|
|
Маленькі Великі віртуози
У найкращій акустичній залі країни в рамках Національного проекту відбувся унікальний концерт
19 січня 2019, субота
Поширити у Facebook
Іноді навіть холодний зимовий вечір посеред робочого тижня може принести незабутні враження. Цього вівторка на мене чекав концерт «Я — Віртуоз!» у Будинку звукозапису Українського радіо. Цей проект започаткований восени минулого року з метою підтримки талановитих молодих виконавців та популяризації високої музики.
Вийшовши з метро, майже відразу побачила людей, які запитували чи не маю я зайвого квитка на концерт, що мене приємно здивувало, адже демонструє суспільний інтерес до культурних подій, незважаючи на погоду, робочий день та відсутність гучної рекламної компанії. Згодом я зрозуміла, що інтерес цілком виправданий. На сцені пролунала нова програма у виконанні зовсім юних українців, що вже встигли підкорити музичний світ! Молоді віртуози з Києва, Харкова, Одеси, зібралися на сцені найкращої акустичної зали України — Великої концертної студії Будинку звукозапису разом із Симфонічним оркестром Українського радіо під орудою народного артиста України Володимира Шейка. Музика Гайдна, Моцарта, Россіні, Лало, Паганіні, Рахманінова, Скорика, Гаврильця, Яковчука, українські колядки та щедрівки створили в залі неймовірну різдвяну атмосферу, подарували глядачам тепло та затишок.
Багато учасників проекту — вихідці зі сходу Украни. Вони змушені були виїхали з рідного Донбасу вже після початку російської агресії і знайшли творчий прихисток у найкращих музичних школах у різних куточках країни. Наприклад, наймолодшому виконавцю, Андрію Заходякіну — лише 9 років. Батьки хлопчика, переселившись з окупованого Донецька до Києва, віддали його до Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім.М.В.Лисенка, де він зумів розкрити свій неймовірний талант та стати лауреатом міжнародних конкурсів.
Іншим учасником проекту «Я — Віртуоз!» став 15-річний баяніст Роман Сапунцов. Хлопець переїхав із прифронтової Авдіївки до Черкаської області, де продовжив навчання у місцевій музичній школі.
Ці таланти навряд чи змогли б розкритися без участі викладачів, що допомагають дітям робити перші кроки в музичному світі.
Про стан музичної освіти в нашій країні ми запитали в організаторів концерту:
«ПРОЕКТ «Я — ВІРТУОЗ!» — ЦЕ ПОЯВА ЯКІСНОГО МИСТЕЦЬКОГО КОНТЕНТУ ПРО ДІТЕЙ І САМЕ ДЛЯ ДІТЕЙ»
Галина БАБIЙ, ведуча програм, продюсер UA: Українського радіо:
— На щастя, у нас ще збереглися традиції дуже якісної, саме початкової музичної освіти, яка дає чудовий ґрунт. Де б дитина не опинилася — в нашій консерваторії, чи за кордоном, чи на майстер-класах, вона матиме чудову базу для розвитку. Ці діти добре грають і володіють своїми інструментами. До нас намагаються їхати навіть діти з-за кордону. Тому що там потрібно платити за навчання, а в нас навчаються безплатно.
Інша річ, що останніми роками, коли молоді фахівці виїжджали за кордон, та й зараз виїжджають, ми втратили багато кадрів, які могли б прийти на зміну видатним педагогам, які вже у віці. Головна проблема якраз у цьому: хто ж прийде їм на зміну? Ці традиції хтось має продовжувати, підхопити. В Україні є одиниці молодих хороших педагогів. Я вважаю, це їхній свідомий і патріотичний вибір, спрямований на збереження цих традицій.
Ще одна велика проблема — закупівля інструментів для дітей. Міністерство культури виділило кошти на те, щоб хоч для спеціалізованих шкіл («десятирічок») були придбані роялі. На концерті я наголошувала про проблеми з арфами. Як мені розповідали арфістки (мої колишні однокурсниці, які мешкають і працюють в Європі), насправді ситуація жахлива, особливо у периферійних школах, де діти грають на старих, розбитих інструментах, а іноді замість струн натягують рибальські жилки. Це неподобство, як для ХХІ століття!
Якщо середні спеціалізовані школи ще мають увагу з боку Міністерства і держави, то маленьким музичним школам на периферіях (де часто трапляються самородки — прекрасні діти) дуже потрібна допомога. Було б добре, якби розробили окрему програму. Сподіваюся, що поява та активізація Українського культурного фонду посприяє цьому.
Проект «Я — Віртуоз!» — це поява дуже якісного мистецького контенту про дітей і саме для дітей. На сьогодні не так багато медіа займаються виробництвом дитячого контенту. Я маю на увазі не мультфільми, а контент, у якому показано дитячу творчість (та ще й не просто з запозичених, чужих медіа-форматів а саме так, як грають діти — по-справжньому, не для «картинки»). Мені здається, ми єдині це робимо, маючи симфонічний оркестр, концертну студію і радіоефір.
Для мене це творчість. Я починала на радіо саме в художньому мовленні. Це значна частина мого життя; зрештою, це повернення в моє дитинство, в музичну школу та студентські роки.
На концерті був аншлаг, люди сиділи на додаткових стільцях. Дуже рада, що ми почали географічно зростати. В першому концерті в нас були лише кияни, в другому — діти з Мукачевого й Чернівців, а сьогодні це вже і Харків, і Одеса! Це дуже приємно. Я хочу наголосити, що у нас виступають діти з Донбасу, вимушені переселенці, які були вирвані з корінням із своїх домівок і музичних шкіл. Наприклад, є хлопчик-баяніст із Авдіївки з багатодітної родини, яка втекла від обстрілів на Черкащину. Зараз він вчиться в Одеській «десятирічці» у професора Мурзи. Україна змогла дати своїм талановитим діткам шанси продовжити навчання.
«МИ МОЖЕМО СТВОРЮВАТИ ЗАПИТ НА МУЗИЧНУ ОСВІТУ»
Вадим МIСЬКИЙ, член Наглядової ради Суспільного мовлення:
— Цей концерт організований молодими виконавцями, які виконували твори як українських, так і зарубіжних авторів. Одна з головних цілей концерту — популяризація наших молодих талантів. Відомо, що організатором є Суспільне мовлення, частина місії якого — популяризувати українську культуру, зокрема працювати для українських дітей українською мовою як з однією з базових та цільових аудиторій Суспільного мовлення.
Важливо відзначити, що хоч цього року кількість виділених коштів дещо збільшилася, але й далі все здійснюється в умовах недофінансування. Зазвичай політики, народні депутати та деякі журналісти нарікають, навіщо скільки грошей одному телеканалу. А виявляється, це не лише телеканал, це й радіо, канал у кожній області. Дуже важливо розуміти такі події. Завдяки тому, що концерт транслюється в прямому ефірі Українського радіо і мільйонна аудиторія отримує напряму до себе додому сигнал, він отримує величезне охоплення.
Звичайно, ми не можемо змінити всю музичну освіту і зробити її доступнішою, але ми можемо створювати запит на музичну освіту та на загальний рівень культури, підвищуючи його і розповідаючи історії успіху. Ви вчора чули під час концерту драматичні життєві обставини виконавців. Четверо людей, які брали участь — переселенці. Один хлопчик, який на баяні виконував «Зиму» з циклу «Пори року» Вівальді, цілий рік після переїзду не мав змоги навчатися, бо на новому місці не було музичної школи. Він поїхав у інший населений пункт й продовжує займатися, щоб мати змогу залишатися в цій професії. Фактично молодий хлопець, але він для себе вже вибрав життєву стежку: хоче бути успішним, і йому концерт «Я — Віртуоз!» допомагає розповідати про те, що він може реалізуватися. Це все відбувається в прямому ефірі, і в такий спосіб ми розповідаємо ці історії і привчаємо аудиторію до високої культури.
Я представляю молодіжні організації у сфері захисту дітей і молоді в Наглядовій раді Суспільного мовлення, тому для мене це одна із важливих речей, якими суспільний мовник повинен займатися. Ми готові далі приватизувати таку діяльність, наполягати на тому, що такі концерти повинні відбуватися, підтримувати музичні колективи, ідеї. Для мене це дуже важливо і є свідченням того, що Україна може самостійно, не за міжнародні кошти, розвивати та підтримувати культуру, а самі українці, українське суспільне мовлення може за податки займатися підтримкою високої культури у себе на Батьківщині.
Ніколи не думав, що на дитячий концерт можна продати всі місця в залі. А ще — що доросла аудиторія не відпускатиме кожного з учасників зі сцени, аплодуючи йому. Це показує, що попит на це є. Суспільство хоче бачити успішних молодих людей, які здатні себе реалізувати не десь за кордоном, а в Україні. Наша роль — показувати й розповідати такі історії, давати людям бути популярними у себе на Батьківщині, не лише відвідуючи міжнародні конкурси за кордоном, а й у нас здобувати свою популярність та знаходити свою аудиторію
Автор: Вікторія Шитик
Фото: Руслан КАНЮКА
Колективи: Великий дитячий хор Національної радіокомпанії України, Заслужений академічний симфонічний оркестр Національної радіокомпанії України
Диригенти: Володимир Шейко
Концертна організація: Національна радіокомпанія України
Концертний зал: Велика концертна студія Будинку звукозапису НРКУ
Джерело: Газета День
|