| Стаття |
|
|
|
|
11 лютого 1938 року в селі Довбиші Баранівського району Житомирської області народився видатний український хоровий диригент і композитор, Народний артист України Анатолій Пашкевич
11 лютого 2025, вівторок
Поширити у Facebook
Джерело: subota.online
Він був хормейстером та художнім керівником Черкаського, Волинського, Чернігівського народних хорів. Створив багато відомих пісень, зокрема “Пролітали журавлі”, “Пісня про Україну”, “Дика груша” “Степом, степом”, “Козак гуляє”, “Мамина вишня”, Горить Батурин», «Дума про Берестечко», «Синові», «До сина», «Біла хата», «Материнська пісня», «А у нас на Україні», «Свитязь», «Лебедем злетіла хата біла», «Ой ти ніченько», «Гуси летіли» та інші.
Анатолій Пашкевич народився 11 лютого 1938 року в селищі Мархлевськ на Житомирщині, зараз це селище Довбиш Звягельського району. Його музична доля була визначена вже з ранніх років. Він був людиною багатогранної натури – композитором, диригентом, письменником, а ще й педагогом, який виховав цілу плеяду талановитих виконавців народного співу, таких як Олександра Павловська, Роман Кириченко, Євген Крикун та інші.
Протягом усього життя Анатолій Пашкевич працював у різних куточках України, від Черкас до Луцька, де кожне місто стало свідком його таланту й відданості народній музиці. Він був художнім керівником багатьох ансамблів, зокрема Черкаського народного хору, Волинського українського народного хору та Чернігівського українського народного хору, де здобув популярність не тільки як диригент, а й як людина, котра намагалася відкрити нові горизонти для української пісні.
Його пісні стали справжніми перлинами української культури. Пісня «Ой ти, ніченько», «Черевички», «Ой я маю чорні брови», «Чебреці» – це тільки мала частина тих шедеврів, які полюбилися народу і стали невід’ємною частиною нашого музичного спадку. Особливо потужний відгук у серцях людей знайшли пісні, написані на слова черкаських поетів, таких як Микола Негода та Дмитро Луценко.
Але Анатолій Пашкевич – це не тільки композитор, а й людина з багатою літературною душою. Він був автором низки оповідань, новел, а також лібрето до фольк-опери «Блудний син», у якій яскраво розкрилася його майстерність і в музиці, і в слові. Його проза, насичена автобіографічними елементами, розповідає не тільки про особисте, ал й про глибокий зв’язок з народними традиціями, що живили його творчість.
За свою неймовірну працю Анатолій Пашкевич здобув безліч нагород, серед яких звання народного артиста УРСР, літературно-мистецька премія імені Д. Луценка «Осіннє золото», і звичайно, любов багатьох поколінь слухачів. Але справжньою нагородою для нього була те, що його музика залишалася з людьми, стала частиною їхнього життя і звучала у серцях українців.
Джерело: subota.online
|