Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша»
Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Горностай Олександр
Олександр ГОРНОСТАЙ: «Українська публіка — найвдячніша»
18 січня 2018, четвер
Поширити у Facebook

Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України — один із найвідоміших у Східній Європі симфонічних колективів. Наприкінці року цей колектив відзначить своє сторіччя. Про історію і сьогодення оркестру наша розмова з його генеральним директором Олександром Горностаєм.



— Коли почалася Ваша спів­праця з цим колективом?

— З 1993 року. Спочатку як продюсер звукозаписів класичної музики я організував близько 60-ти записів українського та світового репертуару, що на той час було найбільшою кількістю звукозаписів серед усіх симфонічних оркестрів колишнього СРСР. Водночас, як помічник художнього керівника-головно­го диригента НСОУ, брав активну участь в організації великих гастрольних турів оркестру до Гонконгу, Австралії та Великобританії.

У 1998—2000 роках працював заступником генерального директора-художнього керівника НСОУ, організував у Києві понад 100 концертів із провідними вітчизняними солістами та диригентами, а також із визнаними світовими зірками — М. Кабальє, Ж. Каррерасом,М. Леграном, “Electric Light Orchestra”. Водночас здійснив близько 40 записів оркестру для серії “Ameri­can Classics”.

У червні 2006 року повернувся до Національного симфонічного оркестру України вже як директор. Упродовж наступних років організував низку концертних турів до багатьох країн, провів ювілейні концерти до 90-річчя НСОУ в Києві та областях України. Забезпечував виступи колективу у складі офіційних делегацій в Астані, Лондоні, Амстердамі, Празі, Братиславі та Страсбурзі. Заснував Українсько-американський музичний фестиваль у Києві, який відбувся у 2007, 2008 і 2009 роках. Протягом останніх років виступаю продюсером записів оркестру: фолк-опери Євгена Станковича “Цвіт папороті”, ораторії “Страсті за Тарасом”, усіх скрипкових концертів та інших творів цього композитора, усіх скрипкових концертів Мирослава Скорика, усіх симфоній Бориса Лятошинського, а також симфоній Л. Бетховена та Д. Шостаковича.

— Яку основну мету ставить перед собою оркестр?

— Пропаганда вічних цінностей, любові до життя, до музики, до людей. Популяризація української музики і кращих зразків світової музичної культури. Виховання дітей і молоді, які навчаються музики, відвідують наші концерти, самі прагнуть потрапити до нашого колективу.
Кожен із наших 100 музикантів робить те, що може і повинен робити. У нас не престижно грати погано. Кожен має внутрішню дисципліну і розуміє, що якщо зіграє погано, то підведе товариша.

— Чим запам’ятався 2017 рік?

— Рік насиченіший на події ніж попередні. Дали 38 концертів у Китаї, 44 в США, 8 у Німеччині, численні концерти в Києві й Україні. Він завершився на мажорній ноті. Нас укотре запрошують до США, Німеччини, знову їдемо до Китаю. А це значить, що ми там добре працювали, піднесли честь України.
2017-го виповнилося 75 років від дня народження Євгена Станковича. Дали два концерти — один філармонійний, другий — у рамках “Київ мюзик фесту”. Випустили компакт-диск із творами композитора. Крім цього дали два концерти до 80-річчя Валентина Сильвестрова. Під час фестивалю “Прем’єри сезону” виконували новітні твори сучасних українських композиторів.

— Ви буваєте з гастролями в різних країнах. Чи відрізняється публіка, яка приходить на Ваші концерти?

— У кожної нації свій темперамент. Скажімо, в Іспанії чи Португалії емоційна публіка, у Німеччині чи Великобританії, на перший погляд, стриманіша. Та найбільше любимо українську публіку. З великим задоволенням беремо участь у безкоштовних паркових концертах, нас чекають у регіонах (на жаль, там буваємо рідко). Український глядач — найвдячніший глядач у світі.

— Чим запам’яталися минулорічні гастролі?

— У Китаї на сцені було 112 музикантів. Виступали в найбільших залах Пекіна, Шанхая, Ханчжоу, Шеньчженя. 2017 рік зустрічали на півдні цієї країни. За 70 днів гастролей у США проїхали понад 30 тисяч кілометрів, переважно на автобусі, починаючи від Флориди і закінчуючи Каліфорнією і Сан-Франциско, побачили 26 штатів Америки.

— Вистачає проблем?

— Питання, яке не вирішується десятиліттями, — побудова нової концертної зали в Києві. Змінюються президенти, уряди, однак ніхто не хоче перейматися цим питанням. А від нього залежить багато. Починаючи від комфортного приміщення для репетицій до можливостей запрошувати виконавців, оркестри, ансамблі. Рідко їздимо Україною, бо не маємо фінансування.

— Ви часто буваєте за кордоном. Можете порівняти, як ставляться до культури там, і як у нас.

— У нас культура, на жаль, не на першому місці. А в більшості цивілізованих країн вона формує свідомість нації. Там існує верховенство права, тому закони про культуру реально працюють. А в нас такого верховенства немає, і культура перебуває на узбіччі.

Мають бути закони, які б регулювали можливість залучати додаткові кошти. У нас є закон про культуру, але преференції для меценатів у ньому не прописані. На Заході, якщо ти платиш один відсоток свого доходу на культуру, то він тобі списується з податку. Там самі платники податків вирішують, куди спрямувати ці кошти. Було б доречно запровадити таку систему і в нас.

Ми об’їхали з концертами мало не весь світ. А в Україні з гастролями буваємо дуже мало. Коли наш колектив святкував своє 90-річчя, то мали лише 8 гастрольних концертів. Сподіваюсь, що врешті здійсниться моя багатолітня мрія і ми побуваємо в усіх областях нашої держави. Ідея полягає в тому, аби протягом жовтня-листопада зробити три тури — захід, центр-південь і схід. Очевидно, будуть три різні програми. На завершення два концерти у Києві — один в Національному палаці мистецтв “Україна”, другий — у Національній філармонії України. Хотілося б також створити документальний фільм про наш оркестр і видати буклет.



Автор: Едуард Овчаренко
Колективи: Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України
Діячі мистецтв: Олександр Горностай
Джерело: Слово Просвіти



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine