Інтерв'ю |
|
|
|
|
Барочна одіссея Роландо Війясона
Відеосюжет
27 березня 2017, понеділок
Поширити у Facebook
Це – один із основоположних творів ліричної музики. Написана у 1640 році Клаудіо Монтеверді у Венеції, опера “Повернення Улісса на батьківщину” переносить Театр Єлисейських полів в епоху раннього італійського бароко.
Чешка Маґдалена Кожена, відома в оперному світі співачка мецо-сопрано, виконує партію Пенелопи.
Маґдалена Кожена, мецо-сопрано:
“Коли я ознайомилася з цієї роллю, (адже я вперше виконую її), коли я прочитала все, то подумала: “Виглядає трохи нудно, бо ця жінка оплакує свого чоловіка, який зник на 20 років, а коли він нарешті повертається, то навіть не впізнає його, хоча всі кажуть їй, що це він. У цій постановці ми зробили так, неначе вона впізнає його одразу.
Але, оскільки він усіх вбиває, вона каже: “Це не він, це не мій чоловік, якого я знала двадцять років тому”. І після цього виконувати ролі стає значно цікавіше”.
Роландо Війясон виконав партію Улісса. Ця барочна одіссея з Монтеверді почалася для французько-мексиканського тенора 12 років тому з легкої подачі диригента Емманюель Хаїм. Він і досі пам‘ятає першу зустріч з нею.
Роландо Війясон, тенор:
“Спочатку я відповів: “Ні! Це зовсім не мій репертуар”. Вона говорила мені про поезію тієї епохи, розповідала, звичайно ж, про композитора, трохи пограла на клавесині… Минуло півгодини. Вона запитує: “Ну що?” Я кажу: “Вже після 5 хвилин я готовий був погодитись, навіть якщо би ти попросила мене співати у стилі “Важкий метал”.
“Монтеверді – це театр. Якщо його твори просто співати, то все стає монотонним і не дуже цікавим. Його твори потрібно грати, грати голосом! Є якісь звуки, наприклад, які ми ніколи не використовуємо в іншому репертуарі. Але коли цього вимагає партитура, просить сама драма, то так, ми ними скористаємося, знайдемо їх”.
Постановкою спектаклю керували дві жінки, що й до сьогодні вельми рідкісне явище в оперному світі: диригент Емманюель Хаїм та режисер-постановник Маріям Клеман, яка зуміла поєднати сучасність з античністю, гумор із драмою.
Маґдалена Кожена, мецо-сопрано:
“Мною вперше керували дві жінки, і я отримала надзвичайне задоволення! Думаю, вони якось особливо розуміють мого персонажа, цю жінку, яка старішає і чекає на свого чоловіка.
Вся робота пройшла якось дуже спокійно, конструктивно, ніжно. І це зовсім не притаманно оперним постановкам! Ми просто чудово проводимо час усі разом. І, думаю, так воно й повинно бути”.
Джерело: Euronews
|