Концертний зал Чернівецької обласної філармонії

Концертний зал

Концертний зал Чернівецької обласної філармонії
Чернівецька обласна філармонія,м. Чернівці

Товариство розвитку музичної культури на Буковині було створено в 1862 році. Свої заходи і концерти товариство проводило в залах готелю «MOLDAVIE», в приміщенні ратуші та в інших винаймлених приміщеннях. В 1864 році товариство зняло в оренду 1 поверх приватного приміщення Сари Шюц на Семигородській вулиці. Орендна плата складала щорічно 350 флоринтів віденською валютою. Три кімнати використовувались для музичної школи.

Постало питання про будівництво власного приміщення.

В кінці 1868 року був створений комітет по будівництву приміщення для музичного товариства. До будівельного комітету були обрані д-р Карл Векслер, Емануель Розенцвайг, д-р Отто Амброз, д-р Якоб Атлас, д-р Деметр Бенделла, д-р Йозеф Фехнер, Стефан Гольцель, Янко Лупул, Флоріан Мітульський, барон Микола Мустаца, Йоган Орловські, Йоган фон Петрович, Нафталі Тітінгер, Генріх Вагнер та багато інших. Головою будівельного комітету було обрано д-ра Карла Векслера.

Почали з збору грошей. Як завжди в таких випадках було запропоновано провести лотерею, був складений план її проведення. Голова музичного товариства д-р Векслер звернувся до дружини президента краю Фредеріки фон Мірбах з проханням допомогти в розповсюдженні білетів. До даної справи було залучено багато дружин високопоставлених чиновників міста Чернівці та всієї Буковини. Дякуючи їх зусиллям було зібрано суму 3.500 флоринтів віденською валютою. Товариство придбало земельну ділянку для будівництва, але вона дуже вдовольняла членів товариства, так як знаходилася далеко від центру міста в безпосередній близькості від старого кладовища.

Товариство звернулося до Чернівецького міського магістрату з проханням надати міський грунт розміром 480 квадратних кластерів, що знаходився на площі Мучній / пізніше площа Рудольфа/ на початку поштової вулиці. Магістрат попередньо відмовив, зажадав планів проектованої будови. Після отримання планів за рішенням від 21 червня 1873 року №1961 магістрат надав музичному товариству під будівництво прекрасну земельну ділянку на Мучній площі, поставивши умову: після закінчення будівництва товариство заплатить 8.200 флоринтів. Товариство погодилось на такі умови.

Товариство мало вже в розпорядженні 9.156 флоринтів, за складеним кошторисом витрати на будівництво складали 60.000 флоринтів. Будівельний комітет склав план позики, який затвердила Буковинська крайова управа.

Фінансові справи йшли непогано після 1868 року, коли касиром був обраний Емануель Розенцвайг. Товариство вже мало в розпорядженні 15.777 флоринтів. З цими грішми воно сподівалося підвести споруду під дах.

Будівельний план та кошторис виготовив цісарсько-королівський будівельний радник Алоїс Булірц. Спочатку йшлося про те, що приміщення буде використовуватися і для театру. Алоїс Булірц перебрав вище керівництво над будівництвом приміщення і заключив будівельний договір з міським архітектором Емілем фон Регіусом.

В квітні 1876 року почалися земляні роботи по копанню фундаменту. Нотаріус Карл Векслер, радник Теодор фон Мегофер та бухгалтер Якоб Ледерер викинули перші лопати землі.

29 травня 1876 року відбулося свято закладки наріжного каменю споруди. Будівельна площадка була прикрашена квітами, вінками, прапорами та гербами. Зі східної сторони була вмурована в фундамент урна з пам’ятним написом до нащадків. В якій йшлося про створення та діяльність музичного товариства. Приміщення було збудовано на протязі 1876-1877 років.

План будови був дещо змінений, так як вияснилося, що театр буде будувати власне приміщення, та й не вистачало грошей на попередньо заплановане зовнішнє розкішне оформлення будови. Проте добровільні пожертви на будівництво продовжували надходити. Так чернівчанка Софія Веде після смерті свого батька, члена музичного товариства, подарувала на будівництво 2000 флоринтів і висловила побажання щоби після закінчення будівництва ці гроші були повернені на стипендію двом учням музичної школи по 50 флоринтів щорічно.

10 грудня 1877 року приміщення музичного товариства було передано для використання.

Концертний зал мав наступні розміри: довжина – 12 клафтерів, ширина – 9 клафтерів, подіум мав 6 клафтерів довжини і 5 – глибини. Серед приміщень товариства – великий зал для репетицій, 3 навчальні кімнати, канцелярія.

Через деякий час комітет товариства вирішив прикрасити концертний зал. На той час віденський художник Карл Йобст розписував внутрішні приміщення резиденції буковинських митрополитів. Йому було запропоновано перебрати роботи по розпису концертного залу. Художник радо погодився і через декілька місяців робота була закінчена.

Зал справляв велике враження на присутніх. Всім гостям, за словами Сімігіновича, усміхався найчудовіший живопис – творіння рук геніального майстра.