Львів’яни вшанують 200-ліття Ріхарда Ваґнера музичним експериментом | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Львів’яни вшанують 200-ліття Ріхарда Ваґнера музичним експериментом
Мацелюх Олена
Львів’яни вшанують 200-ліття Ріхарда Ваґнера музичним експериментом
14 лютого 2013, четвер
Поширити у Facebook
Джерело: radiosvoboda.org

Ріхард ВаґнерЦей рік ЮНЕСКО проголосило роком композитора світової слави Ріхарда Ваґнера.

У Львові 20 років існує товариство Ваґнера, яке пропагує високі ідеали мистецтва.

Львів’яни вшанують 200-літній ювілей Ріхарда Ваґнера концертами, своєрідним музичним експериментам – твори Ваґнера виконають на органі.

Немає ніяких підтверджень, що німецький композитор Ріхард Ваґнер бував у Львові, радше – ні. Втім його друг, композитор Ференц Ліст, з донькою якого був одружений Ваґнер, був у Львові і в Хмельницькому. Ліст був закоханий в українську княгиню Кароліну Вітгенштейн. Ймовірно, що Ференц Ліст ділився своїми враженнями від мандрівки Україною з Ваґнером.

«Трістан і Ізольда» – вершина любовної лірики»

«Музика – це жінка», – говорив Ріхард Ваґнер. Жінки і кохання супроводжували його все життя і ці емоції він передавав у музиці. Матильду Везендонк, дружину пошановувача Ваґнера і його мецената, музикознавці називають великим платонічним коханням композитора, завдяки якому написані «Золото Рейна» і «Валькірія», опера, присвячена власне коханій жінці, а також завдяки цій любові маємо ваґнерівський шедевр – «Трістан і Ізольда». Поему Ваґнер написав на одному творчому диханні за три тижні і одразу ж взявся за музику, але писав її вже два роки, з великими перервами у праці.

«Вершина любовної лірики – це ваґнерівьска тема з «Трістан і Ізольда», «Увертюра», вищого з приводу томління кохання нічого немає. У «Трістані і Ізольді» геніальний винахід – позбавлення усілякої опори», – говорить композитор Богдан Котюк.

Музику Ваґнера виконувати на органі складно

Бах і Ваґнер – найвидатніші постаті в історії музики, які зуміли заглянути у майбутнє: Бах розширив рамки музики, а Ваґнер не лише підсумував класичну гармонію, але й запровадив поняття «нескінченної мелодії», безмежжя всесвіту у музиці. На відміну від Баха, Ваґнер не писав для органу, зазначає львівський композитор Богдан Котюк, який зробив кілька перекладів Ваґнера під орган.

Разом з солісткою Оленою Мацелюх Богдан Котюк підготував два концерти з нагоди 200-літня від дня народження і 130-річчя від дня смерті Ріхарда Ваґнера: «Ріхард Вагнер у Львові», концерт який відбудеться у суботу в будинку органної музики у Львові і авторський концерт Богдана Котюка «Діалоги з органом», що відбудеться 17 лютого, під час якого будуть задіяні найдавніші інструменти.

«Мало того, що органом потрібно тембром передати різні інструменти. На фортеп’яно є одна клавіатура, а тут три…Задіяні не тільки руки у грі, але й ноги. І коли Олена виконує «Політ Валькірій», то треба дивитись, як це все відбувається. Концерт буде дуже різноманітний», – каже Богдан Котюк.

«Твори Ваґнера виконувати на органі дуже складно, щоб передати те, що показав композитор. Ваґнер не писав для органу, а для великого симфонічного оркестру. Кожен органіст, який себе поважає, хотів би мати у своєму репертуарі твори Ваґнера», – продовжує розмову органіст Олена Мацелюх.

Твори Ваґнера захоплювали Крушельницьку

Виконання творів Ваґнера вимагає великої майстерності, але саме опери Ваґнера принесли славу Соломії Крушельницькій. В одному з листів молода тоді ще співачка писала: «Співаючи опери Ваґнера без повного образовання музики і голосу, можна собі дати хрестик на дорогу, бо довше не потягнеш, як два роки. Таким ходом не один співак карк скрутив».

Музику Ріхарда Ваґнера можна чути у багатьох сучасних фільмах, вона звучить зі світових оперних сцен. Музика великого композитора донині актуальна, бо це безконечна мелодія і гармонія.


Автор: Галина Терещук
Виконавець (артист): Олена Мацелюх
Джерело: radiosvoboda.org



Інші:

Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
"Емоції друзів". У Херсоні презентували виставковий проєкт про міста України
Мозок музиканта: наука довела, що біль вони відчувають інакше
FROM KYIV – TO THE WORLD
ОДЕСЬКА ОПЕРА. ART & DIGITAL
Денис Січинський - «український Шуберт»
Бібліотека в епоху змін: збереження спадщини
Згадуємо Костянтина Огнєвого
Згадуємо Анатолія Солов’яненка
Закарпатський народний хор запрошує на свої головні ювілейні події
Митець, що чув музику кольорами: чому Литва вважає Мікалоюса Чюрльоніса національним героєм
Фондова колекція Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Презентовано документальний фільм «Не так, як раніше» про лікарів НДСЛ «Охматдит»
20 вересня 112 років тому народився Володимир Цісик
«Київська пектораль»: бути чи не бути?
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
120126_611.jpg