Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?»
Пилатюк Назар
Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?»
24 квітня, вівторок

- Я український скрипаль, працюю в Національному будинку органної та камерної музики України. Пишаюся тим, що можу працювати на своїй землі - все життя то була моя велика мрія. Нажаль, в якийсь період довелося покинути мою країну. Мусив заробляти гроші – забезпечувати сім’ю, бо тут відчував себе не потрібним. Знаю, як прикро, що багато талановитих музикантів їдуть за кордон назавжди, бо там – заслужено отримують високі позиції в найкращих колективах світу.


Сьогодні я член журі Всеукраїнського конкурсу скрипалів імені Богодара Которовича, в місті Київ. Але свого часу я став лауреатом першого конкурсу Богодара Которовича в Харкові 1995 року, який відкривав тоді сам маестро. Офіційно – я ніколи не був його учнем, проте Богодар Антонович - мій наставник, до якого я звертався весь час.



Ми робили програми з моїм батьком, професором ЛНМА ім. М.Лисенка, І.М. Пилатюком. Богодар Которович був частим гостем у нашому домі, де вся моя родина- музиканти. І я неодноразово був у домі Богодара Антоновича. Завжди він знаходив правильні слова для мене. Їх було небагато, але вони залишались в пам’яті назавжди, настановлювали мене на вірний шлях.



Пам’ятаю, мені було 15 років, і я зіграв йому концерт Брамса, Богдан Антонович сказав: «Я буду з тобою диригувати!» І це відбулося! Він вперше вивів мене на велику сцену, та ще й з «Київськими солістами»! Це був концерт Баха - і перший оркестр в моєму житті! Я зберігаю запис того концерту як реліквію. Богодар Которович дав мені дорогу в мистецтво, і я дуже вдячний йому за це.



- Більшість членів журі Конкурсу, який зараз проходить у Києві, в Національній музичній академії України імені П.І. Чайковського, є учнями Богодара Которовича. Чи буде цей факт впливати на оцінку гри конкурсантів і подальше формування скрипкової школи в Україні? Яке творче і педагогічне кредо маестро, які засади продовжуватимуть його учні, як традицію?


- Є в моїй пам’яті деякі особисті речі, якими можу поділитися… Коли в свої 15 років я заграв у нас вдома концерт Брамса, про який вже казав, Богодар Антонович з початку до кінця уважно послухавши мене (тоді мама, доцент ЛНМА ім. М.Лисенка, акомпанувала мені), - раптом встав з крісла, і, звернувшись до мами, запитав: «Оленочко, він знає що таке любов? ..» Здавалося, б прості слова. Але то був ключ до всього життя. Людина без чистої, відкритої душі, без емоцій і темпераменту не може бути музикантом. Так, Богодар Антонович був дуже добрим і стриманим у спілкуванні, але згадайте, що відбувалося, коли він виходив на сцену зі скрипкою, або брав до рук диригентську паличку!


Щодо школи, то тут все було просто. Перш за все, – є текст, який треба знати і виконувати досконало, і є - «смак» і емоції. Тексту навчити можна, емоціям – ні. Богодар Антонович в двох-трьох словах вмів пояснити суть справи. Такі фрази, наприклад, як «чарівне піано», стали історією та легендою, бо грати тихо на скрипці, тим більш всім оркестром – особлива майстерність. Дуже добре показав це на сцені сьогодні оркестр Валерія Матюхіна - то є фантастика, і грати мені з ним було велике задоволення!

Богодар Которович вчив, що треба максимально наближатися до тексту, занурюватись в ідею автора, а не «виконувати себе». І він так це і робив, у власній творчості ставився з великою повагою до композиторів. Якщо зараз хтось з юних музикантів вважає, що на сьогодні це не так вже й важливо – вони помиляються! На інструменті треба навчитися «говорити». Музикант повинен «визріти». І справжнє мистецтво починається після закінчення консерваторії.

Щодо емоцій - неможливо грати на скрипці, якщо в тебе немає чистої душі, якщо ти не щирий, не добрий… Ти просто не зіграєш - це не працює! Тому слова Богодара Антоновича – «Чи він знає що таке любов?» – це про глибинну суть Музиканта.

Я хочу зберегти всі поради мого наставника, які залишаться зі мною на все життя. І впевнений, що учні Богодара Которовича робитимуть все, аби зберегти його школу, педагогічні засади, і передати творчі ідеї наступному поколінню.

Від редакції: Назарій Пилатюк, (нар. 17 січня 1987, Івано-Франківськ) - заслужений артист України, доцент ЛНМА ім. М.Лисенка, кандидат мистецтвознавства, лауреат міжнародних конкурсів: К.Флеша, М.Лисенка, Ю.Янкелевича, золотий медаліст 2011 року від Національної академії мистецтв України.


Автор: Анна Архипова
Виконавці: Назар Пилатюк
Конкурс (фестиваль): Конкурс скрипалів ім. Богодара Которовича



Додати: Share on Facebook

Інші:

«Любовний напій» Ольги Кульчинської та Андрій Бондаренка
«Хто ж не мріє злетіти на Олімп! Але не ціною втрати голосу»
Український фестивальний оркестр зі Львова записав цикл для міжнародного проекту "Пісні для Юдіт"
Оксана Линів: "Розвиток культурного життя в Україні буде тоді, коли житиме позитивна творча конкуренція"
Володимир Шейко: "Диригент – це покликання"
Джазовий бандурист, одесит Георгій Матвіїв: Батькам сказали, що у мене нема ні слуху, ні голосу
«Дуже ціную нашу систему музичної освіти»
«Коли я сказав Крушельницькій, що у неї „фальшивий фортеп’ян“, вона зрозуміла, що у мене абсолютний музичний слух»
У Голівуді ніхто не хоче говорити про Україну – Джон Малкович
«Я не народився рабом, тож не можу стати тираном»
Як це – бути солісткою однієї з найкращих опер у світі
Олексій Коган: «Це дуже символічно і красиво, коли академічна музика поєднується з джазом»
Антоній Баришевський: «В сучасній музиці сьогодні є все і може бути будь-що»
Мирослав Скорик: Для композитора важливо бачити, що його музика подобається
Музичні шістдесяті: велич і трагедія
Ігор Закус: "Джаз є міжнародною мовою музичного спілкування"
Я живу у двох культурах, тому не маю потреби називати себе виключно поляком чи виключно українцем, - диригент Роман Ревакович
Діаманти музичної корони
Юлія ТКАЧ: "Музика для мене завжди була особливим Всесвітом"
Композитор Мирослав Скорик у Франківську: «Я завжди цікавився джазом»
«Цей рік буде експериментальним»
Повернутися до України створювати скрипки
У студії Громадського радіо поговорили з солісткою Національної опери, засновницею проекту «Балеруша» Ольгою Морозенко.
Головний диригент Київського муніципального академічного театру оперети Володимир Врублевський
Де програє школа і церква, там з'являється війна - Струтинський
Театральна децентралізація в Україні давно відбулася, в управлінні держави залишилося лише 7 театрів, - Нищук
Зростає престиж духових інструментів
«Для Чернігівщини я живу і творю»
Швейцарська арт-менеджер: "Податкову систему України слід змінити на користь культури"
Богдана Півненко: "Пріоритети конкурсу Которовича — молоді українські виконавці"
Назарій Пилатюк:«Оленочко, він знає що таке любов?»
Класична музика і закони... ринку
«У нашому оркестрі вся Україна вчиться»
Марина Бондас, німецька скрипалька і волонтерка українського походження
Віктор Рудь: «Рушійні сили для мене — інтерес, бажання і виклик, який несуть у собі ролі різних стилів та епох»
«Я боюся дорогих подарунків...»
Як фінансист став оперною зіркою
Станіслав Христенко: «Хотілося б, щоби Харків увійшов у нішу «най-най» з KharkivMusicFest»
Кирило Стеценко: «Drum & Bach» — це гра контекстами і часами
Орф-педагогіка: Черкащанка Анна Комкіна закохує діток у музику
      © 2008-2018 Music-review Ukraine