Італієць популяризує творчість українського композитора Борткевича в Україні | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Італієць популяризує творчість українського композитора Борткевича в Україні
Італієць популяризує творчість українського композитора Борткевича в Україні
У Києві відбудеться фестиваль, присвячений Сергію Борткевичу. Вхід на всі заходи безкоштовний
18 березня, субота

Організатори проекту Темур Якубов та Євген Левкулич розповідають про долю та творчіть композитора.

Василь Шандро: Хто такий Сергій Борткевич? Чим він відомий у світі?



Темур Якубов: Це композитор з Харкова, емігрант, який через «червоний» режим був змушений залишити рідну землю. Більшу частину свого життя він був змушений прожити за кордоном. Переважно в Австрії, в Німеччині. Саме тому його в нас забули. З іншого боку, була свідома політична лінія. Через «залізну завісу» його твори просто не могли потрапити до нас.

Євген Левкулич: Оскільки його твори видавалися за кордоном, то зараз вони там уже відомі, їх там грають, записують, досліджують. До нас він тільки повертається.

Василь Шандро: В чому полягав його конфлікт з більшовицькою владою?

Темур Якубов: Він не вписувався в класову лінію більшовиків. Він був аристократичного походження. Його музику не могли сприймати добре.

Тетяна Трощинська: Яка його музика?

Темур Якубов: Красива.

Євген Левкулич: Його музика належить до романтизму. У 20 сторіччі ми можемо говорити про неоромантизм. Він себе сам зараховував до цього напряму. Його музика несе на собі відбиток послідовника Чайковського, Шопена, Ліста. Його вчителями були учні Ліста. Він навчався спочатку у Харкові, потім у Санкт-Петербурзі, після чого вирішив їхати до Лейпцига, де вчився в одного з кращих учнів Ліста.

Василь Шандро: Що ви вигадали? Що відбуватиметься найближчими днями?

Темур Якубов: Ідея полягала у тому, щоб відзначити 140-річчний ювілей з дня народження Борткевича. Спочатку ми планували провести декілька концертів, розказати про життя та творчість. Потім до нас долучилися музиканти, які зацікавилися музикою цього композитора. В результаті цей проект переріс у 5-денний марафон.


Євген Левкулич: Ми написали кільком музикантам, дослідникам творчості Борткевича. Альфонсо Сольдано приїде у неділю з Італії. Наступної середи він гратиме у малому залі Національної музичної академії України. 20 березня гратиме Надєжда Влаєва. Золтан Алмаші теж з ентузіазмом погодився.

Василь Шандро: Скільки днів триватиме фестиваль?


Темур Якубов: Він триватиме 5 днів, з 20 по 24 березня. Маємо концерти, майстер-класи Альфонсо Сольдано в консерваторії, творчу зустріч з ним у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, на якій він презентуватиме власну книгу італійською мовою про Борткевича.

Василь Шандро: Італієць пропагуватиме творчість українського композитора в Україні?

Темур Якубов: Так. Він уже пропагує.

Тетяна Трощинська: До вас долучилося Міністерство культури.

Темур Якубов: В останній момент ми дізналися, що можна подати заявку на незалежну експертну комісію, яка буде розглядати проекти до фінансування. Ми доробляли документи в авральному режимі. Досить несподівано нас підтримали.

Василь Шандро: На яких майданчиках відбуватимуться концерти?

Темур Якубов: 20 березня буде концерт Надєжди Влаєвої з США у малому залі Національної музичної академії України. 21 березня ви матимете змогу послухати гру Золтана Алмаші, Євгена Левкулича та мою у Шоколадному будиночку.

Євген Левкулич: 22 березня у малому залі Національної музичної академії України буде концерт двох піаністів з України та Італії. Буде грати Альфонсо Сольдано та Павло Гінтов.

Наступного дня, 23 березня, буде концерт камерної та вокальної музики в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Я би радив всім прийти. Це унікальні цикли. Ноти нам прийшли з Голландії. Їх тут ще ніхто не виконував.

24 березня Оркестр Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського виконає світову прем’єру Танцювальної сюїти ор.57, яка вважалася втраченою. Вона була віднайдена кілька років тому. У Саксонському архіві нам її ексклюзивно вислали для виконання на нашому фестивалі.

Тетяна Трощинська: Як складалася доля Борткевича?

Темур Якубов: Він народився у багатій сім’ї, мав змогу отримувати хорошу освіту. Коли почалися негаразди, пов’язані з розрухою старого порядку, йому довелося скрутно. Він залишився з 20 доларами у кишені і купою манускриптів. Це все, що у нього було.

Євген Левкулич: Він мав тікати через Крим до Туреччини. Там він жив кілька років, відкрив консерваторію. Повернувшись до Відня, він продовжував творити. В Берліні він жив у злиднях, потім у Відні під час Другої світової війни. Він писав з Берліну: якби не його дружина, він покінчив би життя самогубством. У Відні він також пише, що жив у ванній кімнаті, бо її можна було обігріти масляною лампою.

Темур Якубов: Траплялися і щасливі випадки. Під час війни бомба відірвала від стіни 80-кілограмовий шматок каменю. Він пробив кілька перегородок і впав на рояль, але інструмент вцілів.

Василь Шандро: Наскільки великим є доробок Борткевича?

Євген Левкулич: Близько 75 опусів. Це багато. Це цикли, не просто маленькі п’єски.

Темур Якубов: Один опус може звучати годину.

Василь Шандро: За життя його виконували? Наприклад, коли він жив у Відні?

Темур Якубов: Про цей період є мало інформації. Його власні спогади фактично завершуються тим періодом, коли він переїхав до Відня.

Євген Левкулич: До Першої світової війни він був дуже популярний. Коли він приїхав до Туреччини, його там добре знали. Артур Нікіш, дуже відомий диригент того часу, сам рекомендував твори Борткевича до видання.

Темур Якубов: Віденський період доводиться відновлювати через листування, архівні документи. Борткевича рідко запрошували грати, тож він сам не мав змоги популяризувати свою музику.


Автор: Василь Шандро, Тетяна Трощинська
Навчальний заклад: Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського
Джерело: Громадське радіо



Додати: Share on Facebook В Контакте



] [

Інші:
Оперна діва Людмила Монастирська
"Вертер" на цюрихській сцені: актуальний, як ніколи
Піаніст Олексій Ботвінов про те, як через брак класичної музики, високої літератури і театру у суспільства і людей виникає вірус агресії і нетерпимості
На високій ноті
90–річний Мирослав Стефанишин: «Музика забирає всю територію моєї пам'яті»
Іван Козловський: сталінські премії, школа в Мар’янівці і колядки в Кремлі
Незворушний герой мінливого світу: Що потрібно знати про композитора Сергія Борткевича
Барочна одіссея Роландо Війясона
«Ми змінюватимемо і музичний, і режисерський почерки»
Музичну граматику мені пояснив Шопен
Конкурсу молодих піаністів пам’яті Горовиця бути!
Директор полтавського музучилища: «У Польщі - Шопен, у Норвегії – Гріг, у нас- це Лисенко»
Дмитрий Логвин: "У меня есть вторая семья — мой оркестр в Днепре"
Італієць популяризує творчість українського композитора Борткевича в Україні
Оксана Линів: «Якщо ти опановуєш професійні критерії на високому рівні, то диригування не залежить від статі»
Культура в пріоритеті
«Ми готові заявити про себе в Європі...»
Як співали волиняни у середньовіччі
Віктор Косенко — український композитор європейського рівня, — піаністка
Музичний критик Анна Ставиченко: Третій рейх використовував культуру, аби демонструвати всім велич. Росія діє за тією ж схемою
ОКСАНА ЛИНІВ: Розмова з головною диригенткою Опери австрійського Ґраца
Від симфоній до флешмоба: як диригент-американець залучає українців до мистецтва
Найзатребуваніший хореограф у світі про успіх, стереотипи та Україну
Три «золота» у «Гран-прі націй 2017» українського дівочого хору
Варіації на... одній струні
«Той, хто співає у підвалі»: віолончеліст Золтан Алмаші дасть у Києві сольний концерт
Роман Кофман: «Те, що я займаюсь диригуванням, це — диво»
Аніко Рехвіашвілі, художній керівник балету Національної опери
Наталія Степаняк: Якщо вранці мій голос не звучить, то ховайся, хто може
Королівський оперний театр Маскат
Прима-балерина Екатерина Кухар: " Жить с примой непросто, мужчина, женатый на прима-балерине, должен понимать, что вся его жизнь теперь принесена на алтарь любимой женщине."
Я не хочу побудувати новий театр, тому що я знаю, що це нереально в цій країні. Я хочу отримати хоча б статус для театру "КИЇВ МОДЕРН-БАЛЕТ"
Музика, що стала життям
Шкодую, що раніше не їздили на Донбас, — хормейстер капели «Дніпро»
Жінки-диригенти - це нове явище в симфонічній музиці, - Наталія Пономарчук
Олександр Цимбалюк, оперний бас
Кирило КАРАБИЦЬ: «Коли виконую українську музику, дізнаюся щось нове про себе»
За смичок батько відомої віолончелістки Ольги Шутко продав автомобіль
«Мрію зіграти з усіма оркестрами України»
«Це була виняткова подія»
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове