| Огляд |
|
|
|
|
“Лісова пісня” у Будапешті
У столиці Угорщини з великим успіхом відбулася перша міжнародна постановка опери-феєрії Віталія Кирейка
19 грудня 2023, вівторок
Поширити у Facebook
«Лісова пісня» створена композитором Віталієм Кирейком (1926-2016 рр.) за однойменною драмою геніальної Лесі Українки у 1957 році...
Нині прем’єра опери-феєрії відбулася у Будапешті. Зауважимо, що це було перше в історії Угорщини сценічне втілення української опери взагалі. Вперше на сцені натхненно співпрацювали виконавці з України, Угорщини та Словаччини, які змогли високо професіонально і правдиво втілити філософські образи своїх сценічних героїв.
Режисеркою та сценографкою постановки виступила Лада Шиленко – випускниця НМАУ ім. П. І. Чайковського (клас засл. діяча мистецтв України, професора П. І. Ільченка). Музичною керівницею проєкту, яка яскраво зіграла фортепіанний супровід опери, стала Ірина Шестеренко - кандидатка мистецтвознавства, заслужена діячка естрадного мистецтва України, професорка Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.
З ліризмом і теплотою донесла образ Мавки Дар’я Литовченко - солістка Львівської національної опери, випускниця НМАУ імені П.І. Чайковського (клас нар. арт. України, професорки, завідувачки кафедри камерного співу В. Г. Антонюк). Яскраво й емоційно передала характер міщанки-вдови Килини Ольга Дорощук (мецо-сопрано), випускниця НМАУ ім. П. І. Чайковського (клас нар. арт. України, професорки Л. В. Юрченко).
Не залишили байдужими слухачів й інші солісти: молодий талановитий тенор із Словаччини Микола Ердик, якому вдалося передати трансформації характеру Лукаша та угорські співаки: Вікторія Рудник (партія Матері Лукаша), бас Дьордь Шилло (образи Дядька Лева, Лісовика й Марища) та баритон Балаш Фараго (образ Перелесника).
Сподобалися аудиторії й танцювальні номери, які втілили Юліанна Єва Поллак – переможниця багатьох міжнародних конкурсів (балетмейстер – онук композитора Дмитро Кирейко) та українські учні хореографічної студії Наталії Якушкіної.
Приємною несподіванкою стала присутність на виставі та схвальний її відгук внучатої племінниці Лесі Українки – піаністки Аріадни Бартаї.
Прем’єра опери Віталія Кирейка «Лісова пісня», що відбулася щойно у Будапешті, має велике міжнародне значення як для ознайомлення європейців із українською національною оперою, так і для зміцнення міжнародних зв’язків країн Європи.
***
Нагадаємо,за словами композитора Віталія Кирейка, творчість Лесі Українки приваблювала його з дитинства, а найбільше — «Лісову пісню». Над своєю першою оперою він працював у 1955—1957 роках. Лібрето написав сам; драматургічна структура збереглася, але з численними скороченнями. В сольних піснях та діалогах (аріях та речитативах) здебільшого зберігався текст Лесі Українки, а для ансамблів композитор складав ласний текст. Також композитор використовував мелодії, представлені самою Лесею Українкою у драмі.
Незабаром після створення «Лісова пісня» була поставлена у Львівській опері; постановка мала великий успіх. Вже в наступному сезоні «Лісову пісню» ставили в Оперній студії Київської консерваторії, де викладав Кирейко. Ця постановка також мала успіх, і уривки з неї записувались на радіо в 1961 і 1964 роках. Однак у 1966 році обидві постановки були вилучені з репертуару і були відновлені лише в 1998 році Оперною студією НМАУ.
Після часів сталінізму «Лісова пісня» стала українською оперою, що повністю ігнорувала «поточні теми» комуністичного режиму. Опера має позачасову морально-етичну тему: сенс людського життя.
Фантастичне у сюжеті переплітається з реальним. Міфічні істоти є одночасно символами природи, а опера описує стосунки між природою і людиною: гармонія та взаєморозуміння з природою представлені фігурою дядька Лева, який розуміє лісових духів, і вони розуміють його, тоді як мати та дружина Луки представляють холодні хижацькі стосунки з природою. Крім того, однак, міфічні істоти зображують власну, пригнічену духовну природу людини, про яку люди не знають і яка проявляється лише мистецтвом — звуком сопілки Лукаша.
Філософською основою опери (як і оригінальної драми) є очевидний пантеїзм, герої з протилежних світів потрапляють у символічний світ вищої мудрості, пізнаючи протилежну сторону...
|