«У нашому оркестрі вся Україна вчиться» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Львівський камерний оркестр
Микитка Артур
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Керівник «Академії» Артур Микитка про те, чому плинність кадрів не шкодить колективу
14 квітня, субота

18 квітня Львівський органний зал і камерний оркестр «Академія» запрошують на концерт, присвячений 90-річчю з дня народження одного із засновників органної справи в Україні Самуїла Дайча. У програмі концерту будуть твори Баха, Вівальді, Брукнера та Пуленка.



Про те, як один концерт перекине місток творчого діалогу між композиторами різних епох та чому плинність студентських поколінь не впливає на міцні традиції і якість оркестру «Академія» ми поспілкувалися із концертмейстером Артуром Микиткою.

Які Ваші очікування від концерту?

Зазвичай для митців й артистів – це тривога, завжди хочеться бачити результат, реакцію аудиторії. Важливо усвідомити, чи програма та запропонована ідея пройшли апробацію, чи їх сприйняв слухач.

Розкажіть детальніше про програму, які твори будуть у неї включені?

Концепція концерту, на мій погляд, досить цікава, хоча, можливо, вона і виникла спонтанно. Тому що камерний оркестр «Академія» є навчальним колективом. Хоч ми працюємо над дуже різними програмами, цей концерт для нас дуже показовий. Це буде розкішна ретроспектива музики. Розпочнемо із Вівальді, якого завжди дуже радо сприймає слухач. Потім буде «місточок» до сина Баха, який фактично жив у часи Моцарта і працював у ХVIII столітті. У нього вимальовується інший стиль: класицизму із романтичними інтонаціями. Далі ми переходимо до композитора ХІХ століття Антона Брукнера, який відомий у світі передовсім, як симфоніст. І ми до програми взяли досить складний, але надзвичайно красивий його твір – другу частину Адажіо з його струнного квінтету. У ті часи музика була навіть експресіоністична, коли всі почуття напоказ. І далі музичний місточок ми перекидаємо на ХХ століття і так виходимо на надзвичайно французького композитора Пуленка.

Цей концерт присвячений пам’яті одного із засновників органної справи в Україні Самуїла Дайча. Як саме оркестр «Академія» пов'язаний із цією постаттю?

Львівський органний зал – це наша Мекка. Як тільки цей заклад почав функціонувати у Львові, наш оркестр здебільшого виступав саме у цій локації, це був наш майданчик. Сцена Органного була для нас доступною без оплати і ми виступали там постійно. Саме у цьому залі ми розпочали співпрацю із знаним професором, органістом Самуїлом Дайчем, якому і буде присвячений квітневий концерт. Це не випадково, адже 1975 році оркестр «Академія» разом із Самуїлом Дайчем вперше у Львові виконав концерт Франсіса Пуленка.

Основу оркестру «Академія» складають саме студенти?

Так, і попри те, що учасники оркестру юні, історія його вже поважна. Адже оркестр «Академія» заснували ще у 1959 році при Львівській консерваторії (зараз Львівська музична академія імені Лисенка) і це був перший камерний оркестр в Україні. Його ініціювала група ентузіастів. Скоро ми відзначатимемо шістдесятиріччя. Вся сила цього оркестру у тому, що поруч зі студентами, які постійно змінюють одне одного залишаються досвідчені музиканти.

Чи ця плинність кадрів відображається на злагодженості оркестру?

Оркестр «Академія» є доброю традицією, яка вже випробувана роками. Від самих початків роль концертмейстерів груп завжди виконували нещодавні студенти-викладачі. Так само і я брав участь в оркестрі, як викладач і коло мене гуртувалася молодь. Втім тепер не так. Зараз у нас плинність повна. Але є традиція, свій почерк, стиль оркестру і налагоджена система праці. Важливо, що поруч із музикантами-початківцями у оркестрі беруть участь старшокурсники. Тоді учасникам стає дуже легко у оркестрі. Головне, щоб вухо «правильно працювало» Так відбувається своєрідна передача естафети.

Як особисто Ви готуєтеся до кожного концерту?

Тут є декілька аспектів. Сам вибір програми вимагає моєї внутрішньої підготовки, аби налаштувати колектив. Переді мною люди від 18 до 23 років. Вони зовсім молоді. У нашому оркестрі вся Україна вчиться. Ця юна людина шокована вже самим Львовом. Я їм часто кажу: «Друзі мої, не ходіть із похнюпленою головою і виключно стежкою із консерваторії у гуртожиток. У Львові потрібно дивитися вгору». Для них це знайомство з містом і професією. Можливо це зовсім вперше відбувається. Але у нас організований навчальний процес. Тричі на тиждень відбуваються репетиції. Я закликаю їх раціонально використовувати час.


Колективи: Львівський камерний оркестр "Академія"
Діячі мистецтв: Артур Микитка
Концертна організація: Львівський будинок органної і камерної музики
Концертний зал: Концертний зал Львівського будинку органної і камерної музики
Навчальний заклад: Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка
Джерело: Zaxid.net



Додати: Share on Facebook

Інші:

Галина Стеценко: «Відчуваю дідову присутність у своєму житті»
День відкритих дверей у музеї Кошиця
Дві сотні мелодій однієї садиби
Від Баха до Гласса: як навчитися розуміти класику
Людина і... гаджети
Надія Величко: “Коли заграв орган, я наче почула голос Бога”
«Любовний напій» Ольги Кульчинської та Андрій Бондаренка
«Хто ж не мріє злетіти на Олімп! Але не ціною втрати голосу»
Український фестивальний оркестр зі Львова записав цикл для міжнародного проекту "Пісні для Юдіт"
Оксана Линів: "Розвиток культурного життя в Україні буде тоді, коли житиме позитивна творча конкуренція"
Володимир Шейко: "Диригент – це покликання"
Джазовий бандурист, одесит Георгій Матвіїв: Батькам сказали, що у мене нема ні слуху, ні голосу
«Дуже ціную нашу систему музичної освіти»
«Коли я сказав Крушельницькій, що у неї „фальшивий фортеп’ян“, вона зрозуміла, що у мене абсолютний музичний слух»
У Голівуді ніхто не хоче говорити про Україну – Джон Малкович
«Я не народився рабом, тож не можу стати тираном»
Як це – бути солісткою однієї з найкращих опер у світі
Олексій Коган: «Це дуже символічно і красиво, коли академічна музика поєднується з джазом»
Антоній Баришевський: «В сучасній музиці сьогодні є все і може бути будь-що»
Мирослав Скорик: Для композитора важливо бачити, що його музика подобається
Музичні шістдесяті: велич і трагедія
Ігор Закус: "Джаз є міжнародною мовою музичного спілкування"
Я живу у двох культурах, тому не маю потреби називати себе виключно поляком чи виключно українцем, - диригент Роман Ревакович
Діаманти музичної корони
Юлія ТКАЧ: "Музика для мене завжди була особливим Всесвітом"
Композитор Мирослав Скорик у Франківську: «Я завжди цікавився джазом»
«Цей рік буде експериментальним»
Повернутися до України створювати скрипки
У студії Громадського радіо поговорили з солісткою Національної опери, засновницею проекту «Балеруша» Ольгою Морозенко.
Головний диригент Київського муніципального академічного театру оперети Володимир Врублевський
Де програє школа і церква, там з'являється війна - Струтинський
Театральна децентралізація в Україні давно відбулася, в управлінні держави залишилося лише 7 театрів, - Нищук
Зростає престиж духових інструментів
«Для Чернігівщини я живу і творю»
Швейцарська арт-менеджер: "Податкову систему України слід змінити на користь культури"
Богдана Півненко: "Пріоритети конкурсу Которовича — молоді українські виконавці"
Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?»
Класична музика і закони... ринку
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Марина Бондас, німецька скрипалька і волонтерка українського походження
      © 2008-2018 Music-review Ukraine