|
|
У Львові стартує фестиваль камерної музики: що відобразить «Дзеркало»-2024
8 травня 2024, середа
Поширити у Facebook
Джерело: theclaquers
Самопізнання, істина, фантазія, ілюзія, портал у інші світи… Кожен, хто взявся би перелічити усі символічні значення, якими людство протягом тисячоліть наділяло дзеркало, певно, загубився би у безкінечності віднайдених сенсів.
Втім, не обов’язково шукати відповіді на вічні питання у старовинних фоліантах: цьогоріч їх вдосталь пропонує Всеукраїнський фестиваль камерної музики «Дзеркало», що — вже вдруге! — відбудеться з 9 по 19 травня у Львівській національній опері.
Дев’ять подій цьогорічної едиції фестивалю об’єднані промовистою назвою «Ілюмінації». У давнину це слово позначало різнокольорове оздоблення коштовних манускриптів, а сьогодні асоціюється з яскравим освітленням наших домівок та вулиць на честь особливих свят. Організатори запрошують слухачів разом шукати свою ідентичність у віддзеркаленні світової культури – недаремно на кожній із дев’яти анонсованих подій звучатиме українська музика.
Артдиректор та засновник фестивалю Микола Гречух розповідає: «Цього разу ми переосмислили минулий досвід, досягши нового рівня презентації камерної творчості наших композиторів у світовому контексті, збільшивши присутність найрізноманітнішої української музики та представивши її рідкісні зразки».
Дійсно, розмаїття українських прізвищ у програмі вражає. Класики та модерністи, вчителі та учні, визнані метри та зірки останніх років… Кожен із них — митець, чия творчість є плоть від плоті європейського музичного мистецтва, з яким вона може та мусить стояти на одній сходинці.
Про це свідчить, зокрема, програма Відкриття фестивалю (Звуки ілюмінацій, 9 травня, 18:00), на якому макабричний, натхненний моторошними світами Говарда Лавкрафта твір сучасного українського композитора Олександра Родіна прозвучить у оточенні вишуканих композицій двох представників англійського музичного ренесансу XX століття. Поряд із оркестровим твором Родіна Камерний оркестр Львівської національної опери презентує слухачам концерт для гобоя Ральфа Воан-Вільямса та написані на тексти Артюра Рембо «Ілюмінації» Бенджаміна Бріттена, які подарували фестивалю не лише цьогорічне мото, а й тонке плетиво прихованих за ним сенсів.
«Насправді “Les Illuminations” складно перекласти українською — це слово може означати і віддзеркалення, і просвітлення, і відображення, — зазначає керівник музичної частини Львівської опери Іван Чередніченко, який цього вечора буде за диригентським пультом. Зі слів диригента:
«Ці тексти, написані Артюром Рембо під час подорожі до Англії, є предтечею сюрреалізму. Вони зацікавили Бенджаміна Бріттена своєю хаотичністю, нелогічністю та емоційною наповненістю: у одній фразі тут часом прихований цілий всесвіт. Загалом весь цикл побудований на грі підтекстів; а оскільки музика — це абстрактна структура, подібне поєднання можна вважати дуже вдалим. Цикл “Ілюмінації” входить до пантеону кращих творів для сопрано з оркестром. Крім того, написаний Бріттеном під час Другої світової війни, цей твір у програмі фестивалю, безумовно, віддзеркалює й наші сьогоднішні події».
Кристалізацію стилю відомих композиторів досліджуватиме тріо «Vivere» (Кристалізація, 10 травня, 15:00), у програмі якого поєднаються твори, що так чи інакше стали поворотними для їхніх авторів. Це й фаталістичні рефлексії «Епілогів» нашого видатного сучасника Євгена Станковича, і написане 1942 року Фортепіанне тріо Бориса Лятошинського, в якому раз у раз зринають біль від вимушеної розлуки та туга за Батьківщиною, й водночас веселе й сумне Четверте тріо чеського композитора Антоніна Дворжака, у тематизмі та у назві якого — «Думки» — важко не помітити відблиски українського мелосу.
Програма, яку презентує ансамбль «Lviv Clarinet Quartet» (Для чотирьох, 11 травня, 15:00), буде позначена не лише унікальним тембровим поєднанням (чи давно ви чули квартет кларнетистів?), а й низкою українських прем’єр. До уваги слухачів музиканти представлять оригінальний твір сучасної французької композиторки Айди Готковскі, кредо якої — «сучасно музичною мовою створити універсальне музичне мистецтво», дотепну та характерну музику британського композитора та кларнетиста Ленні Сеєрса, а також перекладення композицій Бориса Лятошинського та Бейли Бартока.
У мандрівку часопростором європейського музичного мистецтва запросить слухачів ансамбль «NotaBene Chamber Group» (Крізь часопростір, 12 травня, 15:00). У програмі три зовсім різні твори: трагічний Тринадцятий квартет, написаний сімнадцятирічним (майже підлітком!) Моцартом, насичена музичною подієвістю зворушливих та жорстких співзвуч композиція «Recalling a Serenade» сучасного польського композитора Павела Шиманського та «Український квінтет» Бориса Лятошинського — ще один твір фундатора української музики XX століття, написаний 1942 року у розлуці з Батьківщиною, але попри все сповнений віри у перемогу світла.
У цих творах, поєднаних на перший погляд досить еклектично, насправді є багато спільного: автор кожного з них шукає способи врятуватися від невідворотності руйнівного хаосу за допомогою сили краси.
Програму Мозаїка волі (15 травня, 18:00) презентує колектив із особливою історією — Симфонічний оркестр Луганської обласної філармонії, який у 2014 році втратив дім, але ніколи не втрачав власної ідентичності. Напевно, у зв’язку з цим дуже символічним виглядає рішення колективу представити на фестивалі суто українську програму, що поєднає різностильові твори композиторів декількох генерацій — Святослава Луньова, Богдани Фроляк, Володимира Винницького,
Євгена Петриченка, Олега Безбородька та Валентина Сильвестрова.
Втім, цими прізвищами фестивальний ландшафт модернової української музики не обмежиться. Відомий фортепіанний дует Kyiv Piano Duo презентує Сучасну українську антологію для фортепіано в 4 руки (16 травня, 18:00), у межах якої на слухачів чекають музичні експерименти Золтана Алмаші, Євгена Оркіна, Олега Безбородька, Мирослава Скорика, Богдана Сегіна та Михайла Шведа. Їхнім сусідом у програмі концерту неочікувано опиниться романтик Франц Ліст. Втім, цілковитої модуляції в угорську тематику таки не відбудеться: бонусом до сучасних пошуків українських композиторів стане перекладення лістівського трансцендентного етюду «Мазепа», що оповідає пригодницьку історію часів молодості українського гетьмана.
Блиском світла (17 травня, 15:00) зачаровуватиме Брас-квінтет Національного президентського оркестру. Програма концерту виглядає напрочуд струнко. У центрі — перекладення Симфонії C-dur Максима Березовського, написаної у Італії наприкінці XVIII століття та із гідними детективної історії перипетіями віднайденої на початку 2000-х років. Це — перша українська симфонія, яка на сьогодні нам відома, це — знахідка, що назавжди змінила наші уявлення про шляхи становлення української симфонічної музики та вчергове підкреслила європейську генезу українського мистецтва. У програмі брас-квінтету навколо неї концентричними колами розійдуться твори двох Бахів — того самого Йоганна Себастьяна і його майже повного тезка із XX століття, американського композитора Яна Баха. По краях програми — два світлі канони: німецького композитора доби Бароко Йоганна Пахельбеля і Ганни Гаврилець, української мисткині, що відійшла у засвіти в перші дні повномасштабного вторгнення у тривожному Києві.
Родзинкою фестивалю стане презентація авторського циклу для скрипки соло та однойменного альбому «Українська трансформація» (18 травня, 15:00), які складаються із 11 творів на основі українських народних пісень для скрипки авторства відомої української скрипальки Іванни Ворошилюк. Доповненням до музичної складової події стануть створені до кожної композиції циклу оригінальні полотна мисткині Оксани Гречух та візуал від Дмитра Кошляцького.
Фінальний акорд у композиції фестивалю поставить Національний ансамбль солістів «Київська камерата» (Спалахи памʼяті, 19 травня, 15:00). Концерт буде присвячено 30-річчю колективу та пам’яті його засновника, багаторічного наставника та творчого керівника Валерія Матюхіна, який цьогоріч міг би відзначити 75-річчя.
У програмі — добірка творів українських композиторів: Валентина Сильвестрова, Ганни Гаврилець, Віталія Губаренка, Золтана Алмаші, Юрія Шевченка, Олександра Козаренка, Володимира Зубицького та Євгена Станковича.
Доєднатися до подій фестивалю зможуть не лише львів’яни та гості міста, а й усі охочі: організаторами передбачено онлайн-трансляцію концертних програм. Втім, стати свідками справжньої фестивальної магії пощастить тим, хто іn propria persona завітає до Дзеркальної зали, аби серед звуків та відображень знайти щось важливе. Можливо, самого себе.
Автор: Поліна Кордовська
Композитор:Ганна Гаврилець, Євген Станкович, Юрій Шевченко
Концертна організація: Львівський Національний академічний театр опери та балету ім.С. Крушельницької
Концертний зал: Музичний салон Львівського Національного академічного театру опери та балету ім. С. Крушельницької
Джерело: theclaquers
|