| Особистість |
|
|
|
Афіша
Аудіо
Відео
Записи
Контакти
|
Христина Далецька
вокал, мецо-сопрано
Загальні відомості
Творча біографія
Творчий доробок
Репертуар
Публікації
Христина народилася у Львові в День Святого Миколая в 1984 році. Вона почала вивчати музику разом зі своєю матір'ю, скрипалькою Оксаною Трунко у віці 4-5 років. Потім вона почала працювати скрипалькою і альтисткою у Львівському молодіжному камерному оркестрі, часто концертуючи по Західній Європі. Вона зіграла Концерт ля мінор Баха в Лондоні, а пізніше була запрошена зіграти концерти Бетховена, Мендельсона та Чайковського з українськими оркестрами.
Після переїзду до Швейцарії в 2003 році, вона вступила в Цюріхським симфонічним оркестром, а в 2006 році почала вивчати вокал у Рут Ронер, яка залишилася її головним учителем, хоча Христина також працювала з Томасом Квастгоф, Крістою Людвіг, Мар’яною Ліповшек та Майклом Шаде.
Христина Далецька є однією з найзахоплюючих і найрізнобічніших співачок (мецо - сопрано) свого покоління. Після її дебюту з “Урочистою Месою” Бетховена в Тонхалле у віці 24 років, її назвали справжньою знахідкою (NZZ). Христину часто описують як “неймовірну” (Stuttgarter Zeitung), “без сумніву, співачка з великим майбутнім” (Forum Festspiele) або “найбільш знану співачку” (Online Musik Magazine), а її присутність на сцені є "надзвичайно важливою", "захоплюючою і чарівною" (Forumopera). Завдяки своїм незвичайним музичним здібностям вона може неперевершено зіграти будь-які твори: від епохи Відродження до 21 століття, від опери до ораторії та пісні.
Христина Далецька здобула собі міжнародну популярність дебютуючи у віці 23 із роллю Розіни на сцені Королівського Театру в Мадриді, після чого її відразу ж запросили в Ліон (“Дон Жуан” і “Москва”/Шостакович), Грац (“Фігаро”) та на Люцернський фестиваль (“Чарівна флейта”).
У 2011 році вона дебютує в Барбікані (“Ідоменей”/Хенгельброк) і театрі Єлисейських полів з камерним оркестром Малера (“Отелло”/Хардінг), куди вона знову повернеться наступного року зігравши Аннія з “Милосердя Тіто” разом з Луї Лангре і німецьким камерним філармонічним оркестром Бремена.
У 2013 році вона почала працювати з Даніелом Хардингом та Симфонічним оркестром Шведського радіо, зігравши у “Чарівній флейті” в Стокгольмі і виконавши головну роль Попелюшки в Берні.
Христина Далецька часто виступає у Цюріхському оперному театрі (“Севільський цирульник”, “Фігаро” та “Шовкові сходи”), в Театрі Баден-Баден (“Ідоменей”, “Кармен” і “Отелло”) та на Зальцбурзькому фестивалі, де вона вже заспівала “Народні пісні” Беріо, арії Моцарта разом з Оркестром Моцартеум під керівництвом Болтона, та виконала роль Amor в “Лабіринті” Пітера фон Вінтера.
Христина Далецька також виконує і хорові твори, на приклад, “Davidde Penitente” і “Урочиста меса” з Цюріхським оркестром Тонхалле, а також Симфонію № 9 Бетховена в Цюріху, Базелі, Люцерні і Констанці. Христину також можна було почути на концерті в Лейпцігу (MDR Symphony), Бремені, Дортмунді, Ессені, Льєжі, Базелі, Лозанні, Люцерні і Сараєво.
Вона співпрацювала з таки диригентами як Болтон, Хардінг, Муті, Санті, Хогвуд, Меркл, Армінг, Гаффіган, Захаріас, Курентзіс, Хамар, Солтеш, Босток, Бойд, Моулс і Карабиць.
Унікальна експресивність голосу Христини Далецької та її розуміння музики дозволяють їй ідеально інтерпретувати пісні, а її сольні концерти інноваційної музики проводяться по всій Європі, від України до Канарських островів та Канади.
Її інтерес до сучасної музики постійно зростає, відколи вона заспівала свою першу світову прем'єру в Страсбурзі в 2007 році, а її безпомилкове відчуття висоти звуку ідеально підходить для її репертуару. Нещодавно вона представила прем'єру “Gesänge-Gedanken” Манурі в Осло з ансамблем BIT2 та виконала її і з ансамблем Intercontemporain у Парижі і Бордо. В 2014 році вона повернулася в Берген, щоб зіграти “Індекс металів” Ромітеллі на фестивалі Borealis з ансамблем BIT20 і Baldur Brönnimman. Також Христину можна буде почути в “Прометеї” Ноно з Інго Метцмахером та оркестром SWR Sinfonieorchester в Амстердамі та Цюріху. В 2015р. Христина Далецька дебютуватиме з цією ж композицією в Ruhrtriennale і на Осінньому фестивалі в Парижі.
[
|