| Стаття |
|
|
|
|
Всесвітньовідомий композитор присвятив вінничанці музичний твір
Журналісти побували в Хмільницькому районі, з яким пов'язані імена всесвітньовідомих композиторів Ігнація Падеревського та Ференца Ліста
17 жовтня 2016, понеділок
Поширити у Facebook
У рамках історико-туристичного проекту «Європейці Вінниччини», який реалізовує Вінницький обласний осередок МГО «Україна-Польща-Німеччина», відбувся прес-тур для представників ЗМІ області. Тур передбачає невеличку подорож місцями Вінниччини, які пов’язані з відомими європейцями. Зокрема, медійники побували в селі Воронівці Хмільницького району, де творив та закохався відомий композитор Ференц Ліст.
У 1819 році в маєтку знатної родини Івановських у с.Воронівцях народилася дівчинка Кароліна. 17-річною Кароліну, яка була знаною красунею, володіла 10-ма мовами та зналася на мистецтві, проти її волі видають заміж за нащадка старого німецького роду Вітгенштейнів – Миколу. В подружжя народжується донька Марія, але сімейне життя не складається. В результаті Кароліна Вітгенштейн з донькою оселяється окремо від чоловіка, в садибі батька у Воронівцях.
У цей період свого життя жінка захоплюється музикою віртуозного піаніста, композитора-романтика Ференца Ліста. Коли Кароліна дізнається, що її кумир виступатиме в Києві, вона вирішує неодмінно туди потрапити. Сам Ліст в той час був дуже популярним, квитки на його концерти розліталися за лічені години. Гроші, зароблені під час виступів, музикант часто віддавав на благодійність. Знаючи це, Кароліна заплатила за свій квиток 100 рублів, тоді як найдорожчий квиток не коштував і рубля.
- Звичайно, Ліст не зміг оминути увагою таку щедру пожертву. Він одразу ж захотів дізнатися, хто ця жінка. Я думаю, що почуття між ними виникли одразу. Через деякий час після знайомства він пише своїй матері, що Короліна Вітгенштейн - прекрасна, але ще прекрасніша її душа, - розповів директор Воронівецької школи, автор книги «Ференц Ліст і Кароліна Вітгенштейн: драма великого кохання» Микола Дорош.
Після знайомства із композитором пані Вітгенштейн запросила Ліста погостювати до себе в палац. Микола Дорош зазначає, що всесвітньовідомий композитор у період з 1847 по 1848 рік бував у Воронівцях тричі.
- Тут він створив цілу низку мелодій за мотивами українських та польських пісень: «Ой, не ходи, Грицю», «Віють вітри сильні», «Думка», «Жалість» тощо. Мені розповідали старожили, що він створив їх саме тут. Також у Воронівцях він почав працювати над музичним твором «Данте», - запевнив М.Дорош.
Між Ференцом Лістом та Короліною Вітгенштейн виникають почуття, але узаконити свої стосунки вони не можуть, оскільки Кароліна все ще не розлучилися зі своїм чоловіком Миколою. До кінця життя закохані так і не одружилися. Достеменно відомо, що у Воронівцях відомий композитор написав музичний твір «Колоски Воронівець» та присвятив своє творіння коханій Кароліні.
На жаль, палац Кароліни Вітгенштейн до наших днів не зберігся. Про те, що у Воронівцях бував відомий піаніст, нагадує лише пам’ятник, встановлений у 2008 році на честь 160-річчя перебування видатного композитора у селі на Поділлі. Пам’ятна дошка, на якій зображений Ліст та його кохана з донькою на руках, стоїть на тому ж місці, де колись був палац. Також іменем Ференца Ліста названа одна з вулиць села.
- Ось це все називається огрудок, тобто найкраще місце в селі. Колись тут стояв двоповерховий палац Кароліни Вітгенштейн. Тому пам’ятник ми хотіли поставити десь тут. Саме тут колись гуляв, творив та відпочивав Ференц Ліст, - розповів В.Дорош.
Цікаво, що ще одне село Хмільницького району пов’язане з іншим відомим композитором. Вінницькі медійники завітали в село Курилівка, де в 1860 році народився видатний польський піаніст, 3-й Прем’єр-міністр Республіки Польща Ігнацій Падеревський.
У місцевій школі функціонує музей відомого музиканта. Директорка Курилівської школи Наталія Повженюк розповіла, коли Ігнацію було три роки його мати померла, а батька, який взяв участь в антиросійському повстанні, ув’язнили в Києві.
- Коли Ігнацію було 5 років, батько повертається з ув’язнення, але вирішує переселитися з Поділля, оскільки тут була пряма загроза репресій від влади. Вони переїжджають в Хмельницьку область, там батько влаштовується на престижну роботу – управителем в панський палац. Згодом Падеревський отримав добру освіту, в тому числі музичну, - зазначила Н.Повженюк.
Ігнацію Падеревському вдалося домогтися значних успіхів в музичній кар’єрі, зі своїми гастролями він об’їздив всю Європу, США та навіть виступав перед королевою Вікторією у Лондоні. Захоплені слухачі називали його чаклуном клавіатури та королем фортепіано. Крім того, Падеревського можна сміливо назвати успішним політиком. Із вибухом I світової війни, використовуючи свою популярність на Заході, музикант почав проводити широку дипломатичну діяльність у польських інтересах. Зокрема організував фонд допомоги жертвам війни i був одним зі співзасновників комітетів допомоги полякам у Лондоні, Парижі і Швейцарії. В 1919 році Ігнацій Падеревський став 3-м Прем’єр-міністром Республіки Польща.
Директорка Куриловецької школи додає: місцеві жителі пишається, що така людина є їхнім земляком. Окрім музею та пам’ятного знаку, про видатного композитора в селі нагадує могила його матері.
- В нас на старому кладовищі збереглися могила його матері, в 2014 році місцеві жителі наполягли, щоб на могилі поставити пам’ятник, - розповіла Н.Повженюк.
Директорка каже, що на батьківщину Ігнація Падеревського часто приїжджають поляки.
- От нещодавно були байкери, заїхали по дорозі на Катинь. Співали тут в музеї пісень і вшановували Падеревського, - поділилася Н.Повженюк.
Будучи в Хмільницькому районі, журналісти не змогли оминути увагою палац Ксідо, який знаходиться в районному центрі. Поруч із палацом знаходиться вежа XVI століття, яка залишилася від вже зруйнованого замку. У вежі функціонує краєзнавчий музей, працівники якого радо проводять екскурсії.
- В 1793 році, коли Хмільник відійшов до Російської імперії, Катерина ІІ подарувала своєму канцлерові Безбородьку Хмільник і 28 ближніх сіл. А так як в Безбородька дітей не було, то, ймовірно, в кінці ХІХ століття Безбородьки продали ці землі Левашовим. Нащадком цього всього стала Катерина Левашова, - розповіла працівниця музею Оксана Кондратюк.
Працівниця музею додає, старожили в селі розповідали, що Катерина Левашова була негарною, але попри це в неї закохався російський офіцер Констянтин Ксідо.
- Кажуть, вона була кульгава, трошки глуха і при тому негарна, але була дуже освіченою: знала багато мов, зналася на мистецтві. А от Костянтин Ксідо був невимовно гарним чоловіком - нащадок греків. Він служив царським офіцером, в Хмільницьке староство його направили для подавлення повстань. Тут він і познайомився з графинею Левашовою. Ксідо мав друга - поета Буніна, і він йому каже: «Ну, подумаєш, вона негарна, ну, подумаєш, старша за тебе, але ти одружися і будеш мати достаток». Але кажуть, що Ксідо одружився, покохавши Катерину. Старожили розповідали, що він був вірним чоловіком, любив її та поважав, - запевнила О.Кондратюк.
Новоспечене подружжя Ксідо оселяється в Петербурзі, де Констянтин Ксідо замовляє в архітектора Івана Фоміна палац, який хоче побудувати в Хмільнику. Будучи військовим, Ксідо хотів, щоб його садиба поєднувала в собі розкіш палацу і велич замку. В результаті в 1915 році палац в Хмільнику побудований в стилі неокласицизму, проте досить неординарно: передній фасад білий і нагадує античний амфітеатр, а задній бік садиби, облицьований кам’яною плиткою, нагадує оборонний замок.
Місцеві жителі кажуть, що останній раз Ксідо приїздив у свій палац уже 70-річним.
- Це було в 1943 році. Він приїхав в Хмільник вже у віці і зустрів свого лакея Дмитра. Колись дід Дмитро розповів, що при зустрічі сказав Костянтину Ксідо: «Це ж ваш палац, ви повернетеся?», а той відповів скупо: «Ні, не буду», - розповіла працівниця музею.
За радянських часів в палаці Ксідо був готель, але зараз садиба пустує.
Окрім оригінального палацу, журналісти відвідали в Хмільнику костел Пресвятої Трійці, збудований у 1603 році в стилі тосканського бароко. За часів господарювання турків і татарів на Поділлі храм зазнав руйнувань, але на початку XVIII століття його відремонтували. Протягом ХІХ-ХХ століть також проводилися роботи з реставрації святині. Звичайно, за радянських часів церкву використовували не за призначенням. В костелі кували залізо та ремонтували трактори.
- Тут, як бачите, зараз гарний храм, але тут була кузня, був тракторний стан, ремонтували трактори. Після війни храм відкрили, але він був дуже в поганому стані. Наша католицька громада всіляко старалася відновити його, всі допомагали, чим могли. В 1970-х роках храм відкрили, - розповіла органістка костелу.
Хто архітектор споруди, наразі невідомо. Зараз костел являє собою чотиристовпну базиліку, бокові частини якої перекриті хрестовими зводами. Цікаво, що костел Пресвятої Трійці також пов'язаний з Ігнацієм Падаревським. Колись майбутнього видатного польського піаніста та композитора охрестили саме в цьому храмі.
Окрім цікавої екскурсії, на журналістів чекав ще один сюприз: спеціально для групи в костелі влаштували невеличкий органний концерт.
Нагадаємо, також у рамках прес-туру проекту «Європейці Вінниччини» представники засобів масової інформації області побували в Липовецькому районі, де народився нобелівський лауреат, гостював видатний лікар та творив відомий архітектор.
Джерело: Інформаційна Вінничина
|