Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ? | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Чим відзначився  2025 рік у «Схід Опера» ?
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Сьогодні
Поширити у Facebook

Ось і настав новий 2026 рік, з чим вітаємо усіх вас, дорогі друзі! Ми його довго чекали та плекали великі надії, що він принесе мир у нашу країну. Рік тільки розпочався - отже, сподіваємося, всі головні події ще попереду!

Втім, до цього часу ми не просто чекали, а діяли! 2025 рік став для Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка особливим, етапним. Театр відзначив 100-ліття від створення першого національного оперно-балетного колективу, перетворивши ювілей на масштабну культурну подію. Її непросто було підготувати в умовах війни та ще й у прифронтовому місті - тим не менш, нам це вдалося, чим ми дуже пишаємося!

Урочисті заходи пройшли за участі Міністерства культури, керівництва міста й області, а також найяскравіших зірок України. А сам театр отримав відзнаки як символ культурної стійкості Харківщини та духовного опору під час війни.

Ювілей став поштовхом до створення низки мистецьких подій, серед яких вирізняється фестиваль «Схід Опера Фест–2025», що тривав восени і об’єднав прем’єри, концерти, вистави. Програма включала урочисті відкриття, оновлені постановки і святкові виступи непересічних виконавців. А трохи згодом на нашій сцені знову хвилювала серця слухачів видатна співачка, солістка Національної опери України та Метрополітан-опера Людмила Монастирська. Образ Флорії Тоски, створений нею в однойменній опері Дж. Пуччіні, вразив харків'ян, полонених також майстерністю її партнера, Олега Злакомана, у ролі Маріо Каварадоссі.

Яскравим стало цього року прем’єрне життя сцени. Особливий резонанс мала опера-кабаре З. Алмаші «ТГШ. Подорож у часі» у постановці головного режисера театру Армена Калояна. Вистава стала номінантом на Шевченківську премію за 2026 рік. А опера Миколи Лисенка «Енеїда», створена до столітнього ювілею театру, зібрала повний зал і привернула увагу медіа, засвідчивши творчий потенціал трупи та здатність до масштабних проєктів попри обмеженість умов. За цю постановку театр висунув режисерку Жанну Чепелу на здобуття Премії імені Леся Курбаса. Останній день 2025 року театр також зустрів прем'єрою - оперою Е. Гумпердінка «Гензель і Гретель» у постановці А. Калояна.

Не обминули увагою і минулорічну балетну прем'єру «Драконячі пісні» на музику Максима Коломійця. Завдяки їй та загалом через свою плідну професійну діяльність балетмейстерка Антоніна Радієвська увійшла до 100 найвпливовіших людей культури, які створюють код нації. Отже, незважаючи на складнощі воєнного часу, театр живе і розвивається.

До значних подій також належить різдвяний балетний гала-концерт із запрошеною зіркою English National Ballet Катериною Ханюковою, який нагадав блискучий феєрверк, а також інші святкові концертні програми, що постійно підтримували інтерес публіки.

Упродовж року ми продовжували працювати на спеціально створеній безпечній Loft Stage. І те, що коло митців, які виступали на ній, невпинно розширюється, свідчить про те, що театр став значним центром культури і головним сценічним майданчиком для найважливіших мистецьких та громадських подій міста-героя Харкова й області. Він дає прихисток і можливість розвиватися й іншим колективам. Тож, повернення до «живих» виступів через адаптацію сценічного простору стало одним із визначальних напрямів діяльності театру. Те, що унаслідок руйнувань і загроз безпеці події перенесено на підземну сцену, дало можливість підтримувати репертуарний процес і зберігати сталість театрального життя. Цей досвід став прикладом креативної трансформації і був висвітлений у матеріалах вітчизняної та зарубіжної преси як факт незламності культури у прифронтовому місті.

Важливою складовою стали освітні та соціальні ініціативи. Зокрема, гала-концерт конкурсу студентської творчості Alma Mater–2025 об’єднав молодь і професійних митців, утвердивши театр як платформу для розвитку нових поколінь артистів та збереження спадкоємності мистецьких традицій.

Усі ці події свідчать, що 2025 рік став одним із найвагоміших у новітній історії ХНАТОБу. Ювілей був не лише святом: він підкреслив важливість культурної місії театру як осередку української ідентичності. Прем’єри, фестивалі, освітні програми і вихід до глядача в умовах війни продемонстрували здатність колективу залишатися дієвою мистецькою силою. Як відзначив генеральний директор-художній керівник колективу Ігор Тулузов, завдяки щоденній військовій роботі наших воїнів ми отримали величезні можливості. Харківська опера зберегла і розвинула репутацію інституції, що не просто виживає, а творить культурну реальність, утверджуючи українське мистецтво як складову світового культурного процесу.

Ігор Тулузов, генеральний директор-художній керівник Харківського національного академічного театру оперети та балету





Концертна організація: Харків Опера



Інші:

Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
"Емоції друзів". У Херсоні презентували виставковий проєкт про міста України
Мозок музиканта: наука довела, що біль вони відчувають інакше
FROM KYIV – TO THE WORLD
ОДЕСЬКА ОПЕРА. ART & DIGITAL
Денис Січинський - «український Шуберт»
Бібліотека в епоху змін: збереження спадщини
Згадуємо Костянтина Огнєвого
Згадуємо Анатолія Солов’яненка
Закарпатський народний хор запрошує на свої головні ювілейні події
Митець, що чув музику кольорами: чому Литва вважає Мікалоюса Чюрльоніса національним героєм
Фондова колекція Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Презентовано документальний фільм «Не так, як раніше» про лікарів НДСЛ «Охматдит»
20 вересня 112 років тому народився Володимир Цісик
«Київська пектораль»: бути чи не бути?
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
5.jpg