Потрібне перезавантаження | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Потрібне перезавантаження
Потрібне перезавантаження
Враження від конкурсу хореографів, який відбувся у Львові
4 липня, вівторок

Задум конкурсу хореографів у місті Лева виник 2015 року за ініціативи балетної трупи Оперного театру ім. С. Крушельницької. Ентузіасти цього починання, об’єднавшись у гільдію танцюристів, зрозуміли, що немає сенсу чекати «милостей від природи». Вони занудьгували за новою хореографією, сучасними виражальними засобами і зібралися їх шукати здебільшого на своїй території... Поки що активніше за інших на запрошення львів’ян відгукуються хореографи кількох великих українських міст, хоча конкурс було заявлено як міжнародний.

І ось підбили підсумки нового змагання хореографів, а на сцені Львівської опери відбувся гала-концерт переможців. Були показані роботи балетмейстерів, визнаних кращими. Їх, поділених на два відділення, виявилося практично 20. І емоції глядачів, а не просто ввічливі оплески, міцніли, наростаючи від номера до номера.

Звичайно, самі організатори гала-концерту розуміли, що не всі роботи конкурсантів однаково рівноцінні. Тим паче, що переважно їх автори — досвідчені танцівники, а у створенні танцю новачки. Багато хто, не маючи оригінальної фантазії, вдається до запозичення. Побачивши якось вдалі комбінації рухів, ефектні підтримки або багатофігурні малюнки танцю, вони, мабуть, і самі не можуть пригадати, що належить їм, а що — першовідкривачам. Або навмисно це «забувають».

Так, коли на сцену виходить виконавиця «Чорного лебедя» (хореографія Анастасії Ісупової), пригадується і знаменитий фільм Даррена Аронофськи, і балет Матса Ека «Лебедине озеро». Та сама Ісупова, виконуючи власний номер «Маргарита» (ймовірно, мається на увазі героїня роману Булгакова «Майстер і Маргарита»), знову наповнює його великою кількістю балетних «цитат», використовує ефектну відеопроекцію, але дістатися до суті образу все це не допомагає.




Назву ще одну примітну і характерну для багатьох сучасних постановників особливість — розбіжність між масштабом задуму і його втіленням. «Вершники Апокаліпсису», «Керовані таємницею», «Вигнанці» — всі ці назви сценічних композицій несуть у собі глибокий смисл, який справді може відкрити метафізику танцю. Але тільки коли його виразність диктує непідробне почуття, забезпечує виконавська експресія. Тут згодилася б і режисерська майстерність (якою не всі хореографи володіють). Характерно, що багато які композиції відбувалися на тлі «космічного» відеоряду і просто зобов’язували хореографів до великих ідейних і художніх узагальнень. Однак на жаль!

Були, звичайно, і земні «картинки» танцю, обіцяні самою його назвою. Але, наприклад, у номері «Складні стосунки» (постановник Микола Санжаревський) нічого складного між персонажами не відбувається — вони як посварилися, так і помирилися. До того ж є розбіжність між відерядом і музикою — лірична пісня звучить французькою мовою, а міський пейзаж явно з нею не поєднується. Є розбіжності з характером музики і в хореографії «Баркароли» (постановник Gerlinda Dill). Натомість саме музика надихнула відомого класичного танцівника Євгенія Свєтліцу поставити для себе і партнерів хвацький «Молдавський танець», який темпераментно виконали артисти. Енергія в ньому буквально випліскувалася назовні!

Особливо скажу про українську тематику конкурсу. В більшості своїй представлені номери теж виглядали вторинно. Тут, окрім прибереженої для фіналу «Веснянки», мало виручає сюжет, образотворча символіка. Не відзначається різноманітністю музика, побудована на народнопісенній основі, але яка простору фантазії для танцю не дає. Все разом узяте не стимулює розвитку оригінальної хореографії, порідненої з фольклором, але призначеної для сцени, для сучасного глядача.

Дивлячись на те, як щедро роздає лаврові вінки журі телевізійних конкурсів (ще раніше це відбувалося в проектах на кшталт «Майданс»), розумієш, що невдачі наших молодих хореографів багато в чому закономірні. Вони вважають телевізійні шоу камертоном смаку, зразком для наслідування і думають, що за відомої частки везіння їх теж супроводжуватиме успіх. Можливо, враховуючи це, організатори Львівського конкурсу хочуть із наступного року змінити його формат: не приймати до показу «кота в мішку» і змушувати своїх артистів до творчого ризику (мало що вигадає хореограф-початківець). А приймати балетмейстера разом із його колективом і підготовленим заздалегідь номером.

Очевидно, що конкурс сучасного танцю або ж фестиваль нової хореографії — нагальна потреба наших днів: адже в творчому змаганні простіше побачити панораму балетмейстерського пошуку, зрозуміти, чи скоро відбудеться перезміна у наших маститих хореографів і чи готова молодь підхопити їхню естафету. Зараз серед постановників танцю з’явилося чимало нових імен. Але поки що мало тих, що запам’яталися.


Автор: Олександр Чепалов
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Джерело: Газета «День»



Додати: Share on Facebook

Інші:

Одна з перших у світі жінок-диригенток ─ родом з Уманщини
Тетяна Сергеєва: "Музичне мистецтво необхідно вивчати і в загальноосвітній школі"
Зірка світової опери зійшла в Ірклієві
Нове дослідження з музичної історії Львова
Діамант буковинської музики
Названо найкращу музику для смерті
Київську оперу перейменовували сім разів
Головний академічний концертний зал Києва намагається стати ближчим до слухача
Сергій Борткевич: il memoria
Священик, композитор, патріот: як Остап Нижанківський боровся з нафтовими спекулянтами
Ігор Стравінський і Коко Шанель
Флейта чистого золота
Марко Р. Стех: Світові потрібний Борис Лятошинський
Сіднейську оперу будували 14 років
Молодість, енергія і віртуозність
Не закохатися після цього в Бартолі, Генделя, оперу , Зальцбург неможливо.
Пам'яті берегівчанки Євгенії Ніткулинець - відомої композиторки Закарпаття
Чар-голос українського Орфея
Марко Р. Стех: Світової слави композитор-модерніст Ігор Стравінський – українського роду
Композитор Віктор Теличко збагачує дитячу музику закарпатським інтонаційним колоритом
"Найталановитіший танцюрист покоління". Як українець підкорив Велику Британію
Відлуння столітніх оплесків
Закарпатський камерний хор «Кантус»: становлення, перемоги, плани
Психологи розповіли, в якому віці краще починати навчання музиці
Вчені з'ясували, яка музика покращує креативність
Ян Сибелиус (1865-1957) композитор
Артем Ведель – українська традиція хорового співу
А на Вкраїні – там сонечко сяє
Лікарі радять хропунам регулярно... співати
Про стан здоров'я людини можна дізнатись за її голосом
Алла Шейко і голоси від Бога
Традиційні музичні інструменти. Ерху
Територія музики: Вінницькій філармонії - 80!
Свято Людкевича
Сучасна опера: соціальна утопія + психоаналіз
Як у Львові директора Органного залу обирали
До 150-річчя від дня народження Євгена Купчинського
"Стрес я залишаю в театрі". Прима нью-йоркського балету поділилася правилами здорового способу життя
Згадаємо Андрія Іщенка
Духові інструменти: загадки саксофона
      © 2008-2017 Music-review Ukraine. Усі права застережено. При цитуванні інформації посилання на Music-review Ukraine обов'язкове