“Я хотів бути першим!” | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
“Я хотів бути першим!”
Комонько Дмитро
“Я хотів бути першим!”
Дмитро Комонько, альтист, професор кафедри струнно-смичкових інструментів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка
9 листопада 2016, середа
Поширити у Facebook


Дмитро Комонько, альтист

Багато творчих особистостей концентруються на власній кар’єрі. Натомість ділитися знаннями хочуть далеко не всі, адже це потребує багато терпіння та зусиль. Та сьогодні “Пошта” друкує розмову з людиною, яка свідомо обрала для себе шлях педагога і вказала дорогу в музичний світ вже цілій плеяді учнів. Заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри струнно-смичкових інструментів Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка Дмитро Комонько, у минулому – викладач Дрогобицького державного музичного училища, Донецького державного музично-педагогічного інституту, Львівського державного музичного училища, директор музичної школи-інтернату імені С. Крушельницької.

В цій розмові альтист та педагог з багаторічним досвідом розповів про власне музичне життя, своїх випускників і концерт “Присвята Вчителю”, який відбудеться 9 листопада у Львівській обласній філармонії.

– Чому зацікавилися музикою і обрали саме альт?

– Все почалося з Сибіру, куди вивезли моїх батьків. Вони обоє любили музику, особливо мама, і хотіли, щоб я навчався теж. Ми прийшли в музичну школу маленького шахтарського містечка. Коли зайшли в клас з фортепіано, там стояв сильний запах свіжої фарби, і я відмовився грати на цьому інструменті, тоді побачив скрипку і вона мені сподобалася. В школі наполегливо не займався, але дуже старався бути першим. Окрім музики, грав у шахи, виступав в театрі – хотілося спробувати все! Коли не був готовий до занять з музики, навіть струни скрипки підрізав.

Закінчив школу, поїхав на літні канікули в Україну до родичів, які проживали в мальовничому селі на Тернопільщині. Повертатися в Сибір більше не хотілося. Тож залишився і вступив до Тернопільського музучилища, де й запропонували грати на альті. З того моменту мене наче перемкнуло – просто не випускав інструмент з рук. На другому курсі почав перемагати у конкурсах. Хотів бути першим – не важливо, на якому інструменті граю. Потім вступив до Львівської консерваторії.

– А як вдалося поєднувати активну творчу та педагогічну діяльність? І що більше приваблювало?

– Педагогічна діяльність приваблювала більше, хоча з альтом не розлучався ніколи: давав сольні концерти, грав у різних оркестрах.

– Маєте багатьох талановитих випускників, близько півсотні з яких стали лауреатами міжнародних конкурсів. Розкажіть трохи і про них.

– Мені завжди вдавалося заохочувати студентів до занять і це приносило плідні результати. Маю ким пишатися: Андрій Чоп, нині – концертмейстер Київського камерного оркестру, Тучапець Андрій – викладач Національної музичної академії, Віталій Яремій, Устим Жук, Роман Жарковський, Зенон Дашак – одні з найталановитіших студентів – лауреати перших премій міжнародних та Всеукраїнських конкурсів. Випускники школи ім. С. Крушельницької, надалі мої студенти – Валентина Пришляк, Уляна Новікова, Андрій Гучок – зараз продовжують навчатися та працювати за кордоном. До слова, Дашак – єдиний, хто навчався у мене з шестирічного віку, він та Роман Жарковський братимуть участь у концерті “Присвята вчителю”, який відбудеться 9 листопада в Львівській філармонії.

– Ви не лише готували учнів до міжнародних конкурсів, але й самі були суддею на таких змаганнях, зокрема, у Словаччині. Як це відбувається?

– На міжнародному конкурсі у Словаччині я є постійним членом журі вже багато років. Конкурс проходить щорічно, географія та кількість учасників постійно розширюється, що свідчить про його популярність.

– Чи можна порівняти на таких конкурсах школи різних країн? Чого не вистачає українцям, щоби перемагати?

– Насправді українська музична освіта дуже високого рівня, тому наші учасники здобувають високі нагороди.

– Скажіть кілька слів про концерт 9 листопада “Присвята Вчителю”: чиєю була ідея його проведення?

– Це була спільна ініціатива. Проте ініціатива – одне, а реалізація – інше. Щоб реалізувати такий проект, потрібна підтримка багатьох – адміністрації філармонії, симфонічного оркестру Львівської музичної академії, диригента, солістів, а також цікавий підбір репертуару, придбання нот... Всім дотичним до проекту я надзвичайно вдячний і надіюся, що концерт пройде цікаво і принесе задоволення слухачам.




Автор: Наталія Матолінець
Викладачі: Дмитро Комонько
Джерело: lvivpost.net



Інші:

«В Європі почали слухати українську музику»
Диригентка Оксана Линів: Чайковського треба українізувати
Творчий шлях композитора і диригента з Луцька Володимира Рунчака
"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
05.jpg