Композитор Алла Сіренко створила «Реквієм для Воїна» з посвятою Василеві Сліпаку | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Композитор Алла Сіренко створила «Реквієм для Воїна» з посвятою Василеві Сліпаку
Композитор Алла Сіренко створила «Реквієм для Воїна» з посвятою Василеві Сліпаку
Минуло понад рік з дня трагічної загибелі оперного співака Василя Сліпака в АТО
16 жовтня 2017, понеділок
Поширити у Facebook

На початку літа у Львові вшановували його пам’ять проведенням Міжнародного музичного марафону W Live: Тихі дні любові і миру. 14 жовтня, у День Покрови, під час XXIII фестивалю сучасної музики «Контрасти» відбудеться ще одна непересічна подія з присвятою видатному співакові. Концерт «Реквієм для Воїна». Ми поспілкувалися з Аллою Сіренко – однією з чотирьох композиторів, твори яких прозвучать 14 жовтня. З нагоди концерту вона приїхала з Великобританії, де проживає понад 20 років.

– Пані Алло, ви були знайомі з Василем Сліпаком особисто?


– У нас було заочне знайомство. В 90-тих у Львівській філармонії відбувся мій авторський концерт. Тоді багато колективів виконували мою музику – серед них і хор «Дударик», учасником якого в той час був Василь. Для мого хору латиною під назвою «Agnus Dei» потрібен був контр-тенор. І здається, тоді саме Василь Сліпак співав цю партію. Особисто ми так і не познайомилися… Мої бабуся й дідусь поховані на Личаківському цвинтарі – і тепер щоразу, коли ми йдемо їх провідати, то я дарую квіти і Василеві.

– Розкажіть, як ви долучилися до проекту 14 жовтня?

– Мене дуже вразила загибель Василя Сліпака. Я дізналась про неї минулого року, одразу після трагедії. Почала дивитися його виступи у інтернеті. Це було надзвичайно прикро – я плакала за ним, як за рідним братом. Загибель такої талановитої людини – жахлива втрата… І тоді надійшло запрошення від Львівської філармонії – щодо участі у фестивалі «Контрасти». Так збулася моя мрія зробити щось для Василя – мене попросили написати твір його пам’яті. І тоді народився «Реквієм для Воїна».

– Як відбувалася робота над цим твором?

– Мені було потрібно підібрати поезію. Я попросила долучитися до роботи Теодозію Зарівну з Києва. Ми вже співпрацювали з цією поетесою – на її текст я написала «Молитву за Україну» пам’яті кардинала Йосифа Сліпого, яка прозвучала в Лондоні з хором «Калофонія». Цього разу Теодозія Зарівна також написала дуже цікавий вірш. Я не змогла використати всі його строфи – бо твір тривав би годину! Вірш містив і біографію Василя Сліпака, але її можна прочитати окремо. А я використала ракурс реквієму – як його душа піднімається до Бога. Помістила туди і латинські тексти – Kyrie Eleison, Osanna. Коли я почала працювати з цією поезією, робота пішла дуже швидко й темпераментно. Я дуже рада, що роблю свій маленький внесок для пам’яті Василя Сліпака.

– Чи це буде прем’єрне виконання?

– Так, світова прем’єра! Твір написаний у 2017 році. Його презентують у Львові – адже я львів’янка і це місто дуже важливе для мене. Хочу, щоби мої твори тут виконувалися. А вони не звучали у Львові вже, мабуть, 10 років. Проте раніше в репертуарі Львівської опери були два моїх балети та опера.

– А як ваша творчість розвивається у Великобританії?

– Я – артистичний директор концертного залу в Лондоні. Ми пропагуємо українську культуру, зокрема музику. Там не лише є українські виконавці, але і французькі, японські, німецькі. Я завжди прошу їх, щоб вони вивчили і виконали твори укр. композиторів. Таким чином ми пропагуємо нашу культуру на високому класичному рівні. Також я піаніст та органіст, даю концерти, викладаю. Моя опера-фантазія «Золотий пінгвін» стала першою українською оперою, яку поставили на сцені Королівської опери в Лондоні. Це велика честь! Я постійно заглиблена у творчість та нові ідеї. Зараз готую ще дві нові опери.

– Чи сумуєте за Львовом?

– Я подорожувала по всьому світу. Була в Австралії, Новій Зеландії, в Америці, майже по всій Європі. Але Львів завжди залишається для мене перлиною. Тут моя душа і коріння, про які я ніколи не забуваю. Де б я не була, кажу, що я львів’янка, українка.

– Яке зараз обличчя України у Великобританії?

– Події трирічної давності привертають увагу. Зараз дуже активна українська молодь. Ми багато виступали – перед парламентом, перед будівлею уряду і російським посольством. Даємо дуже багато благодійних концертів. Наприклад, в грудні у мене буде вже другий благодійний концерт зі збору коштів для дітей-сиріт, які втратили батьків через війну на Сході. Наші заходи нагадують на високому професійному рівні про те, що Україна існує. Коли читала лекції про Україну в Оксфорді та Кембриджі два десятиліття тому, мені доводилося розповідати географію – де знаходиться Україна, бо для них все це було Росією. Зараз вже нема такої потреби. Проте російська пропаганда глибоко пустила своє коріння у Європі. І деякі англійці досі вважають, що в Києві був путч, що це організували фашисти, тощо. На жаль, такі речі існують. Тому ми своєю діяльність показуємо, що це абсолютно не так. Українська музика підкорює серця слухачів у Лондоні.


Джерело: Львівська газета



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine