Солістка заключного концерту органного фестивалю в Ужгороді: "Музика Райнбергера - цікава, свіжа, романтична. І дуже співзвучна сьогоднішнім подіям" | Music-Review Ukraine
Головна
Інтерв'ю
Солістка заключного концерту органного фестивалю в Ужгороді:
Солістка заключного концерту органного фестивалю в Ужгороді: "Музика Райнбергера - цікава, свіжа, романтична. І дуже співзвучна сьогоднішнім подіям"
30 вересня 2014, вівторок
Поширити у Facebook

Закарпатська обласна філармонія запрошує відзначити Міжнародний день музики разом із Катериною Гажо-Ісак (орган, Ужгород) та симфонічнім оркестром філармонії. Водночас цей концерт стане п’ятим, завершальним у VI Міжнародному молодіжному фестивалі органної музики, що майже впродовж двох тижнів відбувався на головній сцені краю.

Закриття фестивалю заплановане на середу, 1жовтня, і розпочнеться у Закарпатській обласній філармонії о 18.00.

Катерина Гажо-Ісак – молода ужгородська виконавиця, лауреат міжнародних конкурсів, викладач Ужгородської музичної школи ім.П.І.Чайковського, колишня вихованка заслуженої артистки України Наталії Висіч.

- Катю, у 2008 році ви брали участь у I Міжнародному молодіжному фестивалі органної музики. Наче і не так багато часу минуло. Однак, мені здається, що для органіста важлива певна зрілість, адже йому доводиться опанувати найбільший із музичних інструментів. А досвід і впевненість приходять з роками.

- З одного боку так. А з іншого, 6 років тому, на першому фестивалі, я почувалася набагато впевненішою, ніж зараз. Тоді все було під керівництвом Наталії Дмитрівни, яка могла дати свою оцінку, щось підказати, в чомусь допомогти. Я розумію, що ми вже всі закінчили навчання і мусимо діяти самостійно, засвідчуючи свій професіоналізм. Але коли біля тебе знаходилася така людина – велика людина –було значно легше.

- Ідея проведення такого фестивалю сама по собі була дуже цінною: з кожним разом ми відкриваємо для себе нові імена, знайомимося з цікавими програмами, допомагаємо популяризувати серйозну музику серед молоді. Та особливо приємно, що Наталія Висіч зуміла створити власну органну школу, виховати своїх послідовників, здатних підхопити і продовжити її справу.

- Цьогорічний фестиваль присвячений світлій пам’яті Наталії Дмитрівни. Тому добре, що більшість учасників – колишні її учні. Мені б дуже хотілося, щоб фестиваль було названо ім’ям Наталії Висіч: вона його започаткувала, багато робила для проведення цього заходу, для зустрічі гостей і для всіх нас. Відколи нашої улюбленої вчительки не стало, ми почуваємося, наче сліпі кошенята. Або ті, кого хочуть навчити плавати, кидаючи у воду: випливемо самі чи ні? От бодай такий приклад. Два роки тому я мала два сольних концерти у Львові. Наталія Дмитрівна, звичайно, зі мною туди не їхала. Пам’ятаю, як побачила там орган, то мене така паніка охопила! Почала дзвонити Наталії Дмитрівні: як мені грати? я нічого не чую! А у відповідь: «Спокійно. Тримай себе під контролем. Ти все можеш». І така підтримка, байдуже, що телефоном, допомагала надзвичайно. Вона ніколи не казала, як мені грати. Але кількома словами могла заспокоїти, привести до тями.

- Знаєте, хоча вже більше року Наталії Дмитрівни нема серед нас, але мені здається, що коли у цій прекрасній залі звучить орган, то вона незримо тут присутня, спостерігає за своїми вихованцями і продовжує ними опікуватися. І фестиваль – це той зв'язок із нашою солісткою-органісткою, її найкращий спадок. Як ви обирали репертуар для свого концерту?

- У світі існує цілий масив органної музики, але більшість із неї нам досі не відома. Я випадково натрапила на концерт для органу з симфонічним оркестром Йозефа Райнбергера. Цікава музика, свіжа, романтична. І як на мене – дуже співзвучна сьогоднішнім подіям. Там і драматичні фрагменти, і лірика, і стверджувальне закінчення, як надія на те, що все буде добре. Так я відкрила для себе дуже цікавого німецького органіста, композитора-романтика. У його творчому доробку є ораторії, опери, симфонії, фортепіанні твори. Але років з 30-ти він почав багато писати саме для органу і залишив по собі 20 сонат, два концерти для органу з оркестром, дуже багато п’єс, циклів для солістів та органу. І все це є відоме і виконуване в Європі, але не у нас. Тому я вирішила заповнити цю прогалину і всю свою програму побудувала на творах Й.Райнбергера.

- Ви не вперше граєте у цій залі. Чи є вже у вас свій слухач? І чи взагалі більшає у нашому місті шанувальників органної музики?

- Наш слухач – це, по-перше, сім’я. По-друге, численні друзі. А загалом, у нашому місті дуже багато музикантів і людей, які просто люблять мистецтво і завжди з нетерпінням чекають таких концертів.

- Орган – дуже специфічний інструмент. Під час гри на ньому задіяні і руки, і ноги. А в нас серед органістів переважно представниці прекрасної статі. Не можу не спитати таких красунь: як вам вдається відмовитися від вишуканих манікюрів і високих підборів?

- Манікюри і шпильки – це табу. Сценічне взуття – балетки. В Європі вже давно задовольняються таким взуттям у повсякденному житті. Ми лише зараз до цього приходимо. Приміряєш перед концертом сукню і так жалкуєш, що не можеш собі дозволити черевики на підборах! Але що вдієш. До слова, Наталія Дмитрівна полюбляла одягати на сцену брюки з довгою накидкою. Тож вибір у нас завжди є. Втім, найбільше ми хвилюємося, аби не підвести свою улюблену вчительку.

- Грати на закритті фестивалю – це дуже відповідально…

- Дуже! І, відверто кажучи, я з цим кожного ранку прокидаюся, живу і неймовірно хвилююся. Сподіваюся лише на те, що мені допоможуть все це витримати якісь вищі сили. Нова, незнайома і для мене, і для слухача програма, закриття фестивалю і День музики – все в один вечір! Не знаю, скільки факторів має зійтися, щоб усе вийшло якнайкраще. Але грати таку романтичну музику, та ще й у супроводі симфонічного оркестру – це має бути дуже гарно.

- Як у цій нелегкій справі підтримує вас донечка? Чи не ревнує до роботи?

- Ні, не ревнує. Вона й сама любить цю справу. Я починала опановувати інструмент лише у 8 років. А їй чотири з половиною, і вона вже робить свої перші успіхи у музиці.

- А як вам робота викладача?

- Я веду клас органу при музичній школі, маю трьох учнів, двоє з яких перейшли мені «у спадок» від Наталії Висіч. Всі здібні, я ними дуже задоволена. Один вже випускник, Андрій Чирський. На моє глибоке переконання, всі, хто грає на органі, особливі люди. І діти особливі.

- Наскільки мені відомо, у нас на органі грають ті, хто починав із фортепіано?

- Так. Але я вже запропонувала Олені Юріївні Охрим, директорові Ужгородської музичної школи ім.П.І.Чайковського, за можливості спробувати набирати дітей на органний відділ з першого класу.

- Ну, колись у цій самій школі вперше в Україні було відкрито органний клас. Ви хочете продовжити практику новаторства?

- Я б хотіла, щоб орган для цих дітей був головною спеціальністю. А уроки фортепіано – допоміжними, задля вдосконалення техніки. Це б дало можливість більш цілеспрямовано і поглиблено готувати талановитих дітей до вступу в органні класи вітчизняних навчальних закладів чи десь в Європі. От Катя Шапран зараз навчається у Словаччині, робить серйозні успіхи. Думаю, в майбутньому знайдуться й інші бажаючі.

Отже, 1 жовтня, о 18.00 у супроводі симфонічного оркестру філармонії грає Катерина ГАЖО – ІСАК. У програмі прозвучать твори маловідомого для нас, але дуже популярного у світі німецького композитора-романтика Йозефа Райнбергера.

Диригент – Вікторія СВАЛЯВЧИК-ЦАНЬКО.

Ведуча – музикознавець Наталія ПІЦУР.


Автор: Таїсія Грись
Концертна організація: Закарпатська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Міжнародний молодіжний фестиваль органної музики
Джерело: zakarpattya.net.ua



Інші:

"Вже це все набридло": співачка Монастирська про те, як замінила путіністку Нетребко і настрої за кордоном
Львівський органний зал: українські ноти, які об'єднали світ
Музика свободи і віри
"Співпрацювати з руснею не буду", — як жив і загинув в окупованому Херсоні диригент Юрій Керпатенко
Василь Василенко: “Ми повинні відроджувати й репрезентувати своє мистецтво у світі
Олександр Родін про нові творчі проєкти
Допитували всю ніч та знімали з трапа літака: оперна співачка Марія Стеф'юк розповіла, як її переслідувало КД
Сюрпризи від Ігоря Саєнка
Актор Анатолій Хостікоєв - про театр під час війни, контакт із глядачем та чому Україні не можна програвати
Єжи Корновіч про оперу «Родинний альбом»: «Європа – це велика родина»
Микола Дядюра про прем’єру та гастрольні маршрути
Раду Поклітару: “Прем’єра “Тіней забутих предків” – це подія світового масштабу!”
Цьогоріч на Шевченківську премію подали 74 заявки у 7 номінаціях: Євген Нищук про критерії та залаштунки премії
Роман Ревакович: Останнім часом мене засипають питаннями про український репертуар [інтерв'ю]
«Україна ще має відбутися як оперна держава»: розмова з першим українським композитором, який пише музику для Метрополітен-опера
Балет “Мадам Боварі” - новинка в афіші Національної опери України
Як козаки і пірати москалів били: мюзикл «Неймовірні мандри і пригоди козака Василя Сліпака»
«Забудьте про російську культуру, яка пригнічує вашу власну»
Майбутня прем`єра “Сойчиного крила” стискатиме серце глядача, — директор-художній керівник “Київської опери” Петро Качанов
Зірка, патріотка і наша сучасниця
Рок Фаргас: «Я дізнався про багатьох неймовірних композиторів України»
Музика + театр
Михайло Швед: “Розширюємо репертуарні грані новими творами, виконавцями та ідеями”
“Я ентузіаст створення нового українського репертуару”
Казка від Юрія Шевченка
Олена Ільницька: «Сподіваюсь, мій твір є моїм внеском у Перемогу»
«Маріупольська камерна філармонія відроджується у Києві», — диригент колективу Василь Крячок
“Я хочу показати слухачам нашу потужну мистецьку школу, українську самобутню культуру”
У Львові відкрити Камерну залу імені Мирослава Скорика
“Псальми війни”
"Кіт у чоботях"
“Opera Europa - це велике інформаційне і колегіальне поле”
Володимир Сіренко: “Продовжуємо активно працювати”
“Ми займаємося творчими пошуками нових форм виразності, вдосконалюючи свій професіоналізм”
На Херсонщині завершився XXV Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії"
Як стати людиною?
«Життя неможливо зіграти під фонограму, як і справжню музику», — диригентка Леся Шавловська
“До перемоги”
Як народжується музика?
“Тримаємо культурний фронт”
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
290510_008.jpg