Згадуємо Костянтина Огнєвого | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Згадуємо Костянтина Огнєвого
Згадуємо Костянтина Огнєвого
30 вересня, вівторок
Поширити у Facebook

30 вересня виповнилося б 99 років видатному українському оперному і камерному співаку, педагогу, народному артисту України Костянтину Огнєвому (1926-1999).

"Цьому унікальному співакові підкорилися і естрадний, і оперний Олімпи. Кажуть, він перший з академічних вокалістів почав співати у супроводі ВІА, не полишаючи оперної сцени. Щедро обдарований вокальним талантом, Костянтин Огнєвий мав довгу і блискучу кар'єру, яка успішно продовжилася у його відомих учнях. Троє з них: Ігор Борко, Петро та Павло Приймаки.", -
Костянтин Огнєвий був знаковою постаттю для української школи співу. Його яскраві вокальні дані, душевний, джерельної чистоти голос, уроджена внутрішня музикальність, відчуття стилю зумовили притаманну лише йому неповторну манеру виконання.

"Його пісні ніжні й прекрасні, як білі лебеді. Кого не полонить це прозоре, напівказкове джерело вокалу, ім’я якому - Костянтин Огневий?", - відгукувалася про творчість колеги оперна діва Євгенія Мірошниченко.
"Доброзичливий, енергійний, завжди у доброму гуморі.", - говорили про нього ті, хто знав.

Костянтин Огнєвий був першим виконавцем славнозвісних "Чорнобривців". Це сталося в 1960 р. у Київській філармонії. Саме він дав пісні крила, подарував усім слухачам радість насолоди від чудової пісні. Вона швидко стала шлягером не лише в Україні, а й за її межами. Співак згадував, як його приймали у канадському Монреалі. "…Виконав одну пісню, другу, третю. А потім - "Чорнобривці", і музика Володимира Верменича, і слова Миколи Сингаївського всіх приголомшили… Спершу зал скидався на водоспад: він ревів, гудів, аплодував. Я ще раз повторив пісню - і вже замість шуму між рядами чулося відверте схлипування - десятки людей плакали.".

За два роки після прем'єри "Чорнобривців" Костянтин Огнєвий став і першим виконавцем гімну столиці - "Як тебе не любити, Києве мій" композитора Ігоря Шамо на слова Дмитра Луценка. Співак виконав цю пісню дуетом з Юрієм Гуляєвим, Вона стала відомою і популярною.

На київській оперній сцені Костянтин Огнєвий був першим виконавцем українською мовою партій Люченціо ("Приборкання непокірної" В.Шебаліна, 1959), Таміно ("Чарівна флейта" В.А. Моцарта, 1966).

Народився Костянтин Огнєвий у м.Дніпропетровську (нині - м.Дніпро) в робітничій родині. Коли йому було п'ять років, тата арештували через "антирадянську" поведінку, у в'язниці він і помер. Тавро "ворог народу" тоді отримала група дніпропетровських робітників, які збиралися, щоб почитати вірші й заспівати українських пісень. Цей факт зі своєї біографії співак вимушений був приховувати все життя, але пам’ять про ці події назавжди залишилася у його серці.

Костянтин Огнєвий відвідував музичну школу, опановував скрипку, потім захопився гітарою. Невідомо, як би склалася його подальша творча доля, якби не війна. Щоб піти воювати на фронт, юнак навіть приписав собі один рік, але його музичний талант помітили і він потрапив до ансамблю Мінського військового округу, потім - в ансамбль Білоруського і далі Київського військового округу.

Після війни Костянтин Огнєвий артистичну діяльність розпочав у 1949 р. солістом Дніпропетровської філармонії. Вступив до Дніпропетровського музичного училища, після закінчення якого був направлений на прослуховування до московської консерваторії, яку закінчив не без пригод за п'ять років. Вже на другому курсі він співав в оперній студії при консерваторії. На останньому курсі його запросили до Києва для запису фонограми для документальної стрічки. Він відвідав оперний театр, де випадково потрапив на прослуховування, і одразу отримав пропозицію від директора театру Віктора Гонтаря про його дебют у театрі за два тижні. У москві було прийнято рішення про відрахування Констянтина з останньоо курсу консерваторії, але все ж таки дозволили закінчити навчальний заклад.

У 1955 р. Костянтин Огнєвий дебютував на сцені Київського театру опери та балету, де був солістом протягом 18 років. Він брав участь у 800 виставах у 20 операх. З 1973 до 1978 рр. був солістом Київської філармонії.

Видано 15 платівок з його записами, близько 200 записів зроблено для фондів Українського радіо.

У виконанні співака звучали твори найрізноманітніших жанрів, від класики до сучасних композиторів. Костянтин Огневий завжди виявляв співочу культуру, чудову вокальну школу, вміння створити неповторний вокально-художній образ.

Він проводив широку концертну діяльність, популяризуючи твори українських композиторів і народні пісні, користувався величезною популярністю та визнанням. Знімався у телефільмах, озвучував кінофільми.

Костянтин Огневий першим з академічних співаків став виступати в супроводі інструментального ансамблю. В його першому колективі грали молодий Володимир Бистряков і гітарист Валерій Петренко.

Уже потім з такими ансамблями стали співати Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов'яненко, Микола Кондратюк.

Але він був сміливим першопрохідцем, який навіть після погроз керівництва звільнити з роботи не припинив співати з ВІА.

А ще Костянтин Огнєвий займався педагогічною діяльністю. З 1965 р. і до останніх днів викладав у Київській консерваторії, де підготував понад 40 співаків. Серед його вихованців багато лавреатів конкурсів вокалістів, заслужених і народних артистів України, зокрема, Микола Мозговий, Степан Гіга, Віталій Білоножко, Ігор Борко, Олександр Пономарьов, та інші.

Унікальний, рідкісний тембр голосу Костянтина Огнєвого живе в пам'яті багатьох поколінь його вдячних шанувальників.










Концертна організація: Національний академічний театр опери та балету України імені Т.Г. Шевченка



Інші:

Бібліотека в епоху змін: збереження спадщини
Згадуємо Костянтина Огнєвого
Згадуємо Анатолія Солов’яненка
Закарпатський народний хор запрошує на свої головні ювілейні події
Митець, що чув музику кольорами: чому Литва вважає Мікалоюса Чюрльоніса національним героєм
Фондова колекція Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Презентовано документальний фільм «Не так, як раніше» про лікарів НДСЛ «Охматдит»
20 вересня 112 років тому народився Володимир Цісик
«Київська пектораль»: бути чи не бути?
15 вересня виповнюється 133 роки від дня народження Михайла Гайворонського
12 вересня – народився Олександр Кошиць (1875 -1944 рр.)
10 вересня день пам'яті Станіслава Людкевича
Найвідоміший американський маестро з українським корінням: 107 років тому народився Леонард Бернстайн
Чому провідний театр США ставить оперу про викрадених українських дітей?
Незламний фестиваль «Два дні й дві ночі нової музики» в Одесі продовжує свою 30-літню історію
Згадуємо Володимира Верменича
«Світ містики»: французька, литовська та українська музика у програмі піаніста-дослідника Юсуке Ішії
Маестро Павлу Муравському (Моравському) виповнилось би 111 років
Як працює Київська мала опера на Лук'янівці: від кінця XIX століття до концертів сьогодення
Остап Лисенко - диригент, етнограф, музикознавець, педагог (140 років тому)
Як спів впливає на здоров'я?
Чому варто побачити балет "Норовлива донька" в Національній опері
Мирослав Скорик – геній, який прославив українську культуру!
Грав навіть у засланні: це композитор Барвінський, який пережив радянські табори
Музика незламності: гімн ВМС України отримав сучасне аранжування
Топ-10 молодих і перспективних акторів українського театру
Імена майбутнього української музики
Хор «Гомін» не очікував такого резонансу: мільйонні перегляди відео, розпродані квитки, додаткові концерти, турне Україною
Чому вагітним варто слухати класичну музику: науковці відповіли
«Симфонія перемоги». Як Бетховен і син гетьмана України перемогли Гітлера
Шляхами пам’яті: присвята Мирославу Скорику та Борису Лятошинському
Оперний співак, педагог, керівник театру «Музична драма», професор консерваторії
Дев'ять років тому в бою з російським агресором загинув соліст Паризької опери Василь Сліпак
Як П'ята симфонія Бетховена, присвячена українцю, стала символом перемоги
Тиха революція
9 червня день пам'яті Василя Барвінського
Консульство - філармонія: 20 років співпраці
"Зозулька" Соломії, або Трагічна доля Ганни Крушельницької
Дослідження виявило вплив музики на мозкові ритми людини
Випуск 2025: свято музики і таланту!
      © 2008-2025 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
1.jpg