| Новина |
|
|
|
|
Українські режисерки та продюсерки працюють над фільмом про солідарність жінок у боротьбі з сексуальними злочинами російських військових
25 грудня, четвер
Поширити у Facebook
Українські режисерки та продюсерки працюють над фільмом про солідарність жінок у боротьбі з сексуальними злочинами російських військових та прагнення до міжнародної справедливості. Документальний фільм “СЛІДИ” був придбаний ARTE France ще на стадії виробництва.
Незалежна кіновиробнича компанія 2BRAVE Productions продюсує нову стрічку режисерки Аліси Коваленко, співрежисерки Марисі Нікітюк “СЛІДИ”. Цей документальний фільм розповідає історії шести українських жінок, які пережили сексуальне насильство внаслідок російської війни в Україні, починаючи з 2014 року. Попри важкий травматичний досвід, героїні фільму вирішили не мовчати, вийти з тіні “жертв” та об'єднатися, щоб боротися за справедливість та чинити опір російській агресії. Їх відверті свідчення складаються у колективну пам'ять про злочини проти людяності. Крім цього, фільм також показує шлях до відновлення, силу солідарності жінок у взаємній підтримці та спільній боротьбі.
Унікальність фільму полягає також у погляді зсередини: режисерка Аліса Коваленко сама є постраждалою від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), пережитого під час перебування в полоні на Донбасі у 2014 році. Вона стала однією з перших жінок в Україні, які публічно засвідчили свій досвід полону, а також долучилися до спільноти постраждалих SEMA Ukraine.
"Після пережитого у 2014 я більше року мовчала і не могла поділитися цим із жодним зі своїх близьких людей, друзів, родини. У 2019 році, Ірина Довгань запросила мене на першу зустріч жінок, які пережили сексуальне насильство та тортури в полоні і незабаром ми стали першою громадською організацією в Україні, що об'єднала постраждалих від СНПК — SEMA Ukraine. Ми багато говорили про різні види адвокаційної роботи, і створення документального фільму постійно опинялося у фокусі наших обговорень. Попри моє розуміння важливості цього фільму, було непросто на це наважитися. Після початку повномасштабної війни та деокупації наших території та усіх почутих страшних історій насильства звідти, усвідомлення важливості цієї стрічки значно переважило мої внутрішні страхи”, — розповідає Аліса Коваленко.
Над стрічкою співпрацює режисерка Марися Нікітюк, яка поділилась деталями своєї роботи над важливим кінопроєктом: “Коли Аліса запропонувала мені стати співрежисеркою документального фільму, я погодилась майже відразу. Я дуже хотіла допомогти — як умію, через творення, через рефлексію. І я рада, о ми робили це вдвох: дивились матеріал, формували потік цього фільму і викристалізовували його звучання. Ми були підтримкою одна одній. І цей фільм якраз і став підтримкою, він саме став прикладом про “жіноче плече”, про справжнє сестринство, про ту вітальну силу, якою є жінки, коли вони є одна в одної”.
Створення документальної стрічки “СЛІДИ” стало резонансним та отримало підтримку за кордоном. Короткометражний фільм "СЛІДИ.УРИВКИ" (18 хв), який є спеціальною адвокаційною версією повнометражного фільму для міжнародної кампанії соціального впливу, був представлений на низці спеціальних показів та публічних дискусій, зокрема за участі герцогині Единбурзької — відомої міжнародної адвокатки у сфері протидії сексуальному насильству під час збройних конфліктів.
Також вагомим кроком до підтримки фільму, стало рішення ARTE France, однієї з найвідоміших у Європі компаній суспільних бродкастерів, придбати фільм для показу на своїх платформах:
“Для нашої жіночої команди створення цього фільму — це чергова можливість донести світу історії українських жінок, які пережили сексуальне насильство через злочини російської армії. Саме тому рішення компанії АРТЕ Франція придбати для показу документальний фільм “СЛІДИ”/“SURVIVANTES DE L’INVASION” ще на стадії його виробництва є для нас надзвичайно важливим актом солідарності. Це не лише підтримка української команди, яка працює в умовах війни, а й можливість бути почутими далеко за межами України, звернутися до широкої європейської аудиторії з історією, що потребує уваги, співпереживання та справедливості. Для нас ця співпраця означає більше, ніж фінансування чи дистрибуцію. Це знак того, що світ готовий слухати, а українські жінки не залишаються наодинці зі своїм досвідом. Їхні історії стають частиною спільної європейської пам’яті. АРТЕ Франція є нашим постійним багаторічним партнером, який підтримує наші найскладніші та найвідповідальніші ініціативи, і ми щиро вдячні за цю довіру та підтримку”, — зауважують продюсерки фільму Ольга Брегман та Наталія Лібет.
В Україні документальний фільм “СЛІДИ” ще на стадії виробництва був відзначений низкою нагород індустріальної секції Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у червні 2025 року. Зокрема, стрічка отримала нагороду від кінотеатру “Кіно42” для тестового показу фільму, нагороду для режисерок від Суспільного Мовлення Україна, а також нагороду на консультації з монтажу від Rough Cut Service.
Виробництво фільму підтримали SEMA Ukraine разом із Dr. Denis Mukwege Foundation, польські продюсери Message Film разом із Polish Film Institute, International Media Support, HIAS, а також Українська кіноакадемія у співпраці з NETFLIX FUND for CREATIVE EQUITY. Окрема підтримку для промоції стрічка отримала від Українського інституту у співпраці з EURIMAGES.
Синопсис:
“СЛІДИ” — документальний фільм режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк, що розповідає про українських жінок, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), та тортури під час російської агресії і відмовляються мовчати. Через історію Ірини Довгань — колишньої полонянки, яка стала активісткою і документує свідчення постраждалих жінок на деокупованих територіях України, — фільм створює колективний портрет травми, водночас відкриваючи простір для надії.
Об’єднуючи жінок у коло мужності та взаємної турботи, “СЛІДИ” показує, як особистий біль перетворюється на силу правди, справедливості та солідарності.
Фільм є одночасно документом воєнних злочинів та систематичного використання сексуального насильства росією як зброї війни в Україні, а також свідченням опору та стійкості жінок, які стоять пліч-о-пліч.
|