Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
19 і 21 квітня в Національній опері відбудеться прем'єра опери Россіні «Севільський цирульник».
18 квітня, четвер

«Севільському цирульнику» Джоаккіно Россіні більше 200 років. Опера досі неймовірно популярна, незважаючи на те, що на прем'єрі в Римі в лютому 1816 року її освистали. Сьогодні ж опера Россіні йде в кожному великому оперному театрі по всьому світу. Актуальність цього питання пов'язана з колоритними героями, характери яких через музику блискуче подав Россіні. «Альмавіви, Розіти і Фігаро є і серед нас, і тому нам так цікаво спостерігати за цими живими характерами», – впевнений головний диригент театру Микола Дядюра.

Під час роботи над «Севільським цирульником» театр пустився в експеримент: дія опери відбувається не в Італії ХІХ століття, а в якомусь позачасовому просторі, але це, швидше за все, або наше сьогодення, або найближче майбутнє. За сучасні, лаконічні декорації відповідає Андрій Злобін, а за костюми – Анна Іпатьєва: цей тандем глядачі добре пам'ятають з вистав Раду Поклітару та театру «Київ модерн-балет». Постановник опери – головний режисер театру, Анатолій Солов'яненко.

«З музикою «Севільського цирульника» я знайомий з дитинства, – каже Анатолій. – Як режисер ставив його 2005 року в Донецькій опері. Але зараз хочеться подивитися на цю історію під новим кутом, піти на своєрідний експеримент. Саме тому ми з сценографом вистави Андрієм Злобіним і художником костюмів Анною Іпатьєвою перенесли дію в модерний простір, позбавлений будь-яких конкретних ознак часу і місця. Ніякої конкретики. Але це точно не минуле. Але може трапитися в майбутньому. І не просто «може», а трапиться обов'язково».

Втілити в реальність ідеї режисера і художників допомагають дві кравецькі майстерні і комбінат – великий цех театру, який відповідає за створення костюмів і декорацій. Робота кипить останні три місяці: потрібно створити костюми для шістдесяти людей хору і солістів. Якщо стиль декорацій художники описують як хайтек, то костюми – чиста еклектика. Своєрідними референсами для Анни Іпатьєвої стали і камзоли XVIII століття, в яких могли б ходити герої опери, якби дія відбувалася в історичному часі; і форма сьогоднішніх італійських карабінерів (будуть за сюжетом і поліцейські), і стиль української групи «Пирятин» і Антона Мухарського. «Сучасна опера – це не декорації, це відчуття, що дія відбувається сьогодні і серед нас, – каже Анна Іпатьєва. – Як показати, що це Київ і сучасна Україна? Через сучасних художників, звичайно – в їх роботах і є настрій нашого часу». Таким художником для Анни Іпатьєвої став Іван Семесюк – в опері використані його принти та малюнки. Основна тканина, з якої створювали костюми – денім і гобелен. Поєднання таких різних матеріалів, демократичного деніму і явно театрального гобелена, надає історії іронічний характер. На костюмах хору багато нашивок: деякі відсилають до соцмереж, які оточують нас щодня. «Це «армія чуток» і «армія соцмереж», – каже художниця, так натякає, що в «Севільському цирульнику» буде багато посилань до сьогодення.

У партії графа Альмавіви дебютує молодий тенор Анатолій Погребний. «Дуже цікава особистість, прекрасний музикант, чиї вокальні можливості легко справляються зі складною технікою, властивою музиці Россіні, – каже Анатолій Солов'яненко. – Анатолій співає в капелі «Думка», кілька сезонів тому дебютував у партії Альмавіви в Національній опереті, але найважливіше – має досвід участі у відомому россінієвському фестивалі в Пезаро, у межах якого виконував партію Кавалера Бельфіоре з «Подорожі в Реймс». Дмитро Іванченко також співає Альмавіву в другому складі, Ігор Євдокименко та Ігор Мокренко – в партії Фігаро. Партію Розіни виконуватимуть Лілія Гревцова, Ольга Фомічева, Сусанна Чахоян. Партію Берти – провідні меццо-сопрано театру: Анжеліна Швачка, Тетяна Пімінова, Ірина Петрова.


Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Джерело: Vogue UA



Додати: Share on Facebook

Інші:

Музичний інструмент розорив винахідника
Штучний інтелект завершив твір композитора через 115 років після його смерті
У Житомирській обласній філармонії ім. С. Ріхтера закрито концертний сезон
19 червня 1867 року народився Євген Купчинський - український композитор
Національний симфонічний оркестр України зірвав гучні оплески на концерті в Австрії
Нові інструменти, персонажі і відеомаппінг: чим киян здивує сучасний балет "Вій"
Опера-антиутопія GAZ: Третє пришестя сюжетної лінії
Яку музику слухають найрозумніші люди
Українка, що зачарувала Пабло Пікассо
Іфігенія у геріатричному пансіонаті
Нова мистецька школа: шлях у нікуди
Український піаніст, який написав музичні шедеври у концтаборі: вражаюче відео
Тому що не Петлюра, або Як держінституції не підтримали проект з найбільшим потенціалом для промоції України у світі
Історія про кременчуцького хлопчика, який взяв чотири «Оскари»
Перший лавровий вінок для хору Олександра Кошиця з Праги
Як народилася легенда?
Кому варто слухати сумну музику
Творчість Олени Лущик у «музичних прем’єрах сезону»
Вихованка С. Лифаря в Києві
«Український прорив»
Яким буде «Севільський цирульник» у Національній опері
Великий Серж Лифар із Києва: історія життя директора паризької Гранд-Опери
«ФРАНЦУЗЬКА ВЕСНА»: У КИЄВІ ВИКОНАЮТЬ «ЗАСУДЖЕННЯ ФАУСТА»
Музика заради життя: мандрівний скрипаль влаштовує благодійні концерти просто неба
Музей, де можна пізнати і почути Гуцульщину
Виготовив 100 діджеріду. Як мелодія аборигенів змінила життя стоматолога з Вінниці
28 березня 1925 року народився Дмитро Гнатюк
Три несчастливые любви «отца украинской музыки» Николая Лысенко
Музыкальная терапия: полезные свойства классической музыки
Сила 100-літньої "ДУМКИ"
Захоплююча історія Віоли Сміт – 106-річної барабанщиці, яка досі продовжує грати і пити вино
У Львові демонізували Вагнера...
Чи розкриється знову скринька Пандори?
Левко Ревуцький: геній, який знищив свій талант, щоб не танцювати під кремлівську дудку
Як впливає музика на мозок і чи розумнішають від Моцарта?
Священик УГКЦ протягом життя записав понад 4 тис. українських народних мелодій
«Святий Франциск Ассізький» Олів’є Мессіана як духовний досвід
“У селі немає жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку”. Іван П’ятничук і його сопілкарі
«День» надихає на шедеври
Слова іноді потребують музики, але музика не потребує слів...
      © 2008-2018 Music-review Ukraine