| Новина |
|
|
|
|
У Львові померла дружина Станіслава Людкевича Зеновія Штундер
Сьогодні
Поширити у Facebook
Джерело: Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
 6 липня, на 90-му році життя відійшла у вічність кандидатка мистецтвознавства, лауреатка премії ім. Миколи Лисенка, дружина композитора Станіслава Людкевича Зеновія Штундер.
Про це інформує прес-служба Львівської міської ради.
Прощання із Зеновією Штундер відбудеться 7 липня о 14.00 год у капличці на вул Пекарській.
Поховають покійну на Янівському кладовищі у родинному гробівці.
Зеновія Штундер працювала старшою науковою співробітницею Меморіального музею Станіслава Людкевича - філії Музею Соломії Крушельницької.
ШТУНДЕР ЗЕНОВІЯ КОСТЯНТИНІВНА
(22.04.1927 – 06.07.2016)
Народилася 22 квітня 1927 року в місті Брест (Бересть), тепер Білорусь. Батько – Костянтин Штундер родом з міста Сквира Київської області прийшов зі Східної України в Галичину з військом Симона Петлюри. Мати – Єлисавета Романюк – з міста Товмач Станіславської (Івано-Франківської) області, вчителька.
Навчалася спершу в польській школі у Товмачі, згодом (від 1939 р.) в українській – у Станіславі. У 1941-1944 рр. вчилася в Станіславській українській гімназії класичного типу, де крім української вивчала латинську, грецьку та німецьку мови. Закінчила шість класів гімназії, а в 1945 р. – школу-десятирічку. Рівночасно навчалася в Музичному училищі по класу фортепіано. У 1948 році вступила до Львівської консерваторії на факультет історії та теорії музики, який закінчила з відзнакою 1953 р. У 1954-1957 рр. вчилася в аспірантурі Київської консерваторії у професора М. Вілінського. У 1966 р. захистила дисертацію на тему «Народно-ладові основи гармонії Миколи Лисенка» (опонент – Левко Ревуцький).
Від 1958 року була викладачем Львівської консерваторії. З того ж року почала займатися збиранням народних пісень та інструментальної музики. Очолювала студентські фольклорні експедиції, записувала і розшифровувала вокальну та інструментальну народну музику.
Як музикознавець займалася дослідженням творчості Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Станіслава Людкевича та інших композиторів.
У 60-х роках – асистент професора Ст. Людкевича у Львівській консерваторії. Підготувала до друку збірник музикознавчих праць Станіслава Людкевича "Дослідження, статті, рецензії" (Львів, 1973), в якому, зокрема, опублікувала його дисертацію у власному перекладі з німецької мови. Відразу після виходу в світ, наклад книги конфіскували, а упорядника – Зеновію Штундер звільнили з роботи як "класового ворога".
У 1995 році з ініціативи З. Штундер був створений Меморіальний музей Станіслава Людкевича, який розташований у власному домі композитора. В цьому домі-музеї вона працювала впродовж двадцяти років на посаді старшого наукового співробітника. Результатом багаторічної невтомної дослідницької праці Зеновії Штундер стали фундаментальні видання. Впродовж 1999-2000 рр. побачило світ повне зібрання музикознавчих праць і публіцистики Станіслава Людкевича, що охоплює дослідження, статті, рецензії та виступи, написані чи виголошені ним від кінця ХІХ до початку 70-х років ХХ століття. У перші роки ХХІ ст. вийшла друком двотомна монографія З. Штундер "Станіслав Людкевич. Життя і творчість" (Львів, 2005, 2009). Зеновія Штундер підготувала до друку книгу спогадів про композитора “Станіслав Людкевич у спогадах сучасників" (Львів, 2010, 2-е вид. 2013). Авторами спогадів є визначні українські музиканти, музикознавці, зокрема Микола Колесса, Василь Витвицький, Мирослав Антонович, Богдана Фільц, Марія Білинська, Любомира Яросевич, Оксана Паламарчук та багато інших.
За вагомий внесок в історію українського музикознавства, популяризацію творчої і наукової спадщини Станіслава Людкевича кандидат мистецтвознавства Зеновія Штундер нагороджена премією ім. Миколи Лисенка (2009 р.) та Премією Львівського міського голови з відзначення працівників музейних закладів міста Львова у номінації: Науково-видавнича діяльність (2012 р.)
Концертний зал: Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
Джерело: Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові
|