Сміливі ініціативи Одеської опери | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Сміливі ініціативи Одеської опери
Сміливі ініціативи Одеської опери
8 грудня 2018, субота
Поширити у Facebook

Тема іншого погляду на фінансування та функціонування оперних театрів та присутність у їхньому репертуарі спеціально написаних для них сучасних творів зазвучала у Одеському національному академічному театрі опери та балету.

У певному сенсі між Львовом та Одесою можна проводити паралелі, й про це вже говориться, та будемо ще, адже незабаром на нас чекає «Дракон», якого через роки і відстані виспівають мовою птахів.

Отож повернімося до Одеської опери. До найстаршого оперного театру в Україні, де, як погоджуються музичні експерти, зараз є найкращий оркестр. Красива вишукана будівля, театр з добрими традиціями й стабільним сьогоденням. Але, як казав колись один знайомий митець: «Ідеал є недосяжним, але до нього треба прагнути».

Усе наштовхує на думку, що Одеська опера є відкритою до пошуків нового: під кінець календарного року вона офіційно оголошує про створення Фонду Одеської національної опери та анонсує прем’єру, яка має відбутися в цьому театральному сезоні навесні. Директорка Одеського національного академічного театру опери і балету Надія Бабіч готова ризикувати та довіритися новому головному режисеру театру Євгену Лавренчуку, який ініціював створення Фонду й став його головою, та Анні Ставиченко – генеральній продюсерці, з якою театр має вже досвід успішної співпраці.

Незважаючи на те, що директорка зазначає: на даний момент Одеська опера є на доволі доброму, у тому числі й – фінансовому рівні, усеж пані Бабіч сподівається, що Фонд сприятиме популяризації їхнього театру в Україні та за її кордонами, допоможе привернути нового глядача та шукати фінансування для особливих, фінансово багатовитратних постановок.

Першою такою очікують «Травіату» Джузеппе Верді, яку вже погодила диригентсько-режисерська колегія (пані директорка підкреслила, що в їхньому театрі не залишилося такого радянського анахронізму, як худрада). Сценографом має бути Ефім Руах, який любить наголошувати, що театральний художник творить не декорації та костюми, а драматичні образи. Нова «Травіата » заповідається особливою подією і, власне, новостворений Фонд покликаний допомогти театру з фінансуванням грандіозної постановки.

Але все своєю чергою, крок за кроком. Тож першим має стати спільний проект Фонду Одеської національної опери та Українського культурного фонду – опера-вербатім «Дракон» за твором тезки Лавренчука – Євгена Шварца. Пригадуєте його «Дракона» на сцені Першого театру взимку 2004 року у Львові? Потім було багато чого. Москва та Ізраїль, проекти та постановки, нагороди та гастролі. Пошуки місця, де можна задіяти свої досвід та знання у Львові. А з березня цього року Євген Лавренчук є головним режисером Одеського національного академічного театру опери і балету. Цього разу Львів втратив свій шанс, хоча Одеса – майже як Львів, тільки з морем.

Євген Лавренчук уже встиг відкрити Першу українську школу театру та кіно в центрі Одеси на вулиці Рішельєвській, учні якої будуть також задіяними в новому зверненні до «Дракона». Він викладає в Одеському театрально-художньому училищі. Запровадив внутрішні оголошення в Одеській опері українською мовою. «Яким він був, коли робив перші режисерські кроки у Львові? Таким же життєрадісним?», – запитують місцеві журналісти.

У нашому суспільстві на гіперактивних публічних людей часто дивляться «примруженим оком». Євгена складно не зауважити, а ще, здається, він навдивовижу вміє знаходити спільну мову з різними людьми та може говорити про все. Чому знову «Дракон»? Каже, що не має логічних пояснень, хоч згадує своїх попередніх (драматичні постановки) і очі, за круглими скельцями окулярів, усміхаються. До речі, автором лібрето до опери стане також вихідець зі Львова, який зараз є відомим драматургом – Павло Ар’є. Вони теж колись перетинались у цьому місті. Художник – Наталія Лейкіна, яка була опорою для юного Євгена та його першого «Дракона». Дежа вю? Чи, певний підсумок? Чи щось зовсім нове? Дуже цікаво побачити.

На презентації-анонсуванні нової прем’єри присутнім запропонували тизер постановки, у якому можна було побачити екрани з відео, як в тій давній львівській виставі. Ангельсько-пташиними голосами співали юні учні та студенти зі школи та училища, в оформленні був використаний поліетилен.

Композитор Антон Байбаков бачить-чує свою оперу «пташиною», адже на його думку, вербальне висловлення дискредитувало себе в наш час. Для режисера Євгена Лавренчука важливим є текст Шварца і він роздумує над тим, шоб транслювати його на екрані, як переклад. Хоча, на його думку, сам спів, опера є найвищим щаблем емоційності. «Співають, коли вже не можуть говорити».

Композитор і режисер сходяться на тому, що Дракон – про особисту підсвідомість. Тільки там він може існувати.

Цікавим є також те, що продюсером опери є Дмитро Балашов, який продюсував драматичну версію в 2004-му. Ось вже скільки паралелей, перетинів, вузликів пам'яті на трасі Львів-Одеса. Й одним із перших міст (можливо, першим?), куди планують повезти одеського оперного «Дракона», має стати Львів.

Отже, опера-вербатім «Дракон» стане першим проектом Фонду Одеської національної опери, першою його спробою запропонувати цінний культурний продукт для Одеси та України загалом та першою постановкою опери, що її зумисне для цієї вистави написав сучасний композитор Антон Байбаков.

І, хоча Євген Лавренчук наголосив на тому, що створення Фонду є внутрішньою організаційною подією, а не культурною, насправді це дуже важлива ініціатива. Як зазначила генеральний продюсер Фонду Одеської національної опери, музикознавець Анна Ставиченко, фундатори мають ідеї як залучати спонсорські та меценатські кошти. «Найбільший театр у світі – «Метрополітен-опера» існує без державного фінансування взагалі». Звісно, що такі ініціативи вимагають і зростання культурного рівня суспільства й, саме тому це потрібно і свідчить про те, що ми рухаємось в правильному напрямку. «Коли люди самі дають гроші на театр, це зовсім інший рівень взаємної відповідальності: театру перед суспільством і, навпаки. І це є частиною формування оперної культури», – зауважила Анна Ставиченко.

P.S. 2004 року «Поступ» писав про львівського «Дракона» Євгена Лавренчука, а сьогодні на zbrucz.eu – інформація про роботу над його новим, оперним в Одесі. «Чи вбиваємо ми в собі дракона чи ні, час не стоїть, десь обізветься дівчинка зі світлою душею, десь житиме хлопець, який зі своїх помилок виростатиме в майстра». Цікаво, яким буде його «Дракон» сьогоднішній.







Автор: Анастасія Канарська
Фото: Анастасія Канарська
Концертна організація: Одеський Національний академічний театр опери та балету
Джерело: Zbruc



Інші:

Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
Понад 200 народних пісень: де шукають і кому співають солістки ансамблю "Антонівчанка" з Прилуччини
8 неочікуваних речей, що носять ім’я Шопена
Фридерик Шопен та Микола Лисенко: точки перетину
Згадуємо Миколу Колессу
      © 2008-2024 Music-review Ukraine