| Огляд |
|
|
|
|
У Харкові відбулася прем’єра опери-кабаре «ТГШ. Подорож у часі»
26 квітня 2025, субота
Поширити у Facebook
Джерело: Укрінформ
У Харківському національному театрі опери та балету ім. М.В. Лисенка/Схід Opera ввечері 25 квітня відбулася прем’єра опери-кабаре “ТГШ. Подорож у часі”.
Вона зібрала повний зал, квитки на суботню виставу також розпродані, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Молодий Шевченко постає перед глядачами у шкіряному фраку та джинсах, він улюбленець жінок в аристократичних салонах, бунтівний поет і художник, учасник гучних пиятик у товаристві “мочимордів”. І геній, і пропащий, що “п’є все, що горить”.
Емоційно глядачі відреагували на епізод з “москалем” і “смертю”, остання спершу нагадала зачіскою одну відому українську політичну діячку, а коли пообіцяла “дати табачку”, зірвала оплески. Тут автори вистави посилаються на офорт митця під назвою “Казка” (1844), який Шевченко підписав так: "А видкиля и куди богь несе Господа москалю?.. – Изъ самой расъи идемъ на тот светъ, судариня смерть... а табачок истинно Лубенскій...".
Другий акт опери, присвячений сьогоденню, короткий і дуже динамічний: символічний Шевченко у 2014-му на Майдані, далі – надзвичайно емоційний реальний відеоряд осені 2022-го: українські військові у звільненій Балаклії на Харківщині зривають російську пропаганду, а під нею на білборді – слова Тараса “Борітеся – поборете!”. Потім уже згаданого “москалика” на сцені настигла справедлива кара.
Творці опери у коментарях Укрінформу зауважили, що намагалися показати Шевченка людиною зі своїми пристрастями та бажаннями, модним чоловіком, популярним поетом свого часу, в якого закохувалися панночки та котрого хотіли приймати у своїх маєтках аристократи.
“За основу взято твір Ґео Шкурупія (недописаний роман “Мочиморди”, – ред.), але це зовсім нове лібрето. Ми запозичили оцей мотив подорожі в часі і додали ще й наші дні. Ті самі теми, той самий ворог, боротьба за свободу, імперія, яка хоче позбавити нас права писати і малювати – це ж та сама історія, що відбувається зараз у Харкові та всій Україні. І, звісно, Тарас Григорович – богемний митець. Бурхливий, харизматичний, у нього закохувалися, він усім морочив голову. Це не той дядько в кожусі, якого показують у школі із закочуванням очей. Я багато з учителями спілкувалася, коли керувала сайтом “Освіторія”, і сучасні учителі добре знають, яким був Шевченко, але все одно викладають стереотипно, зручними стереотипами, нав’язаними нам радянською пропагандою. А ми маємо відкрити його по-новому. Він і бешкетує, і пиячить, і творить, і кидає виклик, і розмірковує”, – говорить поетеса, авторка лібрето Олена Павлова.
Також вона відзначила, як знаково, що опера створена у Харкові.
“Я вважаю, що це дуже важливий і потужний проєкт, і те, що він реалізується саме в Харкові, особисто мене дуже надихало. У Харкові зараз неймовірна енергія. Місто себе завжди любило, але зараз воно по-новому себе розуміє. Ворог хоче, щоб у нас взагалі не було своєї культури, але саме тут, саме зараз про головного нашого митця Тараса Григоровича Шевченка – опера! Повноформатна, повнокровна українська культура”, – говорить Олена Павлова.
Золтан Алмаші зауважив, що під час роботи відчував морально-етичну відповідальність.
“Мені хотілося представити Шевченка живою творчою людиною, якою він, власне, і був. Ми виховувалися в пафосному сприйнятті цієї особистості, і це навіть дещо відштовхувало від нього людей, які зверталися до його поезії і щиро хотіли її полюбити. Взагалі для мене була орієнтиром рок-опера “Ісус Христос – суперзірка”. Коли інша подача героя. Паралель із Шевченком-пророком очевидна”, – зазначив Алмаші.
Партитура опери була створена за фінансової підтримки Українського культурного фонду, розповів режисер Армен Калоян.“Ми мріяли зробити таку виставу ще до пандемії COVID-19, планували, але не думали, що втілимо саме під час війни. Подалися на грант УКФ, виграли, у стислий термін, бо так прописані умови, були написані лібрето та музика. Почали репетирувати – було багато питань, було цікаво, як складеться музика, бо вона, наче Тік-Ток – короткими сценами.
Весь час були на зв’язку, записували, кидали один одному”, – поділився Калоян.
Художником проєкту став дизайнер Костянтин Пономарьов. Молодого Шевченка він зробив схожим на Джонні Деппа в образі місцевої зірки рок-н-роллу, красунчика Вейда Вокера з фільму “Плаксій” (цей зухвалий герой умів пустити одну сльозу, від чого шаленіли дівчата).
“Бачте, вся ця вистава про пунш, дівчат, вірші і рок-н-ролл (сміється, – ред.). Тому в нас алюзії на “Плаксія” деякою мірою. Я взагалі люблю всілякі інтеграції сучасного та минулого”, – зазначив Пономарьов.
У Харкові “ТГШ. Подорож у часі” ще даватимуть 18 травня.
Надалі оперу хотіли б представити в інших містах і за кордоном.
“Для нас дуже важливо, що ми дійсно зробили повноцінну прем’єру в такий час. Думаю, нам треба створити якийсь гастрольний варіант, бо гастрольний потенціал у виставі ми бачимо – не лише в нашій країні, але і в країнах Європи”, – сказав генеральний директор, художній керівник театру Ігор Тулузов.
Автор: Юлія Байрачна
Концертна організація: Харківський національний академічний театр опери та балету імені М.В. Лисенка
Джерело: Укрінформ
|