Італієць популяризує творчість українського композитора Борткевича в Україні | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Італієць популяризує творчість українського композитора Борткевича в Україні
Італієць популяризує творчість українського композитора Борткевича в Україні
У Києві відбудеться фестиваль, присвячений Сергію Борткевичу. Вхід на всі заходи безкоштовний
18 березня, субота

Організатори проекту Темур Якубов та Євген Левкулич розповідають про долю та творчіть композитора.

Василь Шандро: Хто такий Сергій Борткевич? Чим він відомий у світі?



Темур Якубов: Це композитор з Харкова, емігрант, який через «червоний» режим був змушений залишити рідну землю. Більшу частину свого життя він був змушений прожити за кордоном. Переважно в Австрії, в Німеччині. Саме тому його в нас забули. З іншого боку, була свідома політична лінія. Через «залізну завісу» його твори просто не могли потрапити до нас.

Євген Левкулич: Оскільки його твори видавалися за кордоном, то зараз вони там уже відомі, їх там грають, записують, досліджують. До нас він тільки повертається.

Василь Шандро: В чому полягав його конфлікт з більшовицькою владою?

Темур Якубов: Він не вписувався в класову лінію більшовиків. Він був аристократичного походження. Його музику не могли сприймати добре.

Тетяна Трощинська: Яка його музика?

Темур Якубов: Красива.

Євген Левкулич: Його музика належить до романтизму. У 20 сторіччі ми можемо говорити про неоромантизм. Він себе сам зараховував до цього напряму. Його музика несе на собі відбиток послідовника Чайковського, Шопена, Ліста. Його вчителями були учні Ліста. Він навчався спочатку у Харкові, потім у Санкт-Петербурзі, після чого вирішив їхати до Лейпцига, де вчився в одного з кращих учнів Ліста.

Василь Шандро: Що ви вигадали? Що відбуватиметься найближчими днями?

Темур Якубов: Ідея полягала у тому, щоб відзначити 140-річчний ювілей з дня народження Борткевича. Спочатку ми планували провести декілька концертів, розказати про життя та творчість. Потім до нас долучилися музиканти, які зацікавилися музикою цього композитора. В результаті цей проект переріс у 5-денний марафон.


Євген Левкулич: Ми написали кільком музикантам, дослідникам творчості Борткевича. Альфонсо Сольдано приїде у неділю з Італії. Наступної середи він гратиме у малому залі Національної музичної академії України. 20 березня гратиме Надєжда Влаєва. Золтан Алмаші теж з ентузіазмом погодився.

Василь Шандро: Скільки днів триватиме фестиваль?


Темур Якубов: Він триватиме 5 днів, з 20 по 24 березня. Маємо концерти, майстер-класи Альфонсо Сольдано в консерваторії, творчу зустріч з ним у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, на якій він презентуватиме власну книгу італійською мовою про Борткевича.

Василь Шандро: Італієць пропагуватиме творчість українського композитора в Україні?

Темур Якубов: Так. Він уже пропагує.

Тетяна Трощинська: До вас долучилося Міністерство культури.

Темур Якубов: В останній момент ми дізналися, що можна подати заявку на незалежну експертну комісію, яка буде розглядати проекти до фінансування. Ми доробляли документи в авральному режимі. Досить несподівано нас підтримали.

Василь Шандро: На яких майданчиках відбуватимуться концерти?

Темур Якубов: 20 березня буде концерт Надєжди Влаєвої з США у малому залі Національної музичної академії України. 21 березня ви матимете змогу послухати гру Золтана Алмаші, Євгена Левкулича та мою у Шоколадному будиночку.

Євген Левкулич: 22 березня у малому залі Національної музичної академії України буде концерт двох піаністів з України та Італії. Буде грати Альфонсо Сольдано та Павло Гінтов.

Наступного дня, 23 березня, буде концерт камерної та вокальної музики в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Я би радив всім прийти. Це унікальні цикли. Ноти нам прийшли з Голландії. Їх тут ще ніхто не виконував.

24 березня Оркестр Ансамблю класичної музики імені Бориса Лятошинського виконає світову прем’єру Танцювальної сюїти ор.57, яка вважалася втраченою. Вона була віднайдена кілька років тому. У Саксонському архіві нам її ексклюзивно вислали для виконання на нашому фестивалі.

Тетяна Трощинська: Як складалася доля Борткевича?

Темур Якубов: Він народився у багатій сім’ї, мав змогу отримувати хорошу освіту. Коли почалися негаразди, пов’язані з розрухою старого порядку, йому довелося скрутно. Він залишився з 20 доларами у кишені і купою манускриптів. Це все, що у нього було.

Євген Левкулич: Він мав тікати через Крим до Туреччини. Там він жив кілька років, відкрив консерваторію. Повернувшись до Відня, він продовжував творити. В Берліні він жив у злиднях, потім у Відні під час Другої світової війни. Він писав з Берліну: якби не його дружина, він покінчив би життя самогубством. У Відні він також пише, що жив у ванній кімнаті, бо її можна було обігріти масляною лампою.

Темур Якубов: Траплялися і щасливі випадки. Під час війни бомба відірвала від стіни 80-кілограмовий шматок каменю. Він пробив кілька перегородок і впав на рояль, але інструмент вцілів.

Василь Шандро: Наскільки великим є доробок Борткевича?

Євген Левкулич: Близько 75 опусів. Це багато. Це цикли, не просто маленькі п’єски.

Темур Якубов: Один опус може звучати годину.

Василь Шандро: За життя його виконували? Наприклад, коли він жив у Відні?

Темур Якубов: Про цей період є мало інформації. Його власні спогади фактично завершуються тим періодом, коли він переїхав до Відня.

Євген Левкулич: До Першої світової війни він був дуже популярний. Коли він приїхав до Туреччини, його там добре знали. Артур Нікіш, дуже відомий диригент того часу, сам рекомендував твори Борткевича до видання.

Темур Якубов: Віденський період доводиться відновлювати через листування, архівні документи. Борткевича рідко запрошували грати, тож він сам не мав змоги популяризувати свою музику.


Автор: Василь Шандро, Тетяна Трощинська
Навчальний заклад: Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського
Джерело: Громадське радіо



Додати: Share on Facebook



] [

Інші:
Український скрипаль-віртуоз Ілля Бондаренко: "Було б символічно, якби в будинку Леонтовича відкрили музичну школу"
Наталя Пасічник: «Україна — це не лише фолк»
Ірина Френкель: «Радію тому, чого я… не досягла»
«Виступити на сцені зі симфонічним оркестром для школяра велика честь»
Зоряна Кушплер: "Даліла написана просто для мене"
Яна Кухарук: «Цікаво вчитися у приїжджих диригентів»
Михайло Сосновський: «Львівська філармонія живе у швидкому музичному темпі»
Валерій Соколов: "У Львові шалене музичне життя"
Українська класична музика має високий рівень якості, — Мирослав Скорик
Як звучав Тернопіль минулого століття
"Мовчазний голос" українського композитора Василя Барвінського зазвучав у Німеччині
"Я завжди буду чернівчанином", - диригент з Ізраїлю Марк Волох
Мирослав Скорик та Олександр Пірієв про гала-концерт «Три с»
Вопреки опасениям, концерты «живых классиков» собирают аншлаги, — инициатор проекта «Три «С»
Японська мрія, втілена у Дніпрі: як дівчина із Країни Сонця стала солісткою театру опери та балету
Фортепіано як... перекладач
Зірка фільму "Танцівник" розповів, у чому знаходить натхнення
Шевченківський комітет – перенавантаження
Киянка Яна Саленко розповіла про шлях до успіху в Берлінській опері
Нам потрібне нове законодавство про авторське право в сфері культури, — група РПР «Культура»
Вона була першою українкою, яка сама сіла за кермо автомобіля
Ліричний тенор без «фактури». Люди йшли «на Білинника»...
«Головний артист на сцені – це оркестр»
Композитор Алла Сіренко створила «Реквієм для Воїна» з посвятою Василеві Сліпаку
Марина Вискворкіна- оперна співачка, інтервью
10 листопада у Національній опері України пройде гала-концерт “Три С”
Володимир Шейко: Симфонічний оркестр Українського радіо піднімає рейтинги як суспільного, так і України загалом
Зіркова історія найкрасивішої балетної пари Європи
«Жагу до життя черпаю з музики», – 87-річна піаністка Олена Андрєєва
Євген Станкович: Якщо б я знав, як пишеться музика, я б її не писав
Доля музиканта – це доля подвижника
23-річна скрипалька, яка акомпанує Бочеллі, розповіла про свій шлях до світової слави
Рівне Культурне: Микола Орешко, директор Рівненської обласної філармонії
Володимир Шейко: «Якщо нація втрачає релігію і мистецтво – вона перестає існувати, перетворюючись на набір людей»
Що таке сучасна баянна музика: у студії Громадського радіо Kyiv Classic Accordion duo
Станіслав Христенко: спілкуюся з публікою за допомогою музики
Андрій Юркевич: «Оперні театри обов’язково мають бути сучасними»»
Оксана Линів: українськонімецький оркестр міст між культурами
Интервью дирижера Хобарта Эрла об открытии нового сезона 2017-2018 гг.
Малер, кава та мода
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове