Сергій РАХМАНIНОВ: «...У Києві є все!» | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Сергій РАХМАНIНОВ: «...У Києві є все!»
Ткаченко Дмитро
Швачка Анжеліна
Національна заслужена академічна капела України
Палкін Ігор
Копиця-Карабиць Маріанна
Черкашина-Губаренко Марина
Лукашев Володимир Анатолійович
Рожок Володимир Іванович
Станкович Євген Федорович
Сергій РАХМАНIНОВ: «...У Києві є все!»
Сказав сто років тому великий композитор. Сьогодні Національна музична академія підтверджує свій високий статус
7 листопада 2013, четвер
Поширити у Facebook

Поздоровлення ювіляри отримали (листи, ордени, звання, подяки, корзини квітів) від перших осіб держави — Президента України Віктора Януковича та прем’єра Миколи Азарова, а голова КМДА Олександр Попов завітав особисто й подарував колективу трикімнатну квартиру...

— Для історії 100-річчя — це невеликий термін, — підкреслив ректор НМАУ Володимир РОЖОК, — а для колективу, зокрема творчого, це надзвичайна подія. Київська консерваторія має довгий життєвий і творчий шлях. Золотими літерами вписано до вітчизняної та світової культури імена В. Горовиця, Г. Нейгауза, І. Козловського, З. Гайдай, Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, А. Солов’яненка, Є. Мірошниченко, Н. Рахліна, С. Турчака та багатьох інших. Завдяки цим та іншим яскравим діячам музичного мистецтва, котрі створили власні виконавські, композиторські, вокальні та наукові школи, Академія стала дійсно елітним центром професійної музичної освіти.

Академія має широкі міжнародні зв’язки з багатьма зарубіжними музичними навчальними закладами та культурними центрами Франції, Італії, Німеччини, Швейцарії, Нідерландів, Португалії, Польщі, Російської Федерації, Білорусі, Казахстану, Китаю, США тощо. З 1998 року АНМАУ є членом Європейської асоціації консерваторій, музичних академій і вищих музичних шкіл. Диплом Академії отримали декілька тисяч іноземних громадян з усіх континентів світу...

ДМИТРО ТКАЧЕНКО. Фото: Руслан Канюка

До нас на свято приїхало багато гостей, зокрема, з дев’яти країн (діячів і педагогів світової культури), всі ректори консерваторій і вищих навчальних закладів України. Ми дякуємо за увагу та повагу до Академії і віримо, що Указ Президента про ювілейні заходи повністю буде виконаний (і до кінця року капітальний ремонт будівлі Академії закінчиться).

У фойє Національної опери було виставлено портрети всіх керманичів консерваторії: від Володимира Пухальського до нинішнього ректора Володимира Рожка. Перед початком концерту викладачі та студенти фотографувалися на згадку. Випускники різних років спеціально приїхали на ювілей. Було дивно дивитися як сиві метри пустували, сміялися, згадуючи свої роки навчання у консерваторії, обмінювалися адресами і... підписували автографи, бо нині вони зірки світу.

АНЖЕЛІНА ШВАЧКА та  диригент ІГОР ПАЛКІН. Фото: Руслан Канюка

Урочисту програму відкрив Ансамбль трубачів НМАУ під орудою професора В. Посвалюка — прозвучав твір «Свято труб» Євгена Станковича (до речі, видатний композитор теж закінчив Київську консерваторію, а нині викладає в цьому виші). Свою майстерність продемонстрували музиканти студентського оркестру (диригент, професор І. Палкін), а молоді хористи Академії виступали разом із провідним колективом нашої країни — капелою «Думка» (керівник, професор Євген Савчук).

Оплесками слухачі зустрічали відомих скрипалів — Дмитра Ткаченка та Богдану Півненко, піаніста Юрія Кота, співаків — Тараса Штонду, Аллу Родіну, Анжеліну Швачку, Катерину Стращенко, Олександра Дяченка. У програмі виконувалась музика класиків: Лисенка, Чайковського, Рахманінова, Сен-Санса, Массне, Бетховена, Пуччіні, Верді, Дворжака та наших сучасників — Скорика і Станковича. А коли прозвучав гімн Національної музичної академії України, то весь зал слухав його стоячи, а дехто з колишніх випускників консерваторії навіть підспівував.

Після концерту «День» поспілкувався з гостями, викладачами і митцями, які спеціально прийшли на урочистий вечір.

Володимир ЛУКАШЕВ, художній керівник Національної філармонії України:

— Це непересічна подія не тільки у житті Академії, а й для всієї нашої країни. 100 років буває один раз. Дата дуже поважна. Можна прожити і 200 років, і нічого не привнести в життя, а Національна музична академія України — це творча база для всієї нашої держави. Тут готують кадри не тільки для вітчизняного мистецтва, а й для закордонного. Мабуть нині немає в світі країни де б не виступали чи працювали вихованці Академії, які піднімають мистецтво на високу орбіту творчості.

Ми пишаємося, що в Києві є така прекрасна Академія! Цей ювілей — свято для всіх, хто любить високе мистецтво. На день народження Академії завітали високі гості з різних країн Європи (ректори, академіки, професори, вчені різних рангів, мистецтвознавці, музиканти, диригенти, вокалісти)... Вони були й на засіданні вченої ради, і прийшли на святковий концерт, аби разом відзначити чудову дату — 100-річчя вищого музичного закладу України. Про цю подію ще буде чимало сказано, написано...

Людмила ЧИЖОВА, виконавчий директор Ради з дитячої книги IBBY Російського фонду культури:

Я спеціально приїхала з Москви на урочистості з нагоди ювілею Академії. Дуже тепло, демократично та прекрасний концерт! Думаю, що дух Чайковського, Рахманінова й Римського-Корсакова, які стояли біля витоків відкриття в Києві консерваторії, сьогодні були у залі, і класики пораділи, що їхня справа живе і процвітає. Сьогодні Національна музична академія України імені П.Чайковського є брендом високої культури і знана у світі. Музика не потребує перекладу і не має кордонів!

Марина ЧЕРКАШИНА-ГУБАРЕНКО, доктор музикознавства, професор НМАУ, член-кореспондент Академії мистецтв України, голова Київського Вагнерівського товариства:

— Усі, хто нині працює і вчиться у Академії, відчувають себе щасливими. Все гарно й урочисто влаштовано. Прекрасний концерт. Особливо хочу відзначити студентський симфонічний оркестр під орудою диригента Ігоря Палкіна. Вони виступали на високому рівні, достойно акомпанували майстрам світового рівня. Особливо мене вразив Дмитро Ткаченко (Великобританія —Україна), який надзвичайно зіграв «Інтродукцію і рондо-каприччіозо» для скрипки з оркестром Сен-Санса. А вчора чудово виступив наш оркестр народних інструментів. Усі концерти, які відбуваються майже щодня впродовж двох місяців (у рамках урочистих заходів, присвячених 100-річчю Академії) викликають великий резонанс у меломанів. Ми можемо пишатися своїми випускниками та нинішніми студентами...

Нам дуже потрібен ремонт, бо дах тече, штукатурка відвалюється, стіни вологі, взимку дуже холодно, а через це псуються інструменти (я вже не кажу про те, як некомфортно працювати та вчитись у зруйнованому приміщенні). Але ми оптимісти. У нас дуже красива будівля, яка нині є візитною карткою не лише Києва, а й України.

Іван ГАМКАЛО, диригент Національної опери України:

Твори для святкового концерту були вибрані контрастні за музичністю і складністю виконання, солісти дуже хороші й достойно виступали студентські колективи — ансамбль трубачів (керівник В. Посвалюк), симфонічний оркестр під орудою І. Палкіна і хор (керівник Савчук). Нехай нові покоління через триста років зроблять краще! Київська консерваторія — це «кузня» кадрів не лише для головної академічної сцени нашої країни, а й для різних оперних театрів і філармоній України та світу. Сьогодні випускники Академії виступають на всіх континентах! Хтось залишається за кордоном, але чимало митців не забувають альма-матер, приїжджають до Києва і дарують свій талант співвітчизникам.

Тарас ШТОНДА, соліст Національної опери України і Большого театру (Росія):

— Я гордий, що пройшов високу школу Київської консерваторії. Вдячний усім своїм вчителям за науку, особливо педагогу по вокалу Людмилі Станіславівні Сухоруковій. Пам’ятаю різні уроки, хоча пройшло вже майже двадцять років. У нас панувала дуже тепла атмосфера. Ми, студенти, летіли на заняття. Я й зараз не забуваю дорогу до консерваторії, з великим задоволенням виступаю у Малому та Великому залах НМАУ. Мені цікаво співпрацювати з різними диригентами, оркестрами, музикантами, колегами-вокалістами. Сьогодні особливо хвилювався перед концертом, тому що в залі сиділи видатні діячі культури, колишні, нинішні та майбутні артисти, критики, музикознавці, а співати важче, коли тебе чує молодь, треба показати найвищий клас і бути гідним своєї репутації, — вони дивляться, що ж покаже майстер. І жодні високі звання не врятують, адже, виходячи на сцену, ти щоразу доводиш, чи гідний називатися Артистом.

Маріанна КОПИЦЯ, доктор музикознавства, професор НМАУ:

— Два роки я жила у світі, пов’язаному з історією Київської консерваторії. Кілька днів тому, у рамках святкувань, ми представили унікальне видання — книжку «Академії 100 років», і триста сторінок із п’ятсот належать саме історії. Вперше опубліковані матеріали та дослідження про тернистий шлях народження та становлення НМАУ. В 1950—1970-х видавалися брошури. Вони мали інформаційний характер із пропагандистським відтінком радянської доби.

Ми занурилися в архіви, знайшли цікаві, раніше ніколи не друковані документи. У книжці є розділи про те, що допомагало консерваторії вижити у суворі часи. Відлік із початку ХХ століття, Першої світової війни, 1913 р. — заснування консерваторії, перевороти, громадянська війна, надзвичайно важкі 1920-ті, але в історії Академії є такі віхи, про які ми вперше розказуємо без ідеологічної ретуші. Це документи про тих, хто залучився до створення вищого музичного навчального закладу, зокрема про меценатів, Михайла Терещенка та видатних митців. Про те, що ще Петро Чайковський, приїжджаючи до Києва, говорив, що давно пора мати у місті консерваторію.

Композитора у цьому питанні підтримав Антон Рубінштейн, а особливо — Сергій Рахманінов. Він перевіряв викладацький склад і в листі написав, що час давно настав, і треба у Києві відкривати консерваторію. Рахманінов інспектував два навчальних заклади — Саратовське музучилище та Київське. Він сказав, що «в Саратові є дуже красива кам’яниця, а в Києві є все»! Саме позиція Сергія Васильовича стала доленосною для нас...

За час існування Академії, у різні роки, її очолювали видатні діячі: Володимир Пухальський, Рейнгольд Глієр, Фелікс Блуменфельд, Костянтин Михайлов, Абрам Луфер, Олександр Клімов, Андрій Штогаренко, Іван Ляшенко, Микола Кондратюк, Олександр Тимошенко, які заложили міцний фундамент і традиції, які нині продовжує Володимир Рожок.

Дуже важко було працювати у 1920—1930 рр. — голод, холод, еміграція, — і консерваторія почала знижувати темпи, деякий час навіть називалась технікумом (сповзаючи до рівня середнього навчального закладу)! Та класична і національна лінія (Микола Лисенко) дали дуже хороші паростки, і від 1919 року Київська консерваторія стає державним навчальним закладом (інститутом)... Завдяки ректору Абраму Луферу в 1930-ті було відкрито аспірантуру та школу-десятирічку (тобто почав працювати триєдиний навчальний процес: школа — інститут — аспірантура)...

Ми вперше пишемо про воєнні роки, не лише в евакуації, а як жила консерваторія в окупованому фашистами Києві. Вперше називаємо прізвища двох ректорів — Віктора Івановького й Остапа Лисенка, які зуміли зберегти інструменти, партитури, допомагали вижити педагогам, що не встигли евакуюватися. Вони рятували студентів від вивезення на роботи у Німеччину...

Потім були злети, падіння, агонія сталінізму, боротьба з космополітами і формалістами, застійні брежнєвські часи, коли з України виїхало чимало прекрасних педагогів, музикантів, вокалістів... Але птах Фенікс — Академія — зумів розправити крила, й у 1957 році консерваторія переїжджає на Хрещатик, у будівлю з колонами, яка нині є візитівкою Києва. Ми раді, що зуміли відстояти це приміщення... Ректори-реформатори 1960-х Іван Ляшенко й Олесь Тимошенко — дві особистості, які боронили консерваторію від усіх негараздів, — і слава їм, честь і хвала!

Те, що сьогодні Національна музична академія України є однією з найбільших музично-освітніх установ Центральної та Східної Європи, — це велика заслуга ректора Володимира Рожка, який зібрав потужний науково-творчий потенціал фахівців (Академія готує висококваліфікованих музикантів світового рівня)!

Ми повинні зберегти все найкраще, традиції, напрацьовані за 100 років, — поваги, взаємної любові, взаєморозуміння, професіоналізму, а моральні цінності для наших викладачів завжди були на першому місці. Ми пишаємося своїми студентами, які скоро вийдуть у широкий творчий світ і продовжать нести високе мистецтво України до людей.


Автор: Тетяна Поліщук
Фото: Руслан Канюка
Колективи: Національна заслужена академічна капела України "Думка"
Виконавці: Дмитро Ткаченко, Анжеліна Швачка
Диригенти: Ігор Палкін
Композитори:Євген Станкович
Музикознавці: Маріанна Копиця-Карабиць, Марина Черкашина-Губаренко
Діячі мистецтв: Володимир Лукашев, Володимир Рожок
Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка
Концертний зал: Глядачевий зал Національної Опери України
Навчальний заклад: Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського
Конкурс (фестиваль): Міжнародний музичний гранд-фестиваль «VIVAT ACADEMIA»
Джерело: Газета "День"



Інші:

«Спалахи пам’яті»
У Харкові знову виступив прекрасний лебідь в оточенні кращих голосів міста
Вишиванки на сцені і в залі: ансамбль "Запорожці" запросив шанувальників на "Зоряні зустрічі"
Артисти симфонічного оркестру виступили для бійців ЗСУ
На концерті пам'яті Михайла Чембержі "Там, де музика звучить!"
Враження від 21-ших "Акордів Хортиці"
Галас навколо GAIA. В Києві відбулась прем'єра авангардної опери від Opera aperta
Ансамбль солістів "Київська камерата" виступив у Carnegie Hall
“Отелло” - магічна подорож, або Без стереотипів на класику
У Стокгольмі відкрився другий "Європейський фестиваль: Українська весна"
У Кропивницькому відбудеться свято хорової музики "Молитва вустами дітей"
У Лондоні вперше пролунали твори львівських композиторів
Про владу, кохання та підступність
Вперше в Україні презентували легендарний бродвейський хіт “Чикаго”
Симфонічні твори Станіслава Людкевича
Прем'єра симфонії - сорок років згодом
У Таллінні відбувся благодійний концерт класичної музики "Перетин культур"
В філармонії Одеси відбудеться концерт кларнетиста Ксіди та оркестру під керівництвом Шаврука
Французький органіст Жан Марі Леруа виступив на ІV фестивалі органної та камерної музики "Sounds of BACH" у Чернівцях
У Дніпрі завершився Міжнародний музичний конкурс
До Тернопільської філармонії завітав Шуберт зі своєю "Шубертіадою"
Сценографічна спадщина Євгена Лисика
У Страсбурзі відбувся концерт за участі українського оркестру та дитячих хорів
«Від бароко до класицизму»: музиканти оркестру «Ars – Nova» порадували миколаївців гарною музикою
У Ніжинській музичній школі на благодійному концерті зібрали 10 тисяч на тепловізор
Фотомиті "Київської пекторалі". Подія, яка вже стала історією
"Вечір української музики" у Кропивницькому
Маріупольський оркестр «Ренесанс» взяв участь у великому концерті в Італії
Музичний символ солідарності: на другу річницю великої війни оркестр Львівської філармонії виступив у Варшаві
"Музика без меж": у Дніпровській академії музики провели Міжнародний фестиваль академічного музичного мистецтва
Сучасна академічна музика та саунд-перформанси в іменах — 11 українських композиторів, чиї концерти не варто пропускати
Від Бетховена до Скорика: пам’ять Небесної сотні в Харкові вшанували музикою
“Музичні мости”
Полтавська обласна філармонія презентувала програму «Присвята Астору П’яццолі».
Абстракція в дикому вигляді: The New York Times про українську оперу Chornobyldorf
У Києві показали сучасний балет «Д.І.М.» про вимушену міграцію
У Львові під час концерту колядок і щедрівок хор "Дударик" зібрав понад 80 тисяч для військових
У "Карнегі-хол" у Нью-Йорку прозвучали твори відомих українських композиторів
Прем’єри та присвяти на концерті «Тиха молитва» у Львівській філармонії
З 3 по 8 січня у філармонії пройшов перший цьогорічний фестиваль органної та камерної музики «Bach Contemporary». Цьогоріч фестиваль представив публіці 8 різноманітних концертів обʼєднаних генієм Баха
      © 2008-2024 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
50.jpg