«Реквієм ХХ століття» і трагедія Святослава Ріхтера | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
«Реквієм ХХ століття» і трагедія Святослава Ріхтера
«Реквієм ХХ століття» і трагедія Святослава Ріхтера
5 вересня 2016, понеділок
Поширити у Facebook

Святослав Ріхтер усе своє життя обвинувачував матір у зраді свого батька, не знаючи дійсної причини загибелі Теофіла Даниловича.

Святослав Ріхтер

Лише після смерті видатного піаніста та нашого земляка вдалося встановити істину.

Із автором понад 100 статей у наукових виданнях, унікальної монографії «Спектри короткочасних атмосферних світлових явищ: метеори», серії книг «Реквієм ХХ століття» Володимиром Олександровичем Смирновим пощастило зустрітися в Одесі у його квартирі.

Володимир Олександрович є кандидатом фізико¬математичних наук, астрономом, доцентом кафедри фізики Одеського електротехнічного інституту зв’язку ім. О.С.Попова, письменником, краєзнавцем.

Спілкуючись із В.О.Смирновим, дізналася про його захоплення музикою, літературою та астрономією. Багато часу письменник і краєзнавець витратив на вивчення питань, пов’язаних із реабілітацією батька Святослава Ріхтера Теофіла Даниловича.

У 1916 році Теофіла Ріхтера запросили переїхати із Житомира в Одесу працювати у храмі органістом. Згодом у консерваторії він розпочав викладати загальне фортепіано.

Щоб утримувати сім’ю, Теофіл Ріхтер давав приватні уроки, грав у оркестрі оперного театру. Коли Святославу виповнилося шість років, він також переїхав до Одеси. До того часу жив і виховувався у Житомирі, в сім’ї тітки Тамари та діда Павла Петровича Москальова.

В Одесі батько і син Ріхтери відвідували німецьке консульство, де Теофіл Ріхтер навчав музики дітей консула Пауля Ротта. Пауль Ротт цінував Теофіла Даниловича, віддавав належне його знанням і майстерності як музиканта, виконавця та композитора. Колеги розповідали про те, що Теофіл Ріхтер був мовчазним і скромним, ніколи не цікавився політикою, не обговорював її. Вважався кращим органістом в Одесі. За словами С.Д.Орфєєва, котрий навчався у Теофіла Ріхтера по класу загального фортепіано, поступливим характером учителя дехто скористався, визначивши йому місце нижче, ніж він того заслуговував.

— Заарештували ж Теофіла Ріхтера у серпні 1941 року за доносом агента НКВС, швейцара і кур’єра німецького консульства Оскара Юндта, — розповів Володимир Смирнов. — Саме Юндт, «заарештований для декорації», 3 жовтня 1941 року виступав свідком на імпровізованому суді. Після засідання суду Теофіл Ріхтер вигукнув: «Пощадіть моїх дружину й сина!». Мати Святослава Ріхтера А.П.Москальова-Ріхтер, написала в НКВС приголомшливий лист із проханням допитати людей, котрі знали її чоловіка, та довести його повну невинність.

Цей лист надруковано у ІV томі «Реквієму ХХ століття». Святослав Ріхтер протягом усього свого життя не знав дійсної причини загибелі свого батька. Він не міг ознайомитися з матеріалами справи. Нині справа Теофіла Ріхтера знаходиться у Києві. Туди її перевезли після публікації В.О.Смирновим своїх досліджень.

Трагедія Святослава Ріхтера полягала в тому, що він обвинувачував свою матір у зраді батька. Він повірив пліткам.

Документально доведено, що мати Святослава Ріхтера повінчалася з С.Д.Кондратьєвим 15 березня 1944 року перед самим приходом Червоної Армії. Вона завжди залишалася відданою своїй сім’ї. Якби Ганна Москальова-¬Ріхтер і незгодний із політикою радянської влади С.Д.Кондратьєв не виїхали з Одеси в Бухарест, то, скоріше за все, були б заарештовані й страчені. Разом із ними постраждав би і Святослав Ріхтер, адже батька розстріляли, мати була на окупованій території та проживала з людиною, справжнього прізвища якої не знає ніхто й донині.

Незабутніми є миті, коли я тримала в руках щоденники В.А.Швеця... Звичайні загальні зошити, акуратно списані. А в них — людські долі, страждання поколінь 50 років спостережень за долями людей...

Слухаючи Володимира Олександровича Смирнова, думала про те, яким він є світлим і людяним. Майбутні покоління ще гідно оцінять величезну роботу, завдяки якій врятовані від забуття імена та долі кращих представників інтелігенції початку ХХ століття, увічнено пам’ять про тих, хто безневинно постраждав у роки сталінських репресій.

Володимир Олександрович запропонував мені об’єднатися та виступити на захист матері Святослава Ріхтера, щоб відновити її чесне ім’я. Для нашої музейної «Кімнати пам’яті Святослава Ріхтера» Володимир Олександрович підписав і подарував «Реквієм ХХ століття». Я ж передала йому фотоальбом нашої школи «До 100¬річчя з дня народження Святослава Ріхтера».


Автор: Людмила Кочевенко
Джерело: Dks Новини



Інші:

Актуальність опери у вічних питаннях
День пам’яті Дмитра Гнатюка
30-ліття «Віртуозів Львова»
Новий жанр у кіно: Анастасія Мамонтенко представляє «Маніфест духовного андеграунду»
Навіщо оркестру диригент: відповідь, яка здивує навіть меломанів
Міг навчати музики, але обрав бій за майбутнє без війни: чому вчитель обрав гармату замість класу
Дніпровський режисер поставив спектакль у Маріупольському театрі
Як у Львівському органному залі лікують душі музикою
100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
Вінницька дослідниця Лариса Семенко видала унікальну монографію про Леонтовича
«Letters and Notes». Музика Грабовського на Ukrainian Contemporary Music Festival
«І в той момент стався вибух»: нові свідчення про російський авіаудар по драмтеатру у Маріуполі
Як дивитися оперу
26 лютого день пам'яті Костянтина Данькевича
Музиканти Київського симфонічного оркестру стали біженцями у Німеччині, але збирають повні зали на своїх концертах
Як народжується балет «Соляріс» Олександра Родіна?
Що запорожець робив за Дунаєм? Історія культової української опери та її видатного творця
Бетховен присвятив кілька своїх симфоній другу-українцю: хто це був
Ігор Шамо відмітив би ювілей
Олена Михайлівна Потапова відмітила ювілей
ДРУГИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС НА НАПИСАННЯ І ПОСТАНОВКУ КАМЕРНОЇ ОПЕРИ У ЛЬВІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНІЙ ОПЕРІ
Корифейка української опери
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру
Одеська філармонія після обстрілу - масштаби збитків
100 років ХНАТОБу: як театр працює в умовах війни
Леся Українка музикою Франца Шуберта
Новий фільм Катерини Горностай СТРІЧКА ЧАСУ обрано до основного конкурсу 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю
Вона була довершеною гармонією: Соломія Крушельницька в авторській розповіді Олександра Балабка
Пам’ятаємо: Івану Карабицю виповнилось би 80!
«Шароварщина – це не те, що ми маємо показати в Європі»
ТОП-10 вистав 2024 року столичної сцени
130 років Борису Лятошинському: що варто знати про відомого українського композитора
Десять поглядів на Різдво: добірка класичної музики
Кропивницька музична школа імені Юлія Мейтуса відзначила 50-річчя від заснування
      © 2008-2025 Music-review Ukraine