Рахманіновські гостини | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Рахманіновські гостини
Рахманіновські гостини
4 серпня, п'ятниця

Колись владні структури всіляко залучали молодь до громадської роботи. Мені теж доводилося працювати агітатором.

Одного разу мені дістався за рознарядкою будинок № 3 по вулиці Пироговській. Дуже не хотілося після трудового дня їхати уточнювати списки пожильців, нагадувати прізвища кандидатів у депутати і т.ін.

Та я згадав: дільничним лікарем на Пироговській працює чоловік моєї рідної сестри. Я зайшов до молодого подружжя, що мешкало поблизу, на Пролетарському бульварі (нині йому повернуто назву Французького), підвечеряв. Віктор Семенович, сестрин суджений, охоче погодився прогулятися зі мною у вечірніх сутінках, допомогти поспілкуватися з його потенційними підопічними.

У будинку № 3 ми втрапили на засідання неофіційного гуртка любителів творчості композитора Сергія Рахманінова. Я не відаю, був той гурток під контролем КДБ чи ні. Але у моїй присутності лише слухали музику видатного композитора, записану на платівках.

Ідея зібрати в домашньому колі шанувальників творчості видатного композитора, який помер в еміграції 1943 року, належала господарю цієї квартири, викладачеві політеху Віктору Никаноровичу Браєцькому. Він робив усе залежне від нього, аби музична класика пускала нові паростки в душах малоімущих одеситів.

Коли Віктор Никанорович полишив грішний світ, громадська справа, за яку уболівав він, не була занедбана. За популяризацію творчості композитора взялася дружина покійного Марія Федорівна. Вона, здається, була за освітою художником.

Шляхетні зусилля Браєцьких були помічені. Про цей гурток, що став «домашньою філармонією», двічі писав часопис «Музыкальная жизнь», не проігнорувала ентузіастів і «Вечерняя Одесса».

Марія Федорівна розповіла нам за чаєм:

– Тричі я мала щастя слухати і бачити Сергія Васильовича Рахманінова у нас, в Одесі. Він виходив до слухачів завжди схвильований. А коли сідав за інструмент – ми забували про все. У серцях поселялася музика. Одесити були такі вдячні видатному маестро, що навіть узимку, пам’ятаю, шанувальниці дарували йому улюблений білий бузок.

Як з’ясувалося тоді, ще п’ятеро постійних відвідувачів «домашньої філармонії» бували на концертах Сергія Рахманінова.

Мені поталанило. Більшість тодішніх слухачів у квартирі Браєцьких мешкали у цьому ж дворі. Я швидко упорався з громадським дорученням і полегшено зітхнув. Дільничний лікар принагідно консультував своїх пацієнтів. Закінчивши з усім, ми збиралися полишати гостинну квартиру.

Та Віктор Семенович не міг просто так піти. У нього засвербів язик:

– От ми слухали платівки із записами творів Рахманінова. Та чи знаєте ви, що цей хлопець (він подивився у мій бік) пише гарні вірші українською мовою і має книжки.

Господиня Марія Федорівна попросила нас зачекати, зайшла до великої кімнати з круглим столом, де ми щойно чаювали, і змінила платівку.

Зазвучав романс. Знайомі слова, але перекладені російською. Романс на слова Тараса Шевченка!

Згадався оригінал:
Минають дні, минають ночі,
Минає літо. Шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить…

Тарас Григорович виступав проти сонливої покори, байдужого змирення людини з підневільним становищем. Життя в задушливій атмосфері притлумлює думки й почуття, прирікає людину на нікчемне животіння. Я зітхнув. Це помітила господиня.

– Ми теж любимо поезію, – сказала Марія Федорівна. – Особливо шануємо Шевченка. А переклад, що ви його щойно чули, зробив Олексій Плещеєв. Заходьте, будь ласка, – звернулася особисто до мене господиня.

Я щиро пообіцяв, що буду заходити на привітний вогник.

Вдома я знайшов твори Плещеєва, перечитав деякі вірші та переклади.

Царський уряд спровадив Олексія Плещеєва у солдати за участь у русі петрашевців. В Оренбурзі польські політичні засланці познайомили його з полум’яною поезією Тараса Шевченка. Два поети почали листуватися, а згодом зустрілися у столиці. Протягом 1858–1861 років Плещеєв переклав дев’ять творів Кобзаря. Більшість перекладів опубліковано раніше за оригінали або ж одночасно з ними. Плещеєву, зокрема, належить перший переклад поеми «Наймичка».

Учаснику петрашевського гуртка властиві були точне дотримання змісту Шевченкових творів і увага до особливостей віршованої форми, але на них позначилася притаманна оригінальній поезії Плещеєва схильність до абстрактної образності, так вважали дослідники творчості поета Л. Пустильник та М. Павлюк.

Сергій Васильович Рахманінов приїздив з концертами на Україну, шанобливо ставився до пригнобленого народу та його культури. На слова Шевченка у перекладі Плещеєва він написав два романси – «Минають дні, минають ночі», та «Полюбилася я». Обидва вони побачили світ окремим виданням 1893 року. Тричі – 1895-го, 1911-го та 1913 року – гастролював Сергій Рахманінов з концертами в Одесі. Саме про ці концерти і згадувала господиня квартири на Пироговській.

Не знаю, чи функціонує сьогодні «домашня філармонія» у будинку № 3 по вулиці Пироговській…


Автор: Станіслав Василашко
Джерело: Одеські вісті



Додати: Share on Facebook

Інші:

До 150-річчя від дня народження Євгена Купчинського
"Стрес я залишаю в театрі". Прима нью-йоркського балету поділилася правилами здорового способу життя
Згадаємо Андрія Іщенка
Духові інструменти: загадки саксофона
Польські пісні Шопена – українською
Львів, Європа і – світ
17 серпня - 75 років Мусліму Магомаєву
"Котяча фуґа" та її історія
Скромного українського співака визнали одним із найкращих тенорів світу
Стравінський у ПАР: композитор, який кинув виклик апартеїду
Оксана Линів: українка на чолі кращих оркестрів Європи
Рахманіновські гостини
Ромський піаніст – Дьордь Цифра
Ваґнерівський фестиваль у Байройті: з червоним килимком і без скандалів
Україномовна опера: загибель відкладається?
Молода українська скрипалька діагностує інструменти Страдіварі, Аматі та Гварнері
Класична італійська опера. Ази та аналогії з сьогоденням
Джордж Гершвін: 80 роковини смерті відомого композитора
Основоположник династії музикантів
Заняття класичною музикою – це не так складно
Потрібне перезавантаження
Україна у звуках: забуті народні музичні інструменти
Історія піаніста, якого могло не бути
Опера в свинарнику: європейські рецепти відродження малих українських міст
Як музика зустрічає розум?
Родом з України: українське коріння композитора Ігоря Стравінського
Що робить Віденську Оперу найпопулярнішою і визнаною у всьому світі?
Яку історію має будинок Полтавської філармонії
Між дерев співається найкраще
ODESSA CLASSIC 2017: в Одессе проходит Международный музыкальный фестиваль
Насолода «живим звуком»
Священик, композитор, диригент, член Української Національної Ради ЗУНР Остап Нижанківський
Пам’ять про автора українського гімну Михайла Вербицького потрібно повернути в Україну – дослідниця
Київському оркестру New Era Orchestra виповнилося 10 років
Зробиш бандуру — візьмемо: як «посвячують» у сучасних кобзарів
Посол і меценат української культури
Музична зброя України: тулумбас викликає дощ, а звуками дримби лікують хворих
Як народилася пісня «Рідна мати моя»?
Симфонічний оркестр Вінницької філармонії відкрив фестиваль П. І. Чайковського та Н. Ф. фон Мекк
У Чернівцях була своя консерваторія
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове