Музичні пошуки та експерименти | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Музичні пошуки та експерименти
Музичні пошуки та експерименти
У Національній опереті вперше поставили «Севільського цирульника» Дж. Россіні
27 квітня 2017, четвер
Поширити у Facebook

Це один із найскладніших та найвідоміших творів світової оперної класики і перша масштабна опера, яку представили на великій сцені театру. Постановники створили динамічну виставу, в якій переплітаються традиції та сучасність. Це було вкрай непросте завдання, якщо взяти до уваги, що у творі Дж. Россіні превалюють музичні закони організації оперної дії. Драма була лише приводом для демонстрації віртуозної майстерності концертно-ігрового стилю і обмежувалася набором типізованих персонажів, положень, сюжетних ситуацій.



Незважаючи на те, що свого часу операм Россіні пророкували швидке забуття, сьогодні його музика надзвичайно популярна у світі. Геній маестро пронісся світом, як комета. До моменту тріумфу сімнадцятої опери — «Севільський цирульник» — композитора знала вся Європа (вперше опера була поставлена на сцені римського театру «Арджентіна» 20 лютого 1816 р.). До речі, твір був написаний композитором у рекордно малий термін — дванадцять днів (за іншими даними — два тижні). Національна оперета також поставила своєрідний рекорд — велику повнометражну постановку було здійснено за два з половиною місяці.

У виставі беруть участь солісти, оркестр, хор, балет. За цей час були виготовлені декорації, майже 150 сценічних костюмів (художник — Олена Левченко). Усі вони складні, з багатим декором. Костюми першого акту вирішені в стилі бароко (ХVІІІ ст.), але зі збереженням національного колориту завдяки культурі «махо» (болеро, мантильї, пейнети, купа мережив та декор). У другому акті — світ сучасного гламуру. А між ними вирують (на роликах та котурнах) введені режисером Богданом Струтинським символічні персонажі. Це люди-тіні, яких виконують артисти балету, одягнені в чорні костюми зі стразами. «Люди в чорному» — це своєрідна пластична плазма, яка доповнює дії головних героїв, допомагає їм і розкриває їхню внутрішню мотивацію.

До того ж у виставі багато пластичних спецефектів (балетмейстер Вадим Прокопенко), над якими доводилося працювати окремо не тільки з артистами балету, а й зі співаками (бо дія тісно пов’язана зі складним вокалом, і співаку це сполучення має бути комфортним!). Надзавданням вистави було створення безперервного руху, який полонить увагу глядачів.

«Опера — один із найумовніших жанрів, але це дає свої плюси, — говорить режисер-постановник вистави Богдан Струтинський. — У рамках цієї умовності будь-який символ у сценічному втіленні сприймається акцентовано. Також надзавданням постановки було відтворити в жанрі опери динамічну дію, властиву драматичному театру. До того ж сучасний театр — це завжди інтрига, несподіванка, гра з різними стилями, які нанизуються на єдиний смисловий стрижень, другий план, який виникає внаслідок «надсюжетів», що поглиблюють зміст твору, роблять його наближеним до сьогодення»...

У постановці дует Розіни та Фігаро вирішений як цікава сцена приготування Розіни до майбутнього весілля. У конфлікті Альмавіви та Бартоло ключовими словами стали «ви зі мною йдете війною» — актуальна тема для України. На сцені з’являється символічна карта, а колони-декорації, наступаючи на «військо», примушують скласти зброю. Відома арія-наклеп, яку виконує дон Базиліо, примусила режисера вивести наклеп у певну філософську категорію: це не просто брехня, це людська підлість, уособлена в історії конкретними іменами і мільйонними доносами, це зруйновані долі сотень тисяч людей, це частина нашої історії...

Диригент Сергій Голубничий зізнався після прем’єри, що «найскладнішим в опері «Севільський цирульник» було витримати шалений темп, закладений автором і в сольних номерах, і в непростих ансамблях. Кожний співак мав постійно відчувати в собі внутрішню пульсацію, бо навіть миттєва її втрата могла вибити учасника із загальної музично-сценічної картини».

Добре приймала публіка Сергія Авдєєва в ролі Фігаро. Прекрасна вокальна форма та безперервна рухливість персонажа створювали гарний симбіоз справжнього музичного театру. Серед виконавців опери слід відзначити Галину Грегорчак-Одринську (Розіна), яка має чудове лірико-колоратурне сопрано, культуру фразування та звуковедення, прекрасну техніку і акторську майстерність. Підкорив публіку і Анатолій Супрун (дон Базиліо), і Ігор Тихомиров (Бартоло). Обидва баси — молоді та перспективні артисти. А героєм вечора став Анатолій Погребний, який виконував партію Графа Альмавіви з... переломом руки. Ось таким непростим, але дуже успішним виявився дебют актора в Національній опереті України.

Треба зазначити, що шалений темп музики Джоаккіно Россіні якнайкраще відповідає темпу, в якому сьогодні працює Національна оперета. Так, під час підготовки «Севільського цирульника» театр паралельно готував ще дві прем’єри, колектив виїжджав на гастролі, представляв нові міжнародні проекти, не кажучи вже про виступи у поточному репертуарі. Наразі запускається в роботу нова постановка оперети «Ханума» Гії Канчелі, а також театр готується до проведення двох міжнародних форумів — Другого фестивалю «Карпатський простір», що відбудеться на травневі свята в Івано-Франківську, та V Міжнародного фестивалю опери, оперети, мюзиклу «О-фест», а гостей Євробачення запросять на гранд-концерт.


Автор: Яна Іваницька
Фото: ФЕДОРЦІВ  АНАТОЛІЙ
Концертна організація: Київський національний академічний театр оперети
Джерело: Газета «День»



Інші:

Фотомиті "Київської пекторалі". Подія, яка вже стала історією
"Вечір української музики" у Кропивницькому
Маріупольський оркестр «Ренесанс» взяв участь у великому концерті в Італії
Музичний символ солідарності: на другу річницю великої війни оркестр Львівської філармонії виступив у Варшаві
"Музика без меж": у Дніпровській академії музики провели Міжнародний фестиваль академічного музичного мистецтва
Сучасна академічна музика та саунд-перформанси в іменах — 11 українських композиторів, чиї концерти не варто пропускати
Від Бетховена до Скорика: пам’ять Небесної сотні в Харкові вшанували музикою
“Музичні мости”
Полтавська обласна філармонія презентувала програму «Присвята Астору П’яццолі».
Абстракція в дикому вигляді: The New York Times про українську оперу Chornobyldorf
У Києві показали сучасний балет «Д.І.М.» про вимушену міграцію
У Львові під час концерту колядок і щедрівок хор "Дударик" зібрав понад 80 тисяч для військових
У "Карнегі-хол" у Нью-Йорку прозвучали твори відомих українських композиторів
Прем’єри та присвяти на концерті «Тиха молитва» у Львівській філармонії
З 3 по 8 січня у філармонії пройшов перший цьогорічний фестиваль органної та камерної музики «Bach Contemporary». Цьогоріч фестиваль представив публіці 8 різноманітних концертів обʼєднаних генієм Баха
"Мрії щасливого року": артисти Запорізької філармонії порадували глядачів ще однією прем"єрою
Ансамбль "Полтава" обласної філармонії відтворив на сцені різдвяні традиції
27 грудня у знаменитому будинку Роліт відбулась прем’єра перформансу-променаду «Гра в хованки з паном Лятошинським»
"Нове Різдво" хору ім. Бортнянського
«Котигорошко проти вікінгів»: ПРЕМ’ЄРА ВИСТАВИ
Напередодні Різдва у великій залі Ніжинської музичної школи відбувся святковий благодійний концерт на допомогу ЗСУ
Дивовижна прем'єра на Святвечір: у філармонії відтворили концертну програму капели Кошиця
"Сойчине крило": через 67 років після прем'єри повернувся на сцену балет Анатолія Кос-Анатольського на сюжет новели Івана Франка
У харківському метро пройшли концерти зірок оперного театру
Концерт юних віртуозів
Культурна дипломатія в дії
Незламній Україні присвячується
“Лісова пісня” у Будапешті
Урочисте відкриття Конкурсу імені Сліпака пройшло у Львівській філармонії
13 грудня у знаменитому залі Берлінській філармонії відбувся концерт Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії під назвою «Sound of Ukraine»
Концерт ентузіастів
Культурна дипломатія вищого гатунку
Харківський кросовер-оркестр PRIME ORCHESTRA гастролює містами Туреччини
«Пиши листи до Миколая!»
У Рівненській обласній філармонії звучали різдвяні пісні
«Сарсуела. На хвилях іспанської пристрасті»
Відважний проєкт
У Львівській філармонії з успіхом пройшла прем’єра опери польського композитора
У Києві відбулася прем’єра опери “Родинний альбом” Єжи Корновіча (Польща), а 10 грудня її почують у Львові
Повернення Дона Карлоса: вердіївський шедевр вперше за два роки прозвучав у Києві
      © 2008-2024 Music-review Ukraine