Презентація фортепіанних етюдів Анни Школьнікової у Дрогобичі | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Презентація фортепіанних етюдів Анни Школьнікової у Дрогобичі
Презентація фортепіанних етюдів Анни Школьнікової у Дрогобичі
25 травня 2016, середа
Поширити у Facebook

Анна Школьнікова – представниця сучасної генерації українських композиторів, авторка понад 60-ти творів різних жанрів (камерно-інструментальних, камерно-вокальних, симфонічних і хорових). Навчаючись в аспірантурі Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка у класі Юрія Ланюка, активно співпрацює з Інститутом музичного мистецтва Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Адже тут вона здобувала освіту з 1996 по 2000 рік, та донині з великою вдячністю згадує своїх викладачів, зокрема доцента Святослава Процика, професора Михайла Бурбана (які передчасно відійшли у вічність) і багатьох інших. Відтак, постала своєрідним духовним «містком» між двома навчальними закладами.

Презентація фортепіанних етюдів Анни Школьнікової у Дрогобичі

18 травня в актовій залі ДДПУ імені Івана Франка відбулася презентація збірки «Етюди для фортепіано» (Одинадцять етюдів для фортепіано, Альбом 2, присвячений заслуженому діячу мистецтв України Марії Крих) у присутності композиторки, професорів Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Марії Крих-Угляр і Лідії Крих, викладачів і студентів Інституту музичного мистецтва та Дрогобицького музичного училища імені Василя Барвінського. Студенти першого та другого курсів класу проф. Л. Крих виконали окремі етюди збірки.

Перше враження від почутого, ще перед візуальним «прочитанням» нотного тексту, – це присутність елементу імпровізаційності, а також надзвичайне вміння наповнити мелодизацією фактури навіть найкоротший взірець жанру. Адже етюди тісно в’яжуться в свідомості музикантів із рутинними, дещо сухуватими й точно ритмізованими мініатюрами із обов’язкового репертуару дитячих музичних шкіл. Це вже потім прийшло ознайомлення з так званими художніми етюдами Фридерика Шопена, Ференца Ліста, Роберта Шумана, Клода Дебюссі та інших. Тому презентовані твори значно перевищили очікування, оскільки за кожним з них проглядала індивідуальність авторської манери вислову, прагнення «вкласти якусь невеличку «родзинку» (як сказала пізніше сама А. Школьнікова). І справді, композиторці це вдалося, бо її етюди елімінують ту щирість, безпосередність і вітальність, що притаманні їй самій.

Інший важливий момент – це авторська інвенція у доповненні традицій написання етюдів, складених упродовж віків. На збірку проектуються нововведення різних епох, що доповнюються знахідками, винайденими А. Школьніковою. Якщо етюди для лівої руки давно відомі (їх писали К. Сен-Санс, М. Мошковський та ін.), то етюд № 5 – «для лівих рук, на два роялі» – цілком інноваційний. Побудований у формі коротких мотивів-перегуків двох виконавців, він ставить нелегке завдання вироблення суцільної інтонаційно-мелодичної лінії, що ускладнюється ритмічною неоднорідністю і контрастами динаміки. Ідентичним за цілями, лише написаним «для правих рук, на два роялі», є етюд № 9. Відмінності між ними полягають не тільки у темброво-регістровому забарвленні, а й у артикуляційних прийомах: у п’ятому присутнє акцентування (включаючи підкреслення слабких часток такту) як провідний носій ідеї твору, а в дев'ятому легке стакато подвійних нот.

Незвичним за задумом є етюд № 8, в якому авторка пропонує варіантність виконання: «для правої, або обох рук». Цей октавний етюд вирізняється також ритмічним ускладненням, а саме нерівномірним складом шістнадцяток у чвертках (4, 5 і 6). Вихід за межі традиційності демонструє і етюд № 10 – «по чорних клавішах для правої руки», де, починаючи із простої поспівки, що отримує значення рефрену, відбувається поступовий фактурний, гармонічний і ритмічний розвиток вихідного матеріалу.

Після виконання етюдів композиторка коротко розповіла про свій намір створити ціду серію етюдних збірок, подякувала усім причетним за допомогу у виданні та презентації збірки. А це доктор мистецтвознавства, професор Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка Стефанія Павлишин, голова дрогобицької організації Національної спілки композиторів України Володимир Грабовський, редактори-упорядники – доктор філософії, завідувач кафедри музикознавства та фортепіано Інституту музичного мистецтва ДДПУ імені Івана Франка, член НСКУ і НТШ Людомир Філоненко (він же, разом із доцентом Олександрою Німилович організатори заходу-презентації), старший викладач кафедри народних музичних інструментів та вокалу Інституту музичного мистецтва ДДПУ імені Івана Франка Валерій Шафета, музичний редактор – старший викладач кафедри музикознавства та фортепіано Інституту музичного мистецтва ДДПУ імені Івана Франка Андрій Славич; ректор Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка, член-кореспондант АМ України, професор Ігор Пилатюк, рецензент – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри спеціального фортепіано ЛНМА ім. Миколи Лисенка Тетяна Слюсар, Заслужена артистка України, завідувач кафедри спеціального фортепіано ЛНМА ім. Миколи Лисенка, професор Оксана Рапіта, декан фортепіанного факультету кандидат мистецтвознавства, доцент ЛНМА ім. Миколи Лисенка Тетяна Мілодан, колектив дрогобицького видавництва «Посвіт». Окрему подяку композиторка склала професору Лідії Крих і студентам-виконавцям: Олексію Карпенку, Анні Сіліхіній, Інні Сахнюк, Євгену Романову, Марті Мудрій.

Після цього розпочалася друга частина презентації, а саме спілкування з корифеями львівської фортепіанної школи – професорами Марією Крих-Угляр і Лідією Крих. Насамперед п. Л. Крих, як викладач, ознайомила із процесом підготовки своїх студентів до презентації. Вона наголосила на розмаїтості технічних прийомів етюдів і на трактуванні їх, як «широкого поля» для інтерпретаційної фантазії студентів. Цьому, очевидно, немало сприяли «Методичні вказівки щодо виконання етюдів» самої авторки, яка дуже детально та скрупульозно пояснила власні інтенції і виконавські побажання щодо кожного етюду. Виступ п. Лідії Крих переконав у тому, що й до «інструктивних» етюдів варто ставитися, як до п’єс, тобто виконувати їх максимально виразно. Адже в праці над етюдами має «тренуватися» не тільки піаністично-технічний апарат, а й шліфуватися фразування, градації динаміки, відчуття форми твору.

Слухачі мали змогу поставити запитання професорам музичної академії, на які отримали вичерпні відповіді. Зокрема, присутніх цікавили основні секрети піаністичної майстерності. Пані М. Угляр, учениця професорів В. Барвінського та О. Ейдельмана, зазначила, що найважливішим, від чого має відштовхуватися педагог, є індивідуальність учня. Вона також розкрила секрет, що полягає у цілковитій свободі руки – від плеча до кінчиків пальців, що мають бути дуже чутливими. Пролунало запитання про способи подолання фобій при публічних виступах, на що багатоаспектно відповіла пані Л. Крих. По-перше, на її думку, поряд із усвідомленим вивченням твору існує «механічна» пам’ять рук, яка допомагає «викрутитися» у непередбачуваних ситуаціях. Саме знання того, що руки не підведуть, додає упевненості піаністу. По-друге, розв’язання цієї складної психофізіологічної проблеми повинно ґрунтуватися на науковому підході. Так відбувається у високорозвинених країнах Заходу, де існують спеціальні навчальні курси щодо цього.

Цікаву та змістовну презентацію провів доктор філософії Людомир Філоненко. Йому належить ґрунтовна вступна стаття у презентованій збірці із оглядом історичної ретроспективи жанру фортепіанних етюдів зарубіжних і українських авторів. Також виступив голова Дрогобицької організації національної спілки композиторів України Володимир Грабовський, який, серед іншого, повідомив про прийняття Анни Школьнікової до їхнього грона.

Дуже важливо, що збірку А. Школьнікової відкриває «Слово про композитора», написане старійшиною українських музикознаців, фахівцем із сучасної світової музичної творчості, доктором музикознавства, професором Стефанією Павлишин. Вона висловила впевненість, що «збірка стане добротним внеском до скарбниці української музичної культури, а також поповнить фортепіанний репертуар». А увінчують видання два вірші-присвяти композиторці авторів Олени Пархомчук із Києва та Ольги Котик зі Львова, що привносять до нього особистісно-ліричний струмінь.

Сподіваємося, що Анна Школьнікова із успіхом продовжить свої творчо-експериментальні пошуки у сфері цього особливого фортепіанного жанру й незабаром ми станемо свідками нових, не менш надихаючих презентацій.

Презентація фортепіанних етюдів Анни Школьнікової у Дрогобичі







Автор: Оксана Фрайт



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine