Український тенор Валентин Дитюк у Ризі: «Яке там натхнення? Працювати треба!» | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Український тенор Валентин Дитюк у Ризі: «Яке там натхнення? Працювати треба!»
Український тенор Валентин Дитюк у Ризі: «Яке там натхнення? Працювати треба!»
11 лютого 2025, вівторок
Поширити у Facebook

Знавцям оперного жанру ім'я молодого українського тенора Валентина Дитюка добре знайоме ще з мирних часів, коли він завоював головні призи на відомих міжнародних конкурсах вокалістів.

Хоча латвійці познайомилися з ним ще раніше. Цими днями Валентин гостює у Латвійській Національній опері, де 7 лютого виконав роль Альфреда Жермона у «Травіаті» Джузеппе Верді. Користуючись нагодою, LSM+ поставив кілька запитань артисту.

— Валентине, ви зараз у латвійській столиці вже давно?

— Приїхав за два з половиною дні до спектаклю увечері, а зранку вже була перша примірка костюмів та репетиція. Усе дуже приємно, бо взагалі для мене Латвійська опера в якомусь сенсі рідний момент, адже мій дебют на оперній сцені відбувся тут, у Ризі — це була партія Ленського в «Євгенії Онєгіні». Це було ще в ті часи, коли Андрій Жагарс був директором театру, у нього тоді була ідея зробити таку програму, на кшталт молодіжної оперної студії. І запросив мене з України та дав завдання вивчити цю роль. Я вивчив і він випустив мене на сцену.

Минули роки, але це незабутньо. Давно я тут не був, років сім тому востаннє тут співав, пам'ятаю, у постановці «Фауста» брав участь у 2016-му.

— Можете коротко розповісти, що трапилося найважливішого у вашій творчій долі за ці роки?

— Багато всього було, дайте подумати!.. З того часу з'явився досить великий досвід. Точної кількості не скажу, але, мабуть, приблизно у двадцяти нових постановках взяв участь. Працював у Києві, був нагороджений званням заслуженого артиста України. І після ризького «Фауста» я вже став більш-менш самостійним і постійно по 4-5 постановок на рік у Європі у мене з'явилося. Таким чином кар'єра, напевно, потихеньку зростає. І опера Берліна, і театр Filarmonicas у Вероні, Естонська Національна опера, Празька, Палац мистецтв у Валенсії, Діжонська опера, Ліонська опера та інші театри.

— Де ви зараз живете переважно?

— Я трошки перебуваю у підвішеному стані, як і багато моїх співвітчизників... Офіційні документи на перебування в Європі в мене бельгійські. Справа в тому, що мій оперний агент живе в Брюсселі, у нього приватний будинок, і офіційно я числюсь там. Бельгія пропонує для українців зручний варіант притулку-прихистку, не знаю, як сказати... Але головне, при цьому я можу їздити країнами Європи та маю право працювати там.

Хоча в різних країнах по-різному — у деяких дають усі умови для проживання та роботи, але при цьому не можна залишати країну. Але для мене кар'єра та спів дуже важливі, тож зупинятися в одному місці не хочу.

— Чи вдається виступати у рідній Україні?

— Так сталося, що востаннє це було 13 січня 2022 року. Це було концертне виконання опери Жака Оффенбаха «Казки Гофмана». А 14 січня я поїхав на гастролі, у мене була «Травіата» в Естонській Національній опері в Таллінні, а звідти я поїхав у Турин на заплановані тримісячні гастролі. І на все це наклалася війна, і з того часу я поки що не повертався.

Це все дуже складно з огляду на те, що ще й мої батьки опинилися на окупованих територіях, і вони залишилися без засобів для життя. Я мушу їм якось допомагати. На щастя, можемо спілкуватися, тому що зараз є вже півтора роки хоча б якийсь інтернет, а спочатку взагалі не було жодного зв'язку. У кращому разі вони могли раз чи два на тиждень надіслати SMS по мобільному телефону, що вони живі і здорові.

Ну ось так, важко, бо село їхнє знаходиться за двадцять кілометрів від лінії фронту. Коли ми спілкуємося по інтернету — я чую вибухи тощо. Дуже важко, тому що вони в мене обидва інваліди, проблеми зі здоров'ям і не можуть, звичайно, отримати повноцінне медичне обслуговування. Вони тримають там господарство і таким чином виживають, але я намагаюся якось надсилати їм гроші.

— Переживаючи все це, невідоме глядачеві, що дає вам сил для натхнення, для того, щоб співати?

— Ви знаєте, це дуже важливе для мене, і вважаю, що визначальне для артиста... Я розумію, що є поняття покликання, натхнення, але вони мені не подобаються. «Покликання» для мене — це щось ефемерне, космічне, те, чого немає насправді. Мені просто дуже подобається те, що я роблю, дуже це люблю.

Мені цікаво, я маю пристрасть до цього. Мені хочеться зробити якнайкраще, я постійно працюю над собою, намагаюся самовдосконалюватися. І справді, я не хотів би без цього жити, хоча не сказав би, що не зміг би.

Я трохи розділяю все це. Так, це моя улюблена робота, але все ж таки це робота. Зрештою, у мене є батьки, яким потрібна моя допомога. У мене є рідний брат, який повернувся в Україну і якому іноді теж потрібна допомога — він намагається працювати, але все ж таки... І крім того, я допомагаю українській армії і по можливості — тим знайомим, хто воює. Тому, яку там натхнення? Працювати треба! І працюю, і намагаюся зробити роботу добре, бо я люблю цю справу. Хоч би що трапилося, які б не були труднощі, обов'язок артиста — виступати. Незважаючи ні на що. Якщо ми вже обрали цю професію, то робимо так: коли у всіх вихідний, і люди йдуть у театри чи на концерти, то ми, артисти, працюємо. І це наша така місія і в цьому плані, можливо, покликання.

— Після Риги де ви виступатимете, в яких театрах?

— Будь ласка — після Риги 23 лютого я їду до Тель-Авіва, наприкінці березня там планується постановка «Богеми» Пуччіні, я співатиму там Рудольфа. А у травні я виступатиму в Дойче опері, це буде «Сицилійська вечеря» Джузеппе Верді.

— На вашому рахунку, окрім вищезгаданих, уже партії герцога в «Ріголетто», Неморіно в «Любовному напої», Водемона в «Іоланті», Густава III у «Балі-маскараді», Ісмаеля в «Набукко» та інші. Які ролі хотіли б заспівати?

— О, тут дуже багато всього, немає якоїсь конкретної ролі. Звичайно, є ролі і в «Турандоті», і в «Аїді». Ще багато найзнайоміших і найпопулярніших тенорових ролей! Не все мені доступно по драматичних ролях і тембру, фарбі голосу — припустимо, навряд чи колись заспіваю Отелло.

Але у мене є улюблена опера — я обожнюю «Казки Гофмана» Жака Оффенбаха. Це просто приголомшливо — і музика, і сюжет, і мораль. Але конкретних ролей не обираю. У мене якось у житті виходить — театри пропонують якісь ролі та постановки, виходячи з мого віку, голосових даних.

Спочатку тридцятирічним співакам слід бути акуратними, зі своїм міцним репертуаром, інакше можна зашкодити голосу. І досі за деякі вистави я не візьмуся — не тому, що я не впораюся технічно, просто ще треба зміцніти, щоб співати цей репертуар. І тут є деякі обмеження, які років через п'ять можна буде зняти. Все попереду. Далі життя покаже. Доля, Бог чи моя природа веде мене якоюсь доброю статечною дорогою.

— Безперечних успіхів вам!





Автор: Андрій Шаврей



Інші:

23 листопада в Ужгороді відбудеться масштабний гала-концерт до 100-річчя від дня народження Михайла Машкіна
У Тернопільській обласній філармонії встановили перший концертний орган
Помер багаторічний художній керівник Чернівецької обласної філармонії Остап Савчук
Житомирська обласна філармонія - концерти листопада
"Україна. Звук сьогодення": музика, що творить українську сучасність
Національний президентський оркестр із благодійним туром "Гучніше за сирени" їде у Фінляндію
Від Франка до джазу: у Коломиї проведуть музичний фестиваль імені Анатолія Кос-Анатольського (ПРОГРАМА)
Понад 400 танцівників із шести країн: у Житомирі відбулася хореографічна асамблея імені Наталії Скорульської
Браїлівський духовий оркестр передав 36-й автомобіль морпіхам на Херсонщині
У Театрі Франка відбудеться прем'єра «Міленіалки», іронічної музичної комедії про покоління, яке ніяк не може подорослішати
Україна втратила видатного хормейстера та композитора
НА ЗДОБУТТЯ ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ 2027 РОКУ
Два національні театри об’єдналися у постановці «КАСС_АНДРА»
"Виявилося більше українського контенту, ніж ми вважали"
На Донеччині стартує прийом заявок на участь у конкурсі-фестивалі «Карабиць-Дебют»
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1100/2026 Про відзначення державними нагородами України
Новий старт для молодих талантів: Національна філармонія України розпочала другий сезон Молодіжної академії
УКФ презентував програми 10-го грантового сезону
«GRA – 2026»: попереду фінальні покази та оголошення імен лавреатів
В Україні відзначають День працівників культури та майстрів народного мистецтва
В Одесі запустять музичну "Хвилю": Діана Гульцова про новий фестиваль, закордонних гостей і підтримку ветеранів
У житомирському ліцеї No7 відкрили експозицію про Наталію Скорульську
Швейцарський режисер Міло Рау поставить оперу «Альцеста в Києві» в співпраці з Opera Аperta і Театром ветеранів
Сім режисерів і три версії «Дон Жуана»: фінал Opera Bridge Lab у Франківську
У Львові померла дружина Станіслава Людкевича Зеновія Штундер
День відкритих дверей у Музеї Соломії Крушельницької: запрошуємо вшанувати пам’ять видатної української співачки
У Хмельницькому вперше виконають симфонічну поему композитора з Кам'янця-Подільського
В Одесі відкрили всеукраїнський конкурс хорових диригентів: змагатимуться 44 учасники з усієї України
Хмельницька обласна філармонія запрошує
Премія імені Григорія Верьовки та нагороджені митці: кого відзначили в Чернігові
Стало відомо, коли Дніпровський будинок органної музики відкриє новий сезон
У Рівному покажуть музичну моновиставу про живу Лесю Українку
Дмитро Остапенко відзначає 80-річний ювілей: вітання від Національної філармонії
Львівська філармонія та музичний коледж імені Людкевича розвиватимуть спільні мистецькі проєкти
Усеін Бекіров записав «Пори року»
Листопад у Львівському Органному залі: мистецтво, що зігріває
12-22 листопада: 11 днів бароко, що збентежать уяву
Дайджест подій на листопад в Національній філармонії України
Феєричний листопад у Національній опері України
100-річчя Театру Лесі Українки
      © 2008-2026 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
100.jpg