Взяв би я бандуру... | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Взяв би я бандуру...
Взяв би я бандуру...
У селі Крячківка на Полтавщині відбувся III міжнародний фестиваль «Древо роду кобзарського»
10 серпня, четвер

Фестиваль, у якому взяли участь музики зі Сполучених Штатів, Канади та різних міст України, тривав три дні. Він пройшов на сільському подвір’ї виключно за кошти його організатора бандуриста — американця ірландського походження, який має українське коріння, Юрія Фединського (Бревера). Пан Юрій тривалий час жив у Сполучених Штатах, згодом повернувся на Батьківщину. І тепер відроджує українські народні традиції.

Уже сім років у селі, де він оселився з родиною, Фединський організовує кобзарський табір. Це своєрідна школа для молодих майстрів, які приїжджають до нього навчитися виготовляти традиційні українські інструменти і грати на них. У Крячківці Пирятинського району за цей час демонстрували майстерність численні етноколективи, зокрема місцевий гурт «Древо» (не плутати з київським «Древом», який співав на зйомках мультфільму «Жив-був пес»), «Троє Зілля» зі Львова, столичний гурт «Буття». Але відомим фестиваль став після того, як у 2015 році на ньому побував гість з Америки Юліан Китастий. Він тоді грав, ділився інформацією, проводив майстер-класи. Композитор, співак, диригент, кобзар, бандурист, мистецький керівник Нью-Йоркської школи гри на бандурі, ансамблів «Гомін степів», New York Bandura Ensemble та авангардного ансамблю Experimental Bandura Trio зізнавався, що поїздку в Україну планував фактично заради фестивалю.



— Це дійство — подія для всієї держави. Я підлаштовував свої справи в Україні під цей мистецький захід. Не приїхати не міг. Тут знайшли одне одного дуже багато людей, яких об’єднує улюблена справа. Сюди приїхали невипадкові люди: хтось по пораду, хтось по науку, хтось по натхнення. Понад 20 років поодинокі ентузіасти намагаються зліпити розкидані рештки традиційних музичних культур. Кажу в множині, бо цих культур багато. Але тепер тут, у Крячківці, відбувається дуже важливий захід, свідками якого нам пощастило бути. Знищити кобзарство не вдалося, але його дуже понівечили. Триває масштабна інформаційна війна, усвідомлюю, що є частиною цієї війни, тому намагаюся донести українські традиції до спільноти в Америці. Тамтешній слухач віднедавна дуже зацікавився українською культурою й музикою. Він дуже добре сприймає це, — сказав про мету приїзду на перший фестиваль пан Китастий.

«Древо роду кобзарського» не схожий на жоден інший фестиваль, який будь-коли відбувався у нашій країні. Його програма була довільною, без часових обмежень виступів, уроків чи майстер-класів. Хтось майстрував, хтось співав, хтось спілкувався чи вчився грати. Такий формат роботи до душі організаторам і учасникам: «Сюди тягне молодь, бо це не інтернет, а живе спілкування», — говорили вони.

Свою бандуру Андрій Дем’янович, канадець українського походження, зробив власноруч: «Моя саморобна бандура постала з колишнього столу в їдальні». Грати на бандурі почав ще замолоду. Тепер прославляє українську творчість, кобзарство не тільки в Україні, а й за її межами.



«Це явище, яке було, мабуть, в усіх культурах, але збереглося тільки в кількох. У нас воно відроджується. Бачимо тільки початки цього», — каже Андрій Дем’янович.

На цьогорічному фестивалі гостей було небагато. Але Юрій Фединський тим не переймається. Для нього головне — духовність, а не карнавали. Приїжджим така атмосфера подобається. Усі три дні вони провели як у родинному колі. У такому форматі планують зібратися й наступного року. Запрошують усіх охочих. Гостям не обов’язково вміти грати на бандурі чи лірі. Головне, щоб цього свята прагла душа.


Автор: Олександр ДАНИЛЕЦ
Джерело: Урядовий кур'єр



Додати: Share on Facebook

Інші:

Експресіонізм vs імпресіонізм у Віденській опері
Гра і опера
Взяв би я бандуру...
Джаз на Дніпрі: далі буде!
Мюнхенські прем’єри
У Чернівцях італійського органіста під час концерту вдягнули у вишиванку
Вічність у Маріїнському парку: у Києві відбувся чарівний концерт класичної музики просто неба
«Тангойзер» Ріхарда Вагнера у режисурі Ромео Кастелуччі
Її звуть Мімі...
Фестиваль «Джаз на Дніпрі-2017″, день перший
Рівненська обласна філармонія завершила концертний сезон
В Коломаку відбулася прем’єра опери «Мазепа» у форматі open air
«Я працював протягом року»
Українські та швейцарські митці обмінювалися досвідом на теренах Хмельницького
У Львові влаштували прем'єру опери Доніцетті «Дон Паскуале» із світловими проекціями
Золота клітка для «Мазепи»
На черкаських майданчиках зазвучала нова українська академічна музика
«Червона калина» зазвучала як ліричний гімн
Джазові варіації на задані теми
«Ніч у Луцькому замку»: європейські зірки та українські легенди
Black sea music fest 2017: музичні відкриття
У Софійському соборі заспівала оперна зірка
Варшавську публіку заворожила українська класична музика
У Львові показали стрічку про загиблого в АТО оперного співака Василя Сліпака
Ах, як танцювала на пуантах Проня Прокопівна!
У Харкові відбулася прем’єра опери «Мазепа»
Odessa Classics за три роки став подією в класичній музиці
У балеті "За двома зайцями" декілька Голохвастових
У Сумах відлунали "Сурми України"
У Софії Київській відбувся унікальний концерт
У франківському музеї провели вражаючу футуристичну месу
На Долинщині відбувся ІІІ Міжнародний фестиваль карильйонного та дзвонового мистецтва "Дзвони Ясної гори єднають усіх"
Національний президентський оркестр завітав до Івано-Франківська
В Лос-Анджелесе играют музыку Бартока и современников
"Сонячний Моцарт"
"БРИТТЕНОВСКИЙ" ФЕСТИВАЛЬ В ОЛДБОРО ОТМЕЧАЕТ ЮБИЛЕЙ ПРОПИСКИ
У Берегові зачаровував клезмерськими мелодіями колишній мукачівець Ференц Яворі
IV Міжнародний хоровий форум «Як серцю виспівать себе»
Олег Криса відзначив своє 75-річчя концертом на сцені Львівської філармонії
Суд присяжных в Английской национальной опере
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове