Раду Поклитару напоследок поставил "Лебединое озеро" | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Раду Поклитару напоследок поставил
Раду Поклитару напоследок поставил "Лебединое озеро"
26 червня 2013, середа
Поширити у Facebook
Джерело: www.kommersant.ua

Фото: Александр Яловой / КоммерсантъНа сцене столичной Муниципальной оперы театр "Киев модерн-балет" представил современную версию "Лебединого озера" Петра Чайковского.

Премьере предшествовало заявление постановщика спектакля Раду Поклитару о том, что с сентября "Киев модерн-балет" прекратит существование.

Ситуация со скудным финансированием "Киев модерн-балета" возникла не вдруг и не вчера.

Театр, созданный в 2005 году как полигон для творческих экспериментов талантливого хореографа Раду Поклитару, изначально спонсировался предпринимателем Владимиром Филипповым.

Однако после кризиса 2008 года меценат больше не смог выполнять свои обязательства по содержанию труппы, и ее включили в состав столичной Муниципальной оперы — кстати, беспрецедентный для Украины случай предоставления государством прописки и денежного довольствия частному коллективу. Другое дело, что сама Муниципальная опера в последние годы переживала не лучшие времена и вынуждена была лишить своих артистов надбавок и премий, обеспечив им только базовую ставку.

По словам Раду Поклитару, именно нищенские зарплаты вынудили девятерых артистов (а это почти половина труппы) объявить об уходе из театра. Предотвратить дальнейшие увольнения, по мнению худрука, способно только присвоение его коллективу статуса Национального театра современного танца. В противном случае с сентября "Киев модерн-балет" прекратит свое существование, а сам хореограф скорее всего покинет Украину. Заняться ему есть чем — он уже приступил к работе над оперой Рихарда Вагнера "Тангейзер" в Московском драматическом театре им. Станиславского, впереди — постановка балета "Гамлет" на музыку Дмитрия Шостаковича в Большом театре России, а также ему предложили стать одним из постановщиков церемонии открытия зимних Олимпийских игр в Сочи.

Если события будут развиваться по худшему сценарию, то нынешняя постановка "Лебединого озера" выглядит напрасной тратой денег и усилий — с начала сезона ее просто некому будет исполнять. Впрочем, сам спектакль, несмотря на уверения хореографа в том, что он вынашивал его два года, выглядит как сшитый на скорую руку. Музыка Петра Чайковского полностью сохранена, но сюжет классического балета кардинально изменен. В первом эпизоде три охотника целятся из ружей в семью лебедей, убивают взрослых птиц, а птенца передают инфернальному господину Ротбарту (Сергей Кон), который подобно булгаковскому профессору Преображенскому проводит ему хирургическую операцию (перья летят в буквальном смысле) и превращает его в человека.

Зигфрид — так теперь зовут бывшую птицу — становится гражданином государства, напоминающего Германию времен Третьего рейха, но так и не может истребить в себе лебедя. Это навязчиво подчеркивается на протяжении всего спектакля, когда на руки артиста Алексея Бусько периодически напяливают общипанные крылья. В финале герой вновь попадает на операционный стол, возвращает себе прежний вид, но лишь для того, чтобы погибнуть от пуль все тех же охотников во время триумфального взлета.

Плохо ложащиеся на искрящуюся волшебством рождественского сочельника музыку Чайковского гротескные пиры и военные марши перемежаются в спектакле с эпизодами галлюцинаций героя, где иногда в довольно пикантных мизансценах появляются лебеди. Не мудрствуя лукаво, режиссер осуществляет связь между реальностью и сном с помощью медицинского шприца, заставляя Ротбарта вводить очередную инъекцию нейролептика перевозбужденному Зигфриду.

Являющиеся в аминазиновых грезах лебеди, честно говоря, ничем не лучше привычного окружения принца: ни благородной осанки, ни достоинства, ни доброты. Одетта в исполнении Элины Винниковой ведет себя как неуравновешенная девочка-подросток, рано познавшая грязную изнанку действительности. "Танец маленьких лебедей" превращен в грубоватый скетч. Асинхронность движений танцовщиков удручает. Яркое впечатление, пожалуй, оставляют лишь костюмы Анны Ипатьевой, остроумно переместившей все лебединые атрибуты с талий танцовщиц (юбок-пачек) на руки (крылья из полосок ткани). Артисты размахивают ими с огромным энтузиазмом, но невольно думаешь о том, что лучше бы резвее и прыгучее были их ноги.

Постановний склад
Диригент-постановник – Сергій Голубничий
Хореографія та постановка – Раду Поклітару
Сценографія – засл. діяч мистецтв України Андрій Злобін
Художник костюмів – Ганна Іпатьєва


Автор: Любов Морозова
Концертна організація: Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей і юнацтва
Джерело: www.kommersant.ua



Інші:

Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
Далекі союзники: як новозеландський композитор Росс Харріс створив оперу для України
6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка
4 листопада 115 років тому народився Семен Семенович Ластович – Чулівський (1910-1987)
Музика зменшує біль у спині: вчені довели, що прослуховування улюблених пісень допомагає розслабити м’язи
"Найповніше видання": Лисенко та Соболева про двотомний збірник фортепіанних творів композитора Миколи Лисенка
«Ікар з берегів Борисфена»
Впливають рухи пальців
Мрії, сни і блаженні миті народження мелодії
7 проблем, у вирішенні яких допоможе музика
"Наші музи стоять разом із харківськими гарматами". Історії музикантів університету мистецтв, які повернулися до Харкова
Повернути з імперського небуття автора першої української симфонії. Святкуємо 280 років композитору Максиму Березовському
"Емоції друзів". У Херсоні презентували виставковий проєкт про міста України
Мозок музиканта: наука довела, що біль вони відчувають інакше
FROM KYIV – TO THE WORLD
ОДЕСЬКА ОПЕРА. ART & DIGITAL
Денис Січинський - «український Шуберт»
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
104.jpg