| Стаття |
|
|
|
|
У Чернівцях була своя консерваторія
13 травня 2017, субота
Поширити у Facebook
Джерело: pogliad.ua
Там у першій половині ХХ століття виступали Ф. Шаляпін та Е. Карузо
Приміщення ліцею номер 3, де розпочинала свою роботу музична консерваторія
Фото з Чернівецького обласного архіву
10 листопада далекого 1924 року на вулиці, яка зараз має назву імені Гакмана, зібралися поважні міністри, талановиті музиканти, їхні майбутні учні, батьки. Того дня відбулося урочисте відкриття музичної консерваторії у місті Чернівці і навіть створено акт про створення музичного закладу.
«Музична консерваторія в місті Чернівці, створена у 1924 році в присутності пана міністра культури та мистецтва Александру Лепадату та державного Міністра від Буковини пана д-ра Іоана Ністора, організатора та директора пана Александр І. Цірра, була урочисто відкрита і освячена сьогодні, в понеділок 10 листопада 1924 року, в присутності нижчепідписаних», – йдеться в архівних документах.
Проіснувала музична консерваторія у Чернівцях недовго, але про все по порядку.
Аби заснувати консерваторію, зверталися до міністра
Музика у Чернівцях звучала завжди, музичні товариства організовували концерти відомих музикантів і солістів, хорів та оркестрів. Чернівецька публіка готувалася до таких подій завчасно – панянки шили сукні на концерти, а чоловіки замовляли нові циліндри.
Та опанувати музичну грамоту переважна більшість буковинців не мала де. Звісно, заможні чернівчани могли здобути освіту у Відні чи Будапешті. Але в державному архіві зберігся лист від 1923 року від міністра у справах Буковини до Міністерства культури та мистецтва про необхідність відкрити у Чернівцях музичну консерваторію.
Очолив музичну консерваторію в Чернівцях композитор з румунського міста Ясси
У журналі «Glasul Bucovinei» («Голос Буковини») від 3 лютого 1924 року, що зберігається в науково-довідковій бібліотеці архіву, було опубліковано таке звернення: «Це – культурна необхідність, яку наша аудиторія прагне бачити обов’язково виконаною. Чернівчани мають яскраве виражене відчуття мистецтва та завжди просять, щоб промені духовної радості мистецтва світили звідси, з нашого міста».
Заради цього навіть було скликано збори громадськості.
– З протоколу цих зборів видно одностайне бажання створити консерваторію в Чернівцях, – розповідає начальник відділу забезпечення збереженості документів Державного архіву Чернівецької області Марія Гуцу. – Пан М. Болдур, голова товариства «Armonia» заявив, що в бюджеті Міністерства культури та мистецтва (Румунії) були передбачені на 1924 рік 50 тисяч лей, які призначено для створення консерваторії.
«Іноді вечерю заміняли квартетом Бетховена»
На посаду директора майбутньої консерваторії чернівчани запросили директора Ясської консерваторії, відомого композитора Александра Цірри.
Та перші труднощі в товариства, що прагнуло заснувати у Чернівцях, консерваторію, виникли з приміщенням. Вільних кімнат не було, будувати нове не було за що. Тому директор ліцею №3 А. Літяну пообіцяв виділити для консерваторії всього 5 кімнат. До них купили меблі з місцевої меблевої фабрики, а також замовили піаніно з Відня.
Коли майбутній директор музичного закладу приїхав із Ясс, він був вражений.
«…Коли я зайшов до приміщення ліцею №3, у мене було яскраве враження. Низька будівля, схожа на казарму, наполовину занурена в землю. Всередині важке повітря через брудні стіни і підлоги. Оскільки прийшов з Ясс, де консерваторія займала чисте приміщення і майже розкішно була обмебльована.., порівнявши його з майбутньою консерваторією у Чернівцях, в мене було відчуття депресії… 1 жовтня мені вдалося привезти частину викладачів. Всі молоді й сповнені ентузіазмом. Вони зібралися навколо мене і мужньо трималися, витримуючи моральний біль і матеріальну бідність. Спочатку я їх прихистив в одній з кімнат в приміщенні консерваторії. Спали в одній кімнаті 5 осіб, а іноді вечерю замінювали квартетом Бетховена…».
Фото зроблене 1 червня 1925 року. На ньому перші викладачі й засновники консерваторії. Фото з обласного Чернівецького архіву
Перший внесок на нове приміщення консерваторії зробили викладачі
Наступного дня після відкриття заняття у консерваторії проводили 17 викладачів. З січня 1925 з’явилося ще двоє. Окрім інтенсивних занять, викладачі насамперед мріяли про нове приміщення для проведення уроків. Опікунська рада при консерваторії допомогла директору Ціррі домовитися про відкриття спеціального фонду для купівлі приміщення у Комерційного банку Румунії.
– Перший внесок зробили викладачі, відмовившись від такс на іспитах, розповідає Марія Гуцу. – Таким чином вони зібрали 50 тисяч лей. До 1926 року фонд збільшився до 150000 лей, але й цього було замало. Вільних приміщень у Чернівцях на той час було катма. Але долею випадку і завдяки зусиллям багатьох чернівчан, 1928 року приміщення на площі Арбороаса (сквер перед корпусом ЧНУ) було викуплено.
У консерваторії проводили заняття із гармонії і співу, вчили грати на різноманітних музичних інструментах, викладали основи драматичного мистецтва. Час від часу тут виступали гості міста.
Відомий піаніст, володар медалі ЮНЕСКО і звання «Золоте ім’я світової культури» чернівчанин Йосип Ельгісер під час свого візиту до Чернівців, розповідав, що у приміщенні тодішньої консерваторії (Відтак у тому приміщенні заснували музичне училище, де викладав Й. Ельгісер, – авт.) виступали Ф. Шаляпін і Е. Карузо.
Чого навчилися вихованці консерваторії – демонстрували в кінці року, проводили симфонічні концерти у Філармонії, у казармах, у театрі. Грали композиції Цірри, Бетховена, Чайковського, Вагнера, Верді, Моцарта та інших.
Міська примарія фінансово підтримувала існування консерваторії. Із бюджету міста 1925 року виділили 7,5 тисячі лей, а до 1933-го на її утримання давали по 10 тисяч. Відтак консерваторію під свою опіку взяло Міністерство освіти Румунії.
– 1935 року консерваторія стала приватним закладом, оскільки влада припинила її фінансувати. Чимало вихованців змушені були перервати навчання. Із трьохсот учнів навчання у приватній консерваторії продовжили тільки 115. Припинила свою роботу консерваторія із приходом радянської влади 1940 року, – зазначає архіваріус.
Випускник Чернівецької консерваторії очолив Ла Скалу в Мілані
Один із найвідоміших випускників Чернівецької консерваторії Роман Влад. Після закінчення закладу у Чернівцях виїхав 1938 року до Риму, де продовжив навчання. Там він здобув визнання, був директором театру Ла Скала у Мілані, суперінтендатом Римського оперного театру, президентом Італійського товариства сучасної музики. Всіх посад і нагород незліченна кількість. Наведу тільки приклад, що Роман Влад написав музику до 54 фільмів.
Навчалася у консерваторії в Чернівцях оперна співачка Філомена Пітею-Джорджеску, яка згодом стала Заслуженою артисткою Румунії.
Оголошення про виступ оркестру Чернівецької консерваторії 1925 року. Фото обласного Чернівецького архіву
Автор: Віталія КОЗМЕНКО
Джерело: pogliad.ua
|