| Стаття |
|
|
|
|
Владиславу Зарембі (1833-1902 рр.) виповнилось би 190...
Владислав Іванович був знаним українським композитором, піаністом, педагогом та критиком
27 червня 2023, вівторок
Поширити у Facebook
Своєю творчою діяльністю В. Заремба помітно сприяв розвитку української музики, та українського романсу, а найпопулярніші пісні, які співають і донині, сприймаються багатьма як народні.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Відомо, що солоспіви «Вітре буйний, вітре буйний» і «Над Дніпровою Сагою» зі збірки Владислава Заремби «Музика до Кобзаря» увійшли до камерно-вокального репертуару видатної співачки світового рівня Соломії Крушельницької. З юних літ Соломія була знайома з творчістю Тараса Шевченка і впродовж усього життя популяризувала її.
Вірш «Повій, вітре, на Вкраїну» Степана Руданського, покладений на музику композитора і педагога Людмили Александрової, став піснею-романсом. 1872 року музику для голосу і фортепіано вдало аранжував Владислав Заремба й полинула пісня з його легкої руки далеко за межі України.
Її деколи називають «світовим романсом з Поділля». Лірична пісня увійшла в репертуар видатних професійних співаків, стала однією з улюблених серед українського народу.
Владислав Заремба – автор аранжування музики для голосу і фортепіано пісні-романсу на слова Михайла Петренка і музики Людмили Александрової, що зажила всеукраїнської любові й слави – «Дивлюсь я на небо».
Вона стала першою піснею, що залунала у космосі. 12 серпня 1962 року під час польоту космічного корабля «Восток-4» перший український космонавт Павло Попович, який вів його, пролітаючи над рідним краєм, вирішив вийти в ефір із привітанням до землян. «Ми ввімкнули всі передавачі на Землю, і я заспівав: «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю, чому я не сокіл, чому не літаю...» – розповів космонавт в інтерв'ю про те, як полинула через ефір до Землі, до всього безмежного простору знаменита українська пісня.
Проте цей історичний факт десятки років офіційно замовчувався. До речі, це була улюблена пісня не лише П. Поповича, а й генерального конструктора ракетно-космічної промисловості СРСР, українця Сергія Корольова.
А ще пісня «Дивлюсь я на небо», мелодія і слова якої нікого не залишають байдужими, стала першим українським хітом.
Перша грамофонна платівка з її записом з'явилася у 1903-1904 роках. Дослідникам відомо про десять записів пісні, здійснених до 1917 року. Величезний вплив на поширення романсу на всі континенти внесли українські емігранти. До того ж, «Дивлюсь я на небо» вважається універсальною піснею, що підходить для різних голосів, тому в різні часи кожен із видатних співаків вважав за честь включати цей твір у свій концертний репертуар. Серед них: Борис Гмиря, Дмитро Гнатюк, Іван Козловський, Анатолій Солов'яненко, Юрій Гуляєв, Олександр Пономарьов та багато інших. Звучала пісня і в кінофільмах. Насправді, вона настільки добре відома і настільки досконала, що її вважають народною. Вона перекладена багатьма мовами світу.
У доробку композитора - велика кількість п’єс для фортепіано, з яких найвідоміші: «Прощання з Україною», «Думка-шумка», «Реве та стогне Дніпр широкий», «В кінці греблі шумлять верби». Пісень:«Дивлюсь я на небо», «Повій, вітре, на Вкраїну», «Де ти бродиш, моя доле», «Ні, мамо, не можна нелюба любить» та інші.
Автор пісень і романсів як українською так і польською мовами., в тому числі 30 творів для голосу з фортепіано на слова творів Тараса Шевченка («Музика до Кбзаря»). Серед них — «Якби мені, мамо, намисто», «Калина», «Утоптала стежку», «На вулиці невесело», «Якби мені черевики», «Така її доля». Також написав музику до п’єси Шевченка «Назар Стодоля».
Помер Владислав Заремба 24 жовтня 1902 року. Похований на Байковому кладовищі в Києві.
За матеріалами з відкритих джерел
|