«Найкраща постановка за останні роки» | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«Найкраща постановка за останні роки»
«Найкраща постановка за останні роки»
Такою на батьківщині Вагнера визнали «Летючого Голландця» Донбас Опери
7 грудня 2013, субота
Поширити у Facebook
Джерело: Газета "День"

ВИКОНАВИЦЯ ГОЛОВНОЇ ПАРТІЇ ЗЕНТИ, СОЛІСТКА ДОНБАС ОПЕРИ ТЕТЯНА ПЛЕХАНОВА / ФОТО АНДРІЯ КОРНІЄНКАДонеччани показали німецькій публіці свою останню резонансну прем’єру — оперу «Летючий Голландець» Ріхарда Вагнера. Гастролі відбулися у театрі міста Швайнфурт.

Після того, як «Летючий Голландець» підкорив Донецьк, Одесу, Львів та Київ, прийшла черга меломанам із батьківщини маестро ознайомитися та оцінити постановку своєї співвітчизниці, режисера Мари Курочки. Це був один із найскладніших іспитів, який колектив Донбас Опери успішно склав.

Про те, що відбувалося на сцені, в залі та за лаштунками Швайнфуртського театру розповідає генеральний директор Донбас Опери Василь Рябенький: «Я дуже вдячний імпресаріо Александеру Янкову, з яким наш театр плідно співпрацює протягом 10 років, за можливість представити нашу постановку опери «Летючий Голландець» за кордоном. Німці — дуже вимоглива та стримана публіка... Солісти, хор і оркестр — усі у гарній професійній формі.

Найбільше хвилювань спричинив технічний бік постановки. Це пов’язано насамперед з особливою похилою конструкцією помосту (імітація корабельної палуби), з опусканням і підніманням якоря та стінки кімнати Зенти. Декорації треба було пристосувати до сцени Швайнфуртського театру. По-друге, доводилося перебудовувати відеопроекцію, враховуючи особливості нової сцени. Але всі чотири вистави відбулися з аншлагом. Як зізнався технічний директор Швайнфуртського театру пан Томас: «Донбас Опера показала високий професіоналізм. Глядачі аплодували стоячи. А це, безумовно, перемога!»

На батьківщині Р. Вагнера німецька критика визнала постановку опери «Летючий Голландець» Донецького театру опери та балету ім. А. Солов’яненка найкращою за останні роки.

На окрему подяку заслуговують працівники художньо-постановчої служби театру, які не просто допомагали монтувати сцену, а й охоче працювали на рівні з монтувальниками сцени Донбас Опери.

До речі, міжнародна постановка опери «Летючий Голландець», у народженні якої брали участь митці з України, Австрії, Німеччини і Росії, висунута на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка в номінації «Театральне мистецтво». Номінанти: художній керівник українсько-німецького культурного проекту «Летючий Голландець» Василь Рябенький, режисер-постановник опери Мара Курочка (Німеччина), диригент-постановник Василь Василенко, хормейстер-постановник Людмила Стрельцова і виконавиця головної партії Зенти Тетяна Плеханова.

Зверніть увагу на промовисту історичну паралель. Ріхард Вагнер і наш великий український поет Тарас Шевченко — були сучасниками. Кожен із них переймався героїкою та болем свого народу, кожен із них відобразив у власній творчості народну велич і міцність духу, що внутрішньо єднає імена двох титанів. Тож вистава донеччан — гідний дарунок до 200-річчя обох геніїв людства!

— Феєрична легенда у Вагнеровій опері трансформувалася в сувору драму буття. У спектаклі Донецького національного академічного театру опери та балету імені А. Солов’яненка прочитується режисерське намагання Мари Курочки (Німеччина) відчути своєрідну сутність оперної атмосфери, що примхливими мереживами огортає Корабель буття-небуття, цей Човен Вічності, — як можна назвати «Летючого Голландця». Міцним павутинням рибальської сітки символічно обплутані персонажі дійства, потрапивши до пастки одвічних життєвих ілюзій, — із захопленням ділиться враженнями про виставу Оксана ТОРОПОВСЬКА, піаністка, Львів. — Музичне тло спектаклю — бурхливо-динамічне, використано колористично-експресивні барви, що яскраво характеризують зміни природних стихій, настроїв і драматичних колізій у житті персонажів.

Оркестр та хор Донбас Опери (диригент-постановник В. Василенко і хормейстер — Л. Стрельцова) демонструють надзвичайно високий рівень професійної майстерності, тонке відчуття стилю, прекрасне володіння технікою.

Окремим рядком у великоформатній та різнобічній підготовці майбутньої вистави стоїть співробітництво театру з Генеральним консульством Німеччини в Донецьку, Київським Гете Інститутом, Посольством ФРН в Україні та Міжнародним товариством Ріхарда Вагнера. А зачинателем та ідеологом цього масштабного міжнародного проекту став головний диригент Донбас Опери Василь Василенко, який виношував цей задум упродовж п’яти років! Разом із художнім керівником проекту Василем Рябеньким екзотичний Вагнерів пагін перетворився на могутнє дерево у саду вітчизняного оперного мистецтва.

Спектакль відповідає масштабному Вагнерівському мисленню. У постановці задіяні значні ресурси: людські (у виставі бере участь близько 300 людей), технічні (найсучасніший відеопроектор BARCO, — його має лише цей театр, — а на гастролях, які відбулися в Одесі, Львові та Києві, — його аналог і, звичайно ж, матеріальні (на цю грандіозну постановку кошти спонсорувала компанія СКМ).

Справжнє захоплення глядачів викликає віртуозна робота відеосценографічного дуету з Німеччини — Момме Хенріхса й Торге Мьоллера. Їхні новації органічно вписалися у вагнерівську атмосферу спектаклю. Тонкою вигадливістю і нестримною фантазією позначений створений митцями наскрізний образ моря у різних інтерпретаціях. Зауважу, що крім названих вище німецьких колег-сценографів, режисер-постановник проекту Мара Курочка (до слова, яка має українське коріння) разом із Філіпом Штольцем саме зараз зайняті в Берліні постановкою Вердієвого «Трубадура»...

Постановку донеччан треба бачити, аби переконатися, що це дійсно феєричне дійство, якого в Україні ще не було. Нагадаємо, «Летючий Голландець» знову зазвучить на донецькій сцені 7 лютого.


Автор: Тетяна Поліщук
Концертна організація: Донецька обласна філармонія
Джерело: Газета "День"



Інші:

Київ в очікуванні сенсаційної прем’єри: «Матері Херсона» – концертне виконання (фрагменти)
Нові фокуси української топ-театральної хореографині Ольги Семьошкіної
Музика справді зближує людей: як це працює
Музика поряд із війною: як працює ансамбль 3-го Луганського прикордонного загону
Десять театрів в Україні, які заробляють найбільше грошей. Оприлюднено рейтинг
Музикант з Великої літери
З початку широкомасштабного вторгнення в Україну росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури!
Коріння ідентичности
Як пісня "Гей, пливе кача" стала реквіємом Небесній сотні
Злидні, неймовірна популярність і загадкова смерть за тиждень після пологів: минає 126 років з дня народження оперної діви Оксани Петрусенко
Фортепіанна подорож з Анатолієм Тарабановим
«Шопеніана» - балетно-поетичні роздуми
Вітання Євгенові Савчуку!
Згадуємо Діану Петриненко
Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
204.jpg