|
|
Музична дипломатія
У Польському театрі з успіхом виступила чоловіча хорова капела «Дударик» (Львів
23 березня, субота
Хористи предстали програму «Шевченко REVOLUTION». Упродовж шестиденного турне Польщею майстерність «Дударика» оцінили глядачі Перемишля, Гданська, Ельблонга, Лідзбарка, Вармінська, Кентшина, Гіжицька та Ольштина. Фінальний музичний акорд пролунав у Варшаві.
Вірші Тараса Григоровича зазвучали по-новому. Автор ідеї та аранжувань, диригент і художній керівник хору «Дударик» Дмитро Кацал зазначив, що Шевченко сучасний і актуальний, а нове обрамлення лише підкреслить важливість і позачасовість поезії Кобзаря. Розпочався концерт із Заповіту в а капельній манері. Зал цей твір слухав стоячи! А далі Шевченко зазвучав у різноманітних музичних форматах — від класики до блюзу і неокласики... Це була фантастична подорож різними музичними стилями і навіть країнами. Наприклад, глибоко філософський вірш «Якби з ким сісти хліба з’їсти» переніс слухачів на хвилі блюзу до... бостонського кафе, слова «Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні...» нагадали про Андрія Скрябіна, який свого часу теж по-новому відкрив для себе і для нас вірш Кобзаря. Оригінально, з акордами тірольських мелодій, пролунав вірш «Садок вишневий коло хати», додавши присмаку, який панує на Октоберфест у Мюнхені. Набули музичного забарвлення також вірші «Думи мої...», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Тече річка невеличка...». Капела «Дударик» продемонструвала високу культуру і академічний рівень хорового виконання. Треба зазначити, маючи майже 50-річну історію, капела «Дударик» дала високий старт багатьом майстрам оперної сцени. Серед них був і Василь Сліпак (майбутній оперний співак, воїн-доброволець, Герой України, який загинув від снайперської пулі на Донеччині 29 червня 2016 р.). Майбутня зірка Паризької опери свої перші кроки до великої сцени зробив у хорі, розвиваючи і вдосконалюючи вокальну майстерність...
Цей концерт став святом оновлення українського духу, єднання поколінь, оскільки віковий діапазон публіки був досить широким: від дітей-дошкільнят до сивочолих людей поважного віку. Але, безумовно, кожен по-своєму відчув виоску поезію Тараса Шевченка. В заключному слові Посол України в Польщі Андрій Дещиця наголосив на тому, що вшановувати Кобзаря варто і в такий оригінальний спосіб, а не лише покладанням квітів і читанням віршів біля пам’ятників. — Потрібно популяризувати Кобзаря не тільки в Україні, а й у світі, зокрема Польща це практично доводитиме і надалі своєю відкритістю і прихильністю до українських ініціатив, — підкреслив Посол.
Театр Польський став своєрідним осередком українського духу, де потужно, велично і професійно звучало шевченкове слово, озвучене «Дудариком», — «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине... от де, люде, наша слава, слава України!». Концерт пройшов під патронатом Посла України в Польщі Андрія Дещиці, за підтримки директора театру Анджея Северина, організатор заходу — Об’єднання українців у Польщі на чолі з Петром Тимою, партнери та медіапідтримка — фундація «Наш вибір», газета «Наше слово», «Газета Виборча», радіостанція TOK FM та портал PROstir.
Автор: Юлія Камінська
Фото: АНДРІЙ КУБ'ЯК
Колективи: Львівська державна академічна чоловіча хорова капела "Дударик"
Джерело: Газета День
Додати: 
|