Композитор, що вмів дружити | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Композитор, що вмів дружити
Композитор, що вмів дружити
До 140-річчя від дня народження С. Людкевича
20 січня, неділя

Видатний український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог, громадсько-культурний діяч, народний артист України, Герой соціалістичної праці, лауреат Шевченківської премії Станіслав Людкевич народився 24 січня 1879 року у споконвічному українському місті Ярославі (тепер Польща).



Станіслав Пилипович закінчив філософський факультет Львівського університету (1901 р.), а потім музикологічний факультет Віденського університету, де 1908 року отримав ступінь доктора музикознавства.

У 1905—1907 роках редагував “Артистичний вісник”. Він — один із організаторів Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка у Львові (у 1910—1915 роках — його директор). Після вересня 1939 року — професор, завідувач кафедри теорії і композиції Львівської консерваторії, водночас (в 1939—1951 роках, із перервою) — старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії Академії наук України.

…30 жовтня 1897 року Володимир Гнатюк розіслав листи діячам української культури з проханням допомогти Іванові Франку у його незавидному матеріальному становищі та взяти участь у відзначенні 25-річчя його письменницької діяльності. Знаючи погані життєві умови Івана Франка, Володимир Гнатюк запропонував, щоб українська громадськість із нагоди ювілею зібрала кошти на придбання для нього будинку.

До підготовки Франкового ювілею Володимир Гнатюк долучив львів’ян Соломію Крушельницьку, Модеста Менцинського, Івана Труша та багатьох інших. Як голова Ювілейного комітету, Володимир Гнатюк восени 1897 року звернувся до українських композиторів з пропозицією написати музику на тексти Івана Франка. Передусім наш земляк звернувся до 18-річного Станіслава Людкевича, внаслідок цього з’явилися такі музичні твори, як “Вічний революціонер”, “Не забудь юних літ”, “Розвійтеся з вітром”. Так Станіслав Людкевич започаткував музичну інтерпретацію поетичної творчості Івана Франка. А за безпосередньої участі Володимира Гнатюка Ювілейний комітет видав збірку музичних творів на слова поета-ювіляра під назвою “Зів’яле листя”.
Крім того, Володимир Гнатюк запросив Станіслава Людкевича підготувати концерт на ювілейний вечір з нагоди 25-ліття літературної і суспільної діяльності Івана Франка, на якому хор уперше проспівав “Вічного революціонера”. Виконав і солоспіви “Не забудь юних літ” та “Розвійтеся з вітром” на музику Станіслава Людкевича.

Ось як згадує про цей вечір сам композитор: “…настрій присутніх був радісний і бадьорий, і щиросердечний, як на концерті, так і на комерсі (святковій вечері — Р. Ч.) після концерту. Франко був у прекрасному настрої, жартував, як рідко коли. Коли мене голова комітету Володимир Гнатюк представив йому, він сказав: “Спасибі, пане-товаришу, за ваш сюрприз. Але я волів би, щоб у вашому “Революціонерові” теж у середній частині був марш, а не коляда”.

Крім особистих зустрічей народознавця з молодим композитором було листування: в архіві Володимира Гнатюка у Відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України зберігаються листи Станіслава Людкевича до вченого.

У листі з Відня до Володимира Гнатюка Станіслав Людкевич 12 листопада 1907 року писав: “Поважний добродію!.. За кілька день маю мати реферат про слов’янську форму пісенну в Інституті історії музики. Буде Адлер і Валашек… Здоровлю щиро Ст. Людкевич”.

1913 року святкували ювілей 40-ліття творчої діяльності Івана Франка, і голова Комітету Володимир Гнатюк знову запрошує до підготовки святкового концерту композитора Станіслава Людкевича. Іван Франко уже мав загальне визнання, пошану: відзначення ювілею готували широко, з розмахом. У концерті виступили хори “Бояна”, “Бандуриста”. Солоспіви на слова ювіляра виконав чудовий тенор Михайло Микиша, що спеціально для цього приїхав з Києва.

…У протоколі засідання Етнографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові 27 вересня 1913 року записано повідомлення Володимира Гнатюка: “Матеріали до української етнології”, що мають містити мелодії Баранюка, Сенчика, Омельського й Вітошинського, передав доктор С. Людкевич рукопис у серпні”.
Уже 51 рік в експозиції 3 кімнати-музею вченого експонується XVI том “Матеріали до української етнології”, що охоплюють “Мелодії українських народних пісень з Поділля і Холмщини: Зібрані Л. Плосайкевичем і Я. Сенчиком, під редакцією Станіслава Людкевича, з передмовою Філарета Колесси” (Львів, 1916), що виданий під керівництвом голови Етнографічної комісії НТШ у Львові Володимира Гнатюка.

Український етнограф і фольклорист, музикознавець, чоловік Лесі Українки Климент Квітка у листі з Києва 12 червня 1923 року Володимирові Гнатюку писав: “Високоповажаний добродію!.. Тоді-таки, 1918 року, я через іншу людину послав ще 3 примірники того видання (йдеться про “Збірник мелодій” Климетнія Квітки, записаних ним від Лесі Українки, що виданий у Києві 1917—1918 року — Р. Ч.) Науковому товариству, Ф. Колессі і С. Людкевичу…”

Тяжкохворий Володимир Гнатюк радо і привітно зустрічався з приятелями, що відвідували його у 1924—1926 роках. Це були Іван Труш, Михайло Мочульський, Антін Крушельницький, Денис Лукіянович, Карло Бандрівський, Іван Крип’якевич, Філарет Колесса, Осип Роздольський, Станіслав Людкевич та інші славні сини України.


Автор: Романа Черемшинська
Джерело: Слово Просвіти



Додати: Share on Facebook

Інші:

Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
Спадщина Січинського: Станіславський «Боян» та українські пісні за крону
Галицька додекафонія: Юзеф Кофлер і Тадеуш Маєрський
Звуки – живі: вони можуть бути цілющими або вбивчими…
Музичні столиці Європи: де послухати академічну музику в Гамбурзі
Методика Сузукі, або Як навчають музики з трьох років
"Кантус" – хор, який дарує крила
Композитор, що вмів дружити
Той, що відкрив світові музику української бандури
Як Ліст захворів Україною, а світ — Лістом
Заспівала ''Щедрик'' українською і підкорила світ: британська співачка розповіла, як це вийшло
Аккомпанемент искусству дирижера - музыка
Леонтович-ґейт: чи буде щасливий фінал в історії про нищення будинку легендарного композитора?
Рік під знаком «Мелодії»
      © 2008-2018 Music-review Ukraine