Густав Малер і Львів | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Густав Малер і Львів
Густав Малер і Львів
ІСТОРІЯ МУЗИЧНОГО ЗВ'ЯЗКУ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ
Сьогодні
Поширити у Facebook
Джерело: Збруч.eu


У квітні 1903 року Густав Малер приїхав до Львова, щоб стати за диригентський пульт новоствореного симфонічного оркестру Львівської філармонії. Тут він двічі виконав власну Першу симфонію, яка свого часу викликала суперечливі відгуки у Відні, але знайшла прихильний відгук у львівської публіки.

Сьогодні, понад століття потому, Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії знову звертається до спадщини композитора у масштабному циклі "Mahler. Шлях". Це історія про маловідомі сторінки музичного минулого Львова, зустріч із новаторською музикою початку ХХ століття та діалог поколінь, який продовжується на концертній сцені.

Густав Малер: композитор, який змінив уявлення про симфонію

Густав Малер (1860-1911) належить до тих постатей, чия творчість стала своєрідним містком між романтизмом і музичним модернізмом XX століття. Австрійський композитор, диригент і реформатор оперного театру, він залишив помітний слід в історії симфонічної музики та європейської виконавської культури загалом.

Його творчість формувалася на перетині різних мистецьких і культурних традицій. Малер розширив традиційні межі симфонічного жанру, перетворивши симфонію на масштабний філософський простір, у якому співіснують особисті переживання, народнопісенні інтонації, релігійні мотиви, драматичні конфлікти та роздуми про життя і смерть.

Десять симфоній (остання залишилася незавершеною), а також вокально- симфонічні твори композитора демонструють виняткову різноманітність його художнього мислення. Його музика вимагає від виконавців не лише технічної майстерності, а й здатності працювати з великими драматургічними формами, складною оркестровою фактурою та глибоким емоційним змістом.

Львів у біографії Густава Малера

Водночас Малер був одним із найвизначніших диригентів свого часу. Саме ця сторона його діяльності безпосередньо пов'язує композитора з історією Львова.

Весною 1903 року Густав Малер відвідав Львів. На той час він уже був знаним композитором і одним із найавторитетніших диригентів Європи, очолював Віденську придворну оперу та перебував у центрі музичного життя континенту.

Перебування Малера у Львові стало важливою подією для місцевого музичного середовища. Приїхав він 31 березня, зупинився у готелі "Жорж", і того ж дня вже почав репетиції з оркестром. Також він відвідував вистави Міського театру (сьогодні - Львівська національна опера), де дивився, зокрема, "Тоску" Джакомо Пуччіні.

Концерт під його диригуванням та за участі новоствореного симфонічного оркестру Львівської філармонії відбулися 2 та 4 квітня. Виступи відбулися в театрі графа Скарбека - будівлі, де сьогодні працює Національний драматичний театр імені Марії Заньковецької, і в якій на той час функціонувала Львівська філармонія.

Цей факт особливо важливий для музичної історії міста: Львів став не просто пунктом гастрольного маршруту видатного музиканта, а місцем його безпосередньої творчої співпраці з місцевими виконавцями.

Малер за диригентським пультом львівського оркестру

Концертні програми 2 та 4 квітня 1903 року засвідчують масштаб музичного репертуару, з яким Малер працював у Львові. Центральне місце в обох програмах посідала його Перша симфонія ре мажор. Поруч із нею звучали твори Людвіга ван Бетховена, Гектора Берліоза та Ріхарда Вагнера.

Зокрема, у програмі були Сьома симфонія Людвіга ван Бетховена, його ж увертюра "Леонора", "Римський карнавал" Гектора Берліоза, а також фрагменти з опер Ріхарда Вагнера - "Трістан та Ізольда", "Тангойзер" і "Нюрнберзькі мейстерзінгери", - композиції, які й сьогодні є частиною репертуару провідних оркестрів світу.

Повторне виконання Першої симфонії Малера 4 квітня особливо промовисте, задля цього була змінена програма другого концерту, адже львівська публіка зустріла цей твір з неабияким ентузіазмом. Львів'яни отримали можливість почути твір безпосередньо під орудою його автора, а місцеві музиканти - працювати з композитором над інтерпретацією його власної музики.

Повідомляючи свою дружину Альму з готелю "Жорж", Малер написав: "Симфонія вчора справила велике враження. Було загальне бажання прослухати її вдруге, тому я повторюю її на завтрашньому концерті. Ось вам і успіх" 1. Тут варто додати, що останню фразу він як композитор не часто мав нагоду використовувати за життя.

Відгуки тогочасної преси свідчили про значний інтерес до виступів. Концерти оцінювали як одні з найкращих у тогочасному музичному житті міста, відзначаючи особливу якість оркестрового виконання. Таким чином, квітень 1903 року став конкретною історичною точкою перетину біографії Малера та історії львівського оркестру.

Львівська рецепція Малера: випереджаючи музичні тенденції

Історичне значення львівських концертів Малера полягає не лише в тому, що композитор виступав тут як диригент. Особливу увагу привертає реакція місцевої музичної критики на його Першу симфонію, яка прозвучала у Львові через три роки після прем'єри цього твору Будапешті.

У Відні прем'єра симфонії 1900 року викликала доволі гостру критику. Натомість львівська публіка виявилася значно відкритішою до її художніх новацій.

Хоча оцінки рецензентів не були одностайними, частина критиків звертала увагу на мелодичне багатство, оригінальність оркестрування, виразність тематичного матеріалу та драматургічну цілісність твору. Зокрема, Северин Берсон у газеті "Gazeta Lwowska" зазначав: "Це, загалом кажучи, композиція гіпермодерністична, яка часто не бере до уваги навіть звук і його чистоту. Але й там є місця просто гарні, особливо в третій та останніх частинах, сповнені не лише настрою, але й щирого почуття"²

Також неабияк відзначали звучання оркестру. Зокрема, у газеті "Slowo Polskie" музичний критик Станіслав Невядомський пише: "Оркестр, який у вагнерівських концертах разом із своїм диригентом п.Челянським представив свої відносні заслуги, вчора пережив один із найкращих своїх вечорів: грав під орудою Густава Малера, і грав так, як ніколи досі, навіть на концерті під керівництвом Ріхарда Штрауса" 3.

Особливо промовистою була реакція публіки. За свідченнями тогочасної преси, після виконання Малер виходив на сцену під аплодисменти слухачів шість разів.

Цікавим є й те, як львівські критики інтерпретували музичну мову композитора. У третій частині симфонії, зокрема, впізнавали знайомі мелодичні інтонації, а використання народнопісенного матеріалу ставало предметом дискусій. Саме такі відгуки демонструють, наскільки незвичним і водночас близьким міг видаватися слухачам новий симфонічний стиль.

Дослідниця Леа Батстоун у своїй статті "Mahler's Symphony No. 1 in the Centre and on the Periphery" висуває цікаву тезу: культурна багатоманітність Львова, його поліетнічне середовище та співіснування різних музичних традицій могли сприяти відкритішому сприйняттю множинності музичних голосів у творчості Малера. Те, що у Відні часом сприймали як порушення усталених симфонічних норм, у Львові могло знаходити інший контекст прочитання.

Отже, Львів у 1903 році став містом, де музика Малера зустрілася з особливим культурним середовищем і знайшла своїх уважних слухачів.

Від історичної зустрічі до сучасного діалогу: оркестр і "Mahler. Шлях"

Повернення до музики Густава Малера у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської національної філармонії має особливу символіку. Йдеться про колектив, історія якого безпосередньо пов'язана з виступами композитора у Львові 1903 року.

Перший офіційний концертний сезон Львівської філармонії припадає на 1902- 1903 роки. Саме в його межах відбулися два концерти під орудою Густава Малера. Тому сучасне звернення оркестру до його симфонічної спадщини є не тільки мистецькою ініціативою, а й способом осмислення власної історії.

Цей зв'язок став концептуальною осново масштабного проєкту "Mahler. Шлях", який об'єднує виконання всіх симфоній композитора в єдину музичну подорож.

Його структура передбачає десять симфонічних етапів, десять концертів і десять окремих історій. Від Першої симфонії до незавершеної Десятої слухачі матимуть змогу послідовно простежити еволюцію композиторського мислення Малера, зміну його музичної мови, масштабування симфонічної форми та поглиблення філософського змісту творів.

Особливістю проєкту є залучення різних диригентів до роботи над кожною симфонією. Це дає можливість почути індивідуальні інтерпретації музики Малера, побачити її з різних виконавських перспектив і водночас зберегти цілісність задуму - пройти весь симфонічний шлях композитора.

Важливо й те, що цей проєкт реалізується в контексті наближення 125-річчя оркестру, яке припадає на 2027 рік. Таким чином, "Mahler. Шлях" поєднує дві історичні траєкторії: творчий шлях одного з найвизначніших симфоністів в історії музики та понад столітню історію львівського оркестру.

Виконуючи музику композитора, з яким колектив працював ще на початку XX століття, сучасні музиканти фактично вступають у діалог із власним минулим.

Початок шляху

Першою точкою цього масштабного циклу стало виконання оркестром Першої симфонії ре мажор Густава Малера, ще відомої під назвою "Титан". Вона прозвучала 27 вересня цього року під орудою Ігоря Муравйова. Дата першої події проєкту "Mahler. Шлях" теж не була випадковою, адже саме у цей день, 1902 року, відбувся перший концерт симфонічного оркестру Львівської філармонії.

Другим етапом масштабного проєкту "Mahler. Шлях" стане виконання Другої симфонії Густава Малера "Воскресіння", яке відбудеться 21 листопада. На сцені гості вечора побачать Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, Галицький академічний камерний хор та солісток - Богдану Габриєлян (сопрано) і Лілію Нікітчук (мецо-сопрано). За диригентським пультом буде Георг Куґі (Австрія).

Якщо Перша симфорія відкрила слухачам ранній симфонічний світ композитора, то Друга дозволить зануритися у його масштабні філософські пошуки, де центральними стають питання життя, смерті та духовного відродження.

"Воскресіння" демонструє характерне для Малера прагнення перетворити симфонію на цілісний філософський світ, у якому поєднуються індивідуальні переживання людини та універсальні питання буття. Це вже не просто музична розповідь, а масштабна духовна драма, що розгортається від трагедії до просвітлення.

* * *
Минуло понад 120 років відтоді, як Густав Малер уперше став за диригентський пульт у Львові, а його музика, що прозвучала тут на початку XX століття, сьогодні повертається до міста вже як частина його власної культурної пам'яті.

Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії, будучи одним із найстаріших колективів, зараз не просто виконує твори композитора, а відновлює історичний діалог, що розпочався ще 1903 року. І в цьому, мабуть, полягає особлива цінність проєкту "Mahler. Шлях": перетворювати історію на живу традицію, а музичну спадщину - на досвід, який кожне покоління відкриває заново.

Саме так історія перестає бути лише архівним свідченням і стає живою мистецькою практикою.
________________________________
1 Batstone L. Mahler's Symphony No. 1 in the Centre and on the Periphery / Leah Batstone // Music and Letters. 2024. Vol. 105, Iss. 2. URL (дата звернення: 14.11.2026).
² Berson S. Z Filharmonii i opery / Seweryn Berson // Gazeta Lwowska. 1903. No77.
3 Niewiadomski S. Przeglad Muzyczny / Stanislaw Niewiadomski // Slowo Polskie. 1903. No15.
Batstone L. Mahler's Symphony No. 1 in the Centre and on the Periphery / Leah Batstone // Music and Letters. 2024. Vol. 105, Iss. 2. URL: (дата звернення: 14.11.2026).





Автор: Наталя Мендюк
Джерело: Збруч.eu



Інші:

Густав Малер і Львів
16 листопада 1952 року у Львові, на 81-му році життя, померла одна із найбільш славетних українських співачок Соломія Крушельницька
Одеська опера під тривогами: що побачила Irish Times і як працює "правило півтори години" для глядачів
66 років дива та майстерності: Національний цирк України відзначає свято
186-та "музична середа" у Житомирі стала дебютом Бориса Лятошинського
275 років від дня народження Дмитра Бортнянського: чим Глухів збагатив українську музичну культуру
Як син репресованого козака став «золотим тенором» України: до 100-річчя Костянтина Огнєвого
Забута легенда України: який вигляд має могила найскромнішої прими Київської опери та чому вона пішла зі сцени в розквіті карʼєри
Київ в очікуванні сенсаційної прем’єри: «Матері Херсона» – концертне виконання (фрагменти)
Нові фокуси української топ-театральної хореографині Ольги Семьошкіної
Музика справді зближує людей: як це працює
Музика поряд із війною: як працює ансамбль 3-го Луганського прикордонного загону
Десять театрів в Україні, які заробляють найбільше грошей. Оприлюднено рейтинг
Музикант з Великої літери
З початку широкомасштабного вторгнення в Україну росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури!
Коріння ідентичности
Як пісня "Гей, пливе кача" стала реквіємом Небесній сотні
Злидні, неймовірна популярність і загадкова смерть за тиждень після пологів: минає 126 років з дня народження оперної діви Оксани Петрусенко
Фортепіанна подорож з Анатолієм Тарабановим
«Шопеніана» - балетно-поетичні роздуми
Вітання Євгенові Савчуку!
Згадуємо Діану Петриненко
Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
44.jpg