Ольга ЧУБАРЕВА: «Я люблю поєднувати непоєднуване...». Інтерв'ю напередодні концерту | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Ольга ЧУБАРЕВА: «Я люблю поєднувати непоєднуване...». Інтерв'ю напередодні концерту
Чубарева Ольга
Ольга ЧУБАРЕВА: «Я люблю поєднувати непоєднуване...». Інтерв'ю напередодні концерту
18 квітня у Палаці «Україна» відома співачка представила гранд-шоу Lady Opera. EUROPA
20 квітня 2015, понеділок
Поширити у Facebook

Ольга Чубарева чимало робить для популяризації оперного мистецтва в нашій країні. Нині не кожна співачка здатна самотужки створити масштабний музичний проект, виконувати найкращі твори української і закордонної класики та світові хіти. До своєї концертної програми вона запросила всесвітньовідомих виконавців і музикантів.

Ольга Чубарева. ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / "День"


— Олю, чому назвали програму «Європа»? З євроінтеграцією, про яку нині так багато говорять, це пов’язано?

— Радше з часом проведення концерту, бо відбудеться він напередодні Дня Європи, який відзначатимемо у травні, і з гостями з-за кордону, бо разом із відомим українським маестро, екс-головним диригентом Донбас Опери Василем Василенком ми запросили іспанських тенорів Ізраеля Лоцано та Енріке Феррера, які виступали на Міжнародному оперному фестивалі «Золота корона», ініційованому Василем Яковичем, який з успіхом багато років відбувався в Донецьку. Обидва співаки дуже професійні, добре відомі шанувальникам оперного мистецтва і дуже хочуть потрапити в Україну, про яку так багато чули і якою щиро захоплюються.

— Але зараз чимало зарубіжних зірок побоюються до нас їхати...

— У нашому випадку — нічого такого! Ізраель Лоцано (на рахунку якого, до речі, плідна співпраця й спільні гастролі із таким усесвітньо відомим метром, як Пласідо Доминго) навіть просив свого агента утричі зменшити йому суму гонорару, щоби лише у нас була можливість його прийняти, так хотів виступити у Києві і своєю присутністю підтримати українців. Цей співак у нашій країні вже був, але вважає, що одного разу недостатньо. Йому у нас дуже сподобалося і, на його думку, європейці мають дати українцям зрозуміти: ми з вами, ви не одні! Тому і він, і Енріке Феррера, ґрунтовно готуються до виступів і прилетять до Києва буквально з дня на день. Ми з ними кілька місяців листуємося й передзвонюємося й от-от почнемо спільні репетиції — дуетних номерів. На концерт запросили весь дипкорпус (спасибі Міністерству закордонних справ), у залі будуть посли, причому не лише європейських держав. Наприклад, посол Судану зацікавився — із задоволенням відвідає наш захід. Іспанське посольство допомагає: вони вийшли на представництво потужного іспанського виробника автомобілів, той забезпечив гідний транспорт, переїзди...

— Ваші гості-тенори не капризні зірки?

— Досить вимогливі (але не через «зірковість», а через щільний робочий графік, де неможливі будь-які «накладки»), та й гонорари в них немалі, але мені пощастило, бо до Києва вони їдуть не з метою заробити, а з цікавості до мого проекту Lady Opera, який відбувається вже третій рік, та з поваги до диригента, з яким вони працювали й товаришують. До речі, заради цього концерту Василь Василенко відмовився від продовження своїх гастролей в Англії — мовляв, виступи для європейського глядача й слухача завжди були і будуть, треба українську публіку робити європейською...

— Оперне мистецтво у нас не має такої величезної популярності, як за кордоном...

— Якщо в тій же Іспанії чи Італії відбуваються масштабні оперні фестивалі просто неба, де на якихось мальовничих галявинах збираються десятки й сотні тисяч людей, які приносять із собою ковдри, зручніше вмощуються і слухають класичні твори годинами, зі знанням справи обговорюючи, порівнюючи, то нас, на жаль, роками привчали, що на такі фестивалі спроможні лише поп- або рок-виконавці (переважно не вітчизняні) та за підтримки пивних або горілчаних спонсорів. І це не наша провина: ми просто не чули й не бачили кращих зразків класики! На відміну від жителів Західної Європи, які мають цілі телеканали, які транслюють класичні концерти й оперні вистави, люди слухають у транспорті, вмикаючи радіо не шансон, а мелодії Верді, Пуччіні, Моцарта... До речі, у японців навіть у ліфтах класична музика лунає!

Ми ж поки живемо у полоні стереотипів, і їх треба ламати, зокрема, поширене уявлення про те, що опера — це щось нудне і дуже вже «на любителя»... Насправді все не так, і свій проект Lady Opera я створювала, щоби довести: академічний голос настільки універсальний, що ним можна співати будь-що — і класік-кросовер, симфорок, і джаз, і блюз, і естрадні пісні, і народні... Було би бажання. Я люблю поєднувати, здавалося б, непоєднуване, дивувати, відкривати щось нове, і в нас буде не просто концерт для шанувальників класики, а яскраве сучасне шоу з хорошою сценографією, з балетом «А6», із симфонічним оркестром Ансамблю Збройних сил України під керуванням Дмитра Антонюка. До речі, може, не всі знають, що цей колектив грає world music — музику, що поєднує в собі різні жанри, стилі, автентику багатьох народів світу...

— ...маєте на увазі Papa Duke Band?

— Так, скрипаля-віртуоза Василя Попадюка і його групу, з якою він зараз успішно гастролює містами нашої країни і за кілька днів після мого концерту даватиме власний сольник у Києві. Ми давно дружимо, і Василь уже брав участь у моєму концерті. У нього суто чоловічий бенд, але й для мене там знайшлося місце: в одному спільному номері гратиму на роялі. Я за першою музичною освітою піаністка, а співачка — за другою. А вестиме концерт ще один мій друг — шоумен-імпровізатор Петро Мага.

— Ви не лише співачка, а й художник...

— Так, але не по костюмах. Я ювелір-гравер — оздоблювала ікони, зброю, дорогі шаблі й кинджали, які комусь дарували, і часто мої клієнти навіть гадки не мали, що я ще й співаю. Бувало, дзвонять, а я: «Вибачте, не можу говорити — я в Іспанії». — «Відпочиваєте?» — «Ні, співаю Графиню у «Севільському цирульнику»... Зрештою, музика в мені перемогла ювелірну справу: так, цим займаються мої рідні, але й співали в нашому роду всі вражаюче! Казали, що були такі голоси, аж шибки у вікнах тремтіли, тому не дивно, що я обрала професію, пов’язану з музикою.

— Змалечку хотіли займатися музикою?

— З дитинства це в мене добре виходило. Але, за словами мами, я хотіла стати лікарем: розбирала її машинку для шиття, витрушувала звідти найдрібніші деталі, всі ці голочки, — і ходила з ними по хаті, пропонуючи то «укольчик зробити», то «просвердлити зуба»...

— Ви виховуєте сина. Він цікавиться музикою, співом?

— Іноді й він мене виховує — йому 14. Це той вік, коли по черзі цікавляться то тим, то тим. Голос має, здібності до музики також, пробував грати на гітарі, але покинув. Може, повернеться до цього, хтозна... Я не тисну на сина у виборі професії, головне, щоби та справа, яку він для себе обере, робила його щасливим.


Автор: Анна ШЕСТАК
Виконавці: Ольга Чубарева
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Концертний зал Національного палацу мистецтв "Україна"
Джерело: Газета "День"



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
602.jpg