичний інструмент, що складається з укріплених на рамі дерев'яних брусків, по яких ударяють паличками. – Ред.) з певним типом тембру. Але фортепіано – це не маримба.

Для Бетховена воно було маримбою, на якій він грав пальцями. Але потім прийшов я і continuous music – і люди змогли розчути голос фортепіано.

Continuous music не можна грати на якомусь іншому інструменті. Ви можете грати сонату Бетховена на маримбі, на гітарах, на контрабасі, розкласти її на партитуру для оркестру – і композиція зберігатиме свою красу. Але continuous music не житиме без фортепіано.

BBC Україна: Ви наголошуєте, що ваша музика медитативна. Чому це так важливо?

ЛМ: Бо я вважаю, що природа continuous music в тому, щоб давати людям час помедитувати і подумати. Це музика для роздумів, досвід, який переживає і піаніст, і слухач. Це не розвага, як класичний музичний твір, а частина життя.

BBC Україна: Якось ви сказали, що співаєте разом із фортепіано. Про що ви співаєте? Про що розповідаєте своїм слухачам?

ЛМ: Я просто дозволяю співати інструменту. Класична музика та будь-яка інша музика використовувала лише частину можливостей інструменту. Сила фортепіано у своїй повноті розкривається тільки в continuous music. І мені прикро, що світ класичної музики не радіє тому, що хтось відкрив для них справжній голос інструменту.

Можливо, це пов’язано з тим, що у мене довге волосся, я був хіпі. Можливо, мене не визнавали цілком із соціальних міркувань. Я не виглядаю, як класичний піаніст. У людях ще живий той уславлений образ піаніста у смокінгу. Але continuous music – це про красу фортепіано, мені в цьому випадку смокінг не потрібен.

Певні мої твори дійсно розповідають історію. Windmills – це особлива історія. Моя музика про відновлення сил людської душі, вона як ліки, допомагає краще розкрити себе. Принаймні, мені хотілося би, щоб було так. Continuous music дуже філософська. Вона розширює наше розуміння світу, тому важливо, щоб вона існувала.

BBC Україна: Вас вважають найшвидшим піаністом у світі…

ЛМ: Мене не вважають, я є найшвидшим піаністом. Мене не обходить, що інші люди думають про мене. Різниця між мною та найкращими концертними піаністами світу – це як різниця між маленьким літаком з пропелером та сучасним джетом.

Люди багато чого не знають про гру на фортепіано. Вони приходять на концерт послухати музику, але вони не розуміють техніку гри. Представники класичної музики усуваються від continuous music. Вони не можуть визнати, що хтось інший робить щось феноменальне, що вони зробити не можуть.

BBC Україна: То швидкість гри на фортепіано відображає рівень володіння інструментом?

ЛМ: Саме так. І єдина причина, чому мої пальці можуть грати так швидко, тому що continuous music змінила моє тіло. Це як майстер йоги може робити якісь речі своїм тілом, завдяки тому, що йога змінила його тіло.

BBC Україна: У вас українське коріння, але ви все життя прожили за кордоном. Вас щось поєднує з Україною?

ЛМ: Не тільки коріння. Я українець. Українцем народився, українцем помру (пан Мельник бігло говорить українською. - Ред.).

І дуже важливо, щоб світ усвідомив, що якби я народився у Франції, Британії, Бразилії чи в будь-якій іншій країні, моєї музики би не існувало. Тільки українець може винайти таку музику. Представники інших національностей не опікувалися би такими речами.

Я вважаю, частково їм (українцям. - Ред.) це вдається завдяки тому, що творча частина суспільства не вмотивована грошима, у той час коли світ схиблений на грошах.

BBC Україна: Я бачила, як ви граєте на концертах із заплющеними очима. Скільки разів вам потрібно повторити твір, щоб його запам’ятати?

ЛМ: Це залежить від твору. Windmills – дуже складний твір, його треба було повторити разів сім-вісім.

BBC Україна: А як ви записуєте ноти своїх творів? У блокнот чи на комп’ютер?

ЛМ: Деякі намагаюсь записувати. Але річ у тім, що continuous music дуже складна, тому все записати не вдається. На те, щоб записати Windmills, може піти ціле життя.

На концерті перед виконанням Windmills Любомир Мельник просить у залу трихвилинну перерву, щоб налаштуватися. Композиція триває приблизно 40 хвилин.

Як розповів композитор, це історія про вітряк, який насолоджується життям і не знає, що десь там далеко на нього насувається страшний вітер. Вітер іде, щоб знищити його. Коли вітер приходить ближче, вітряк намагається крутитися якомога швидше, але не витримує.

"От і мої пальці доходять до тієї межі, коли вони вже не можуть грати швидше. Ви почуєте це. Це буде така швидкість, коли немає окремих звуків, тільки суцільний потік", - каже піаніст.


Автор: Олександра Марченко
Джерело: BBC Україна



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine