Учені: Джазові піаністи швидше класичних адаптуються до раптової зміни строю під час гри | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Учені: Джазові піаністи швидше класичних адаптуються до раптової зміни строю під час гри
Учені: Джазові піаністи швидше класичних адаптуються до раптової зміни строю під час гри
20 січня 2018, субота
Поширити у Facebook

Джазові піаністи швидше класичних адаптують свої рухи при раптовій зміні строю під час гри, повідомляється в статті, опублікованій в журналі NeuroImage. Це з'ясували європейські вчені, які порівняли активність головного мозку та час реакції музикантів, які повторюють невеликі музичні уривки, повідомляє видання «N+1».



Навички гри на музичних інструментах вимагають не тільки гарного слуху, але й високої сенсомоторної пластичності: музикант повинен прораховувати всі свої рухи наперед. Така пластичність характеризується розумінням як самих моторних рухів (наприклад, переміщення пальців грифом), так і тим, як саме їх потрібно виконувати (наприклад, як потрібно затискати струну, щоб отримати певний звук).

Зрозуміло, гра на різних музичних інструментах вимагає як різної підготовки, так і різної сенсомоторної пластичності. Вчені з Інституту людської когнітології та науки про мозок Товариства Макса Планка під керівництвом Даніели Саммлер вирішили перевірити, як точні моторні навички варіюються на нейробіологічному рівні серед піаністів, що грають класичну та джазову музику.

У дослідженні взяли участь 30 професійних музикантів (15 джазових і 15 класичних піаністів). Учасникам показували відео з рукою музиканта, що виконував музичні уривки різної довжини на MIDI-клавіатурі. Уривки могли варіюватися в плані музичного строю (наприклад, раптовим переходом з мінору в мажор), так і в плані рухів рук піаніста (стандартних або нестандартних – незручне розташування пальців на клавішах). Від музикантів, які брали участь у дослідженні, було потрібно повторити ці рухи на такій самій клавіатурі (звук при цьому був вимкнений), а активність їхнього головного мозку записували за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ). Вчені у такий спосіб спостерігали за тим, як музиканти з двох різних груп реагують на подібні невідповідності – як поведінково, так і фізіологічно (за допомогою вимірювання одного з різновидів викликаних потенціалів – негативності неузгодженості)

Аналіз часу реакції при повторенні рухів показав, що джазові піаністи набагато швидше (p <0,001) за класичних музикантів реагують на зміну строю, тобто ефективніше адаптують свої рухи при грі. Аналіз помилок при виконанні завдання показав, що класичні піаністи краще повторюють показані їм рухи – дослідники відзначають, що причиною цього є більше фокусування на розташуванні рук при класичній музичній освіті.

Дані ЕЕГ показали, що негативність неузгодженості при повторенні невідповідних за строєм фрагментів спостерігалася раніше у джазових музикантів (у вікні від 370 до 500 мілісекунд), ніж у класичних (через 500 мілісекунд після пред'явлення стимулу).

Таким чином, поведінкові дані та дані ЕЕГ показують, що піаністи, які грають у різних стилях, дійсно відрізняються – і не тільки манерою гри, але й тим, як плануються їхні дії


Джерело: Tvi.ua



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine