Рахманіновські гостини | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Рахманіновські гостини
Рахманіновські гостини
4 серпня 2017, п'ятниця
Поширити у Facebook

Колись владні структури всіляко залучали молодь до громадської роботи. Мені теж доводилося працювати агітатором.

Одного разу мені дістався за рознарядкою будинок № 3 по вулиці Пироговській. Дуже не хотілося після трудового дня їхати уточнювати списки пожильців, нагадувати прізвища кандидатів у депутати і т.ін.

Та я згадав: дільничним лікарем на Пироговській працює чоловік моєї рідної сестри. Я зайшов до молодого подружжя, що мешкало поблизу, на Пролетарському бульварі (нині йому повернуто назву Французького), підвечеряв. Віктор Семенович, сестрин суджений, охоче погодився прогулятися зі мною у вечірніх сутінках, допомогти поспілкуватися з його потенційними підопічними.

У будинку № 3 ми втрапили на засідання неофіційного гуртка любителів творчості композитора Сергія Рахманінова. Я не відаю, був той гурток під контролем КДБ чи ні. Але у моїй присутності лише слухали музику видатного композитора, записану на платівках.

Ідея зібрати в домашньому колі шанувальників творчості видатного композитора, який помер в еміграції 1943 року, належала господарю цієї квартири, викладачеві політеху Віктору Никаноровичу Браєцькому. Він робив усе залежне від нього, аби музична класика пускала нові паростки в душах малоімущих одеситів.

Коли Віктор Никанорович полишив грішний світ, громадська справа, за яку уболівав він, не була занедбана. За популяризацію творчості композитора взялася дружина покійного Марія Федорівна. Вона, здається, була за освітою художником.

Шляхетні зусилля Браєцьких були помічені. Про цей гурток, що став «домашньою філармонією», двічі писав часопис «Музыкальная жизнь», не проігнорувала ентузіастів і «Вечерняя Одесса».

Марія Федорівна розповіла нам за чаєм:

– Тричі я мала щастя слухати і бачити Сергія Васильовича Рахманінова у нас, в Одесі. Він виходив до слухачів завжди схвильований. А коли сідав за інструмент – ми забували про все. У серцях поселялася музика. Одесити були такі вдячні видатному маестро, що навіть узимку, пам’ятаю, шанувальниці дарували йому улюблений білий бузок.

Як з’ясувалося тоді, ще п’ятеро постійних відвідувачів «домашньої філармонії» бували на концертах Сергія Рахманінова.

Мені поталанило. Більшість тодішніх слухачів у квартирі Браєцьких мешкали у цьому ж дворі. Я швидко упорався з громадським дорученням і полегшено зітхнув. Дільничний лікар принагідно консультував своїх пацієнтів. Закінчивши з усім, ми збиралися полишати гостинну квартиру.

Та Віктор Семенович не міг просто так піти. У нього засвербів язик:

– От ми слухали платівки із записами творів Рахманінова. Та чи знаєте ви, що цей хлопець (він подивився у мій бік) пише гарні вірші українською мовою і має книжки.

Господиня Марія Федорівна попросила нас зачекати, зайшла до великої кімнати з круглим столом, де ми щойно чаювали, і змінила платівку.

Зазвучав романс. Знайомі слова, але перекладені російською. Романс на слова Тараса Шевченка!

Згадався оригінал:
Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить…

Тарас Григорович виступав проти сонливої покори, байдужого змирення людини з підневільним становищем. Життя в задушливій атмосфері притлумлює думки й почуття, прирікає людину на нікчемне животіння. Я зітхнув. Це помітила господиня.

– Ми теж любимо поезію, – сказала Марія Федорівна. – Особливо шануємо Шевченка. А переклад, що ви його щойно чули, зробив Олексій Плещеєв. Заходьте, будь ласка, – звернулася особисто до мене господиня.

Я щиро пообіцяв, що буду заходити на привітний вогник.

Вдома я знайшов твори Плещеєва, перечитав деякі вірші та переклади.

Царський уряд спровадив Олексія Плещеєва у солдати за участь у русі петрашевців. В Оренбурзі польські політичні засланці познайомили його з полум’яною поезією Тараса Шевченка. Два поети почали листуватися, а згодом зустрілися у столиці. Протягом 1858–1861 років Плещеєв переклав дев’ять творів Кобзаря. Більшість перекладів опубліковано раніше за оригінали або ж одночасно з ними. Плещеєву, зокрема, належить перший переклад поеми «Наймичка».

Учаснику петрашевського гуртка властиві були точне дотримання змісту Шевченкових творів і увага до особливостей віршованої форми, але на них позначилася притаманна оригінальній поезії Плещеєва схильність до абстрактної образності, так вважали дослідники творчості поета Л. Пустильник та М. Павлюк.

Сергій Васильович Рахманінов приїздив з концертами на Україну, шанобливо ставився до пригнобленого народу та його культури. На слова Шевченка у перекладі Плещеєва він написав два романси – «Минають дні, минають ночі», та «Полюбилася я». Обидва вони побачили світ окремим виданням 1893 року. Тричі – 1895-го, 1911-го та 1913 року – гастролював Сергій Рахманінов з концертами в Одесі. Саме про ці концерти і згадувала господиня квартири на Пироговській.

Не знаю, чи функціонує сьогодні «домашня філармонія» у будинку № 3 по вулиці Пироговській…


Автор: Станіслав Василашко
Джерело: Одеські вісті



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine