Гармонія, традиції та … авангард | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Гармонія, традиції та … авангард
Гармонія, традиції та … авангард
2 травня виповнилося 130 років від дня народження Миколи Миколайовича Вілінського
13 травня, неділя

Ім’я цього видатного композитора, педагога й музично-громадського діяча невіддільне від історії становлення української музики першої половини ХХ століття.

Легендарний Борис Лятошинський згадував про свого колегу:
«Микола Миколайович Вілінський був чудовим музикантом і чудовою людиною. На всіх його творах лежить відбиток справжнього таланту, й усі вони показують тонкий смак і велику професійну майстерність автора. Щодо Миколи Миколайовича як людини, то всі, хто хоч зрідка зустрічався з ним, не могли не пересвідчитися в його високих душевних якостях, що виявлялися протягом усього його життя…».

Вілінський походив із роду спадкових дворян (батько Микола Олександрович, мати уроджена Черкунова Валентина Никифорівна, походить з роду Залізняків). Почав серйозно займатися музикою самостійно в роки навчання в Ананьївській гімназії. У 1906-1912 рр. навчався на юридичному факультеті Новоросійського університету в Одесі, у 1912-1919 роках — в Одеській консерваторії по класу композиції Вітольда Малишевського, учня Н. Римского-Корсакова й першого ректора заснованої ним Одеської консерваторії (1913).

З 1920 року Микола Миколайович працював викладачем Одеської консерваторії, його було затверджено у званні професора 1926 року, завідувач кафедри композиції — з 1931 р. З 1935 року був членом оргкомітету Спілки композиторів України і був обраний Головою Одеської обласної організації Спілки композиторів. З 1944 року — професор і декан композиторського факультету Київської консерваторії. З 1949 року — завідувач кафедри теорії музики й композиції Київської консерваторії.

Микола Миколайович є автором вокально-симфонічних і симфонічних творів, вокально-хорових обробок українських, російських і молдавських народних пісень, камерно-інструментальних і камерно-вокальних творів, а також низки теоретичних робіт і статей.




Микола Вілінський стояв біля джерел українського фортепіанного баладного жанру. Його «Балада у формі варіацій на українську народну тему» («Ой у полі жито копитами збито») — один із видатних творів першої половини ХХ сторіччя, що є хрестоматійним і зберіг своє високе художнє значення і в наші дні.

Онука композитора-класика Миколи Лисенка, Рада Остапівна Лисенко, розповіла «Дню» про внесок Вілінського у справу видання фортепіанної спадщини Миколи Віталійовича: «... у 1952-1953 р. моя мрія здійснилася. Було видано повні зібрання творів М. В. Лисенка в 20 томах, де в ХIII і в ХIV томах було вміщено всі фортепіанні твори, навіть рукописні, які ніколи не видавалися. Батько (Остап Миколайович Лисенко) мені повідомив, що фортепіанну редакцію творів доручено зробити талановитому теоретику, відомому музиканту й композитору Миколі Миколайовичу Вілінському. Таким чином, нарешті, я отримала повну спадщину діда».

Багато учнів Вілінського у майбутньому стали його колегами й друзями, насамперед це стосується К. Данькевича, С. Орфеєва та
Л. Гурова. У своїй книзі про Вілінського, музикознавець Михайлов пише, як Микола Миколайович «відкрив» у Данькевичі композитора й наполіг на тому, щоб талановитий студент-піаніст навчався композиції. Микола Миколайович і після закінчення Костянтином Данькевичем Одеської консерваторії продовжував залишатися його наставником, і їхня творча дружба тривала протягом десятиріч до самої смерті Вілінського…

Оскар Фельцман, естрадний композитор, навчався у Вілінського в класі композиції у Школі ім. П.Столярського. Маестро написав мемуари, які вперше було видано 2013 року у «Дні»: «Микола Вілінський був видатним педагогом, але він ніколи не зміг би дати мені композиторську майстерність, якби сам не був високим творцем своєї неповторної музики. Він працював у різних музичних жанрах. І завжди його твори відрізнялися великою емоційністю, гострим відчуттям стилю.

Його музика приваблювала талановитих виконавців, приносячи душевне задоволення слухачам, які заповнювали концертні зали. Та будучи бездоганною за формою і майстерністю, вона давала уроки тим, хто був на початку музикантського шляху.

Фортепіанна музика Вілінського, будучи самобутньою, спирається на кращі зразки світової класики. Його «Зразкові варіації» стали класичним прикладом композиторського письма й гармонійної побудови. А його обробки українських, молдовських мелодій живуть і понині. Фортепіанна музика вражаюче органічно наслідує класичні традиції, але розширює їх, привносячи своє інтимне відчуття життя.

Микола Миколайович був інтелігентною людиною. Його дворянське походження позначалось у всьому. Він обіймав часто керівні посади, проте своїй громадській роботі надавав завжди особливого шляхетства й особливої душевності. Він керував композиторським кафедрами в Одесі й Києві…
Його учні писали хорошу музику, а потім уже самі навчали композиції молодих. Я вдячний Миколі Миколайович за те, що він заклав підґрунтя усієї моєї композиторської діяльності. Сьогодні, коли необхідно охороняти чільне становище мелодійного начала у створенні нової музики, поради М. Вілінського особливо актуальні»…

P.S.

До ювілею Миколи Вілінського на «Українському радіо» підготували програму Ганни Пеліної «Від класики — до авангарду»
http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1914068




Автор: Тетяна Поліщук
Джерело: Газета День



Додати: Share on Facebook

Інші:

Исключительное звучание скрипок Страдивари связали с их высоким «голосом»
Браво, Маестро!
Мирослав Скорик ніколи не забував впливу Соломії Крушельницької
У Києві відбувся Перший Всеукраїнський конкурс імені Богодара Которовича
Гармонія, традиції та … авангард
Як народився «Запорожець за Дунаєм»
Як Бах рекламував каву
Оперу Моцарта імператор вважав неполіткоректною
Квітка - кохання Лесі
Кирило СТЕЦЕНКО: "Проект "DRUM & BACH" - двері в майбутнє"
Буковинська пісня галичанина
Наодинці з С. С. Гулаком-Артемовським
Всесвітньо відомий Володимир ГОРОВИЦЬ: «Я з України, і покажу тим англійцям…»
Український баритон Гнат Палажій
Оксана Линів - одна з навідоміших жінок-диригенток світу
Соліст Петербурзької опери Семен Гулак‑Артемовський спілкувався українською мовою
Музична школа не має права носити імені Миколи Колесси?
Опера Киева началась с романтической Могилы
URBAN MUSIC HALL – українська мрія формату Surroun Sound
Американка з українським серцем
Як емігрант з Києва став всесвітньо відомою зіркою: життєвий шлях Сержа Лифаря
Крізь терни до... Борткевича
В Ужгороді відомий музикант Йожеф Ермінь провів майстер-клас для студентів
В Ужгороді визначили переможців у конкурсі піаністів
У Києві проходив IV Всеукраїнський відкритий конкурс класичної музики «Обрії класики»
Юні піаністи з Мукачева та Ужгорода - серед переможців конкурсу
Анатолій Авдієвський зробив хор Верьовки українським брендом
24 березня 1900 року народився великикй український співак Іван Козловський
Что нужно знать при покупке саксофона
176 років тому на Полтавщині народився композитор Микола Лисенко
Святослав Ріхтер давав концерти у цілковитій темряві
100 символов культуры: музыкальная академия им. Я.Витолса
Влада в опозиції до Леонтовича
Як молода співачка з Рівного підкорила Париж
П’ять поглядів на «Цвіт папороті»
В Устилузі знаходиться єдиний у світі меморіальний музей геніального композитора
Дитячі мультфільми про музику
Працювати із повною самовіддачею – життєвий принцип сім’ї Тітяєвих
Не другорядний предмет: як музика змінила поведінку школярів-мігрантів у британській школі
Творчість Остапа Нижанківського
      © 2008-2018 Music-review Ukraine