«Це була виняткова подія» | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
«Це була виняткова подія»
Сильвестров Валентин Васильович
«Це була виняткова подія»
У Колонному залі Національної філармонії відбувся незвичайний концерт
2 січня 2017, понеділок
Поширити у Facebook

Насправді це була реконструкція (програму так і назвали – «Реконструкція») легендарного концерту 26 грудня 1966 року, коли вперше з головної академічної сцени столиці прозвучали твори сучасних українських композиторів.



Програму вечора склали ті ж самі твори, що й півстоліття тому:

Клод Дебюссі – Соната для флейти, альта та арфи (Дмитро Медоліз - флейта, Наталя Оніщук - альт, Ярослава Некляєва - арфа);
Арнольд Шенберґ – Три п’єси, ор.11 (Євген Громов – фортеп’яно);
Ігор Стравінський - «Piano-Rag-Music» (Євген Громов – фортеп’яно);
Леонід Грабовський – Тріо для скрипки, контрабаса та фортепіано (Sed Contra Ensemble: Андрій Павлов – скрипка, Віталій Кияниця – фортеп’яно, Назар Стець - контрабас);
Валентин Сильвестров – «Тріада» (Євген Громов – фортеп’яно);
Борис Лятошинський – Струнний квартет №3 (Nota Bene Chamber Group Андрій Павлов – 1 скрипка, Ігор Завгородній – 2 скрипка, Іван Грицишин – альт, Артем Полуденний – віолончель).

Ведучим вечора виступив Сергій Проскурня. В залі були присутні й живі класики – композитори Валентин Сільвестров і Леонід Грабовський. Я попросив Леоніда Олександровича розповісти про концерт 1966 року та його значення для розвитку української музики.

- Як, власне, з’явилася сама ідея проведення такого концерту, складеного з геть «неправильного», ідеологічно невитриманого репертуару?

- Як ви, мабуть, знаєте з історії, прекрасного осіннього дня 17 жовтня 1964 року ми дізналися, що Хрущова вже нема, а замість нього прийшов Брежнєв. Ось період між цією датою і введенням військ у Чехословаччину в 1968-му був часом замішання у владних сферах. Спостерігалися певні ознаки того, що хрущовські атаки на мистецтво лишилися в минулому. Відбувся пленум СК у Москві, на якому прозвучали в тому числі додекафонічні твори. Виявилося, що її можна застосовувати, хай і з певними обмеженнями. І на тлі отакої лібералізації до мене звернувся тодішній керівник філармонії Костянтин Котенко з пропозицією скласти програму, де були би твори наших молодих композиторів. Мовляв, «тебе ж хвалив Шостакович». Ось я і склав програму. А музикантів ми підібрали з тих, хто знав, як грати таку музику, або хто зголосився.

- Чому, власне, ви обрали саме ці твори?

- Бо хотілося це вписати в контекст світової музики. Насамперед вважається, що Дебюссі стоїть на початку еволюції стилів ХХ століття. Він перший, хто підважив непорушні до того основи тональної композиції і ввів масу малопомітних, але тим не менш цілком некласичних прийомів композиції, стилістики, гармонії. А Шенберг є засновником атональної композиції, і ці п’єси репрезентують його зрілий атональний стиль, який для мене є найбільш плідним у його творчості. І далі нас троє – Лятошинський і його два учні.

- Наскільки складно це було організувати?

- Коли вже лишалися лічені дні перед концертом, почали ширитися чутки, що або Мінкультури, або ідеологічний відділ ЦК хочуть заборонити концерт. Можливо, й офіційна Спілка композиторів доклалася: «А чого ви цих двох виділили, а в нас є композитори набагато старші, вони на це більше заслуговують» і т. д. Були такі атаки. Переполохані виконавці сказали мені: «Може, звернешся до когось по захист?» І тут спала мені на думку подзвонити Шостаковичу, з яким я був уже знайомий. Я зателефонував йому зимового вечора, розповів про ситуацію. І невдовзі від нього прийшов лист – «Герой социалистического труда, народный артист СССР», у якому він підтримував організацію концерту. Й це нас урятувало.

- Тоді багато людей прийшло?

- Ще більше, ніж сьогодні. Зал був повнісінький. Незважаючи на сніжний буревій, на височезні замети, вся київська інтелігенція, маса художників, критиків, студентів Консерваторії, дисиденти – Дзюба, Драч, Світличний – всі були на концерті.

- І якими були наслідки для організаторів?

- Організаційних наслідків не було – бо ще тоді, повторюся, тривала невеличка відлига. А от після 1968 почали різко закручувати гайки. Тоді вже про подібні концерти не могло бути й мови. А з 1970-го, коли століття з дня народження Леніна святкувалося, до 1976 року, не було жодного пленуму Спілки композиторів України, присвяченого симфонічній або камерній музиці. Тільки пісенні й кантатні пленуми, де звучали пісні й кантати про партію і Леніна.

- Що змінив цей концерт?

- Люди, з якими ми вчора спілкувалися, розглядають його як заяву про себе української нової генерації композиторів. Тому, власне, ця ідея й виникла у Алли Загайкевич, Євгена Громова і ще кількох однодумців – аби влаштувати його 50-ліття.

- Які ваші враження від «Реконструкції»?

- Я дуже радий, що це відбулося. Виконання було якщо й не зовсім ідеальним, а в цілому на дуже хорошому рівні. А організація з боку Мінкульту і особливо Сергія Проскурні – просто блискуча. Кажуть, що виглядало так, наче це відбувається не в нас. Виняткова подія серед нашого хаосу і безладу.


Автор: Дмитро Десятерик
Композитори:Валентин Сильвестров
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: Газета «День»



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine