Як розтопити «Крижане серце»? | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Як розтопити «Крижане серце»?
Як розтопити «Крижане серце»?
Враження про український балет, що народився у Албанії, й продовжує життя у Німеччині...
27 січня 2024, субота
Поширити у Facebook

Завдяки тому, що багато артистів українського балету вимушено знайшли прихисток від рашистської агресії за кордоном та почали об’єднуватися в творчі колективи вже у країнах Європи, можна сказати, що український хореографічний театр розвивається сьогодні й поза нашими межами та театральними сценами. Яскравий приклад тому — «Крижана принцеса» — балет за мотивами казки Ганса Крістіана Андерсена «Снігова королева» та діснеївського варіанту казки «Крижане серце».

Цей проєкт створила, як авторка лібрето та менеджер, колишня солістка Харківського академічного театру опери та балету імені М. Лисенка Ірина Клюєва-Хандажевська. Прем’єра вистави відбулась у приморському албанському місті Дурресі, причому влітку, коли про кригу та сніг навіть згадувати було дивно. Такою ж «дивиною» здається й саме створення вистави буквально «на порожньому місці», з початкової ідеї. Не знайшовши спонсорів та навіть не маючи практичного досвіду продюсерства, українська балерина все ж досягла мети. Відбулось це за підтримки Посла України у Республіці Албанія пана Володимира Шкурка.

Балетний колектив у складі близько тридцяти осіб, який Ірині та її чоловіку, теж провідному танцівникові Анатолію Хандажевському, пощастило організувати з випускників різних хореографічних шкіл та артистів вітчизняних театрів, гостинно прийняла Албанія.

Класичний український балет «Етуаль», який в результаті був сформований, отримав свою назву цілком доречно. Місце зірки в українському балеті заслужена артистка України Ірина Хандажевська насправді отримала за яскраві творчі досягнення. До рівня етуалі мимоволі підтягувалась решта артистів, яким було надано репетиційні приміщення і все необхідне для створення успішної вистави. Хореографом-постановником погодився стати німецький балетмейстер Андреас Хайсе, який створив для вистави доволі струнку музичну композицію з творів М. Леонтовича, В.-А. Моцарта, А. Вівальді, Е. Гріга та його співвітчизника Й. Халворсена.
З історії балету відомо, що хореограф - новатор Федір Лопухов майже 100 років тому поставив балет «Крижана діва» на музику Е. Гріга, яку не визнавали консерватори і обожнювали модерністи, бо в її основі були незвичайні для академічної сцени акробатичні елементи. Балет закінчувався смертю героя від крижаних чар.

Але українська «Крижана принцеса», яку вигадала І. Хандажевська разом із сучасним німецьким хореографом, докорінно вирізняється від свого історичного прототипу - трагедії.

Це, насамперед, історія про те, як любов може розтопити навіть крижане серце, яке чекає справжнього кохання. А її глибинний підтекст, в певному розумінні – історія кохання сценічного дуету тепер вже родинного подружжя Ірини та Анатолія Хандажевських. Відповідно в основі хореографічної мови твору - гармонія класичного танцю, якому Андреас Хайсе надав піднесеності, а з іншого боку відтінив вигадливою характерністю другорядних персонажів - мешканців лісу, розбійників тощо. Отже, з одного боку, це типова балетна казка із чарівним дзеркалом та іншими «дивами», з іншого – історія кохання, що зазвичай долає усі перешкоди. А головним чоловічим персонажем стає в ній український хлопець Андрій. Саме завдяки йому «розтає» крижане серце принцеси Софії, яка від природи володіє надзвичайними здібностями, але не хоче їх спрямовувати проти звичайних людей та лісових істот.

Андреас Хайсе один з небагатьох хореографів Німеччини, який продовжує працювати в жанрі «великого» балету, а не хореографічної мініатюри та одноактівок, які переважно виконуються у блетних колективах країни. Його кар'єра танцівника почалася під керівництвом Уве Шольца в Лейпцизькому балеті, а в 2003 р. Хайсе приєднався до Норвезького національного балету в Осло, де виконав багато провідних ролей. До того ж він брав участь у балетах Iржі Кіліана, Вільяма Форсайта, Пола Лайтфута, Сол Леон, Джона Ноймайєра, Начо Дуато, Крістофера Вілдона та ін., вивчав акторську майстерність і театральну режисуру в Нью-Йорку, Осло та Лондоні. Як балетмейстер та режисер, він вміє ставити пластичні та пантомімічні монологи, дуетні та ансамблеві сцени, великі хореографічні композиції з солістами в центрі, тож його вистава переконує в балетному, режисерському та драматургічному аспектах.

Природно, що на передньому плані постановочного рішення постійно заявляють про своїх героїв Ірина та Анатолій Хандажевські. Але і романтична Фея квітів Дарина Іваненко, завзята Сніговинка - Ксенія Малютіна, невгамовна та пародійно погрозлива Розбійниця - Софія Васовська, симпатична й закохана одне в одного парочка Йеті – Анастасія Мусієнко та Євген Шеремет, а також розумник-витівник Гном - Дмитро Звонов – кожен нагороджений відповідною пластичною характеристикою та власним хореографічним малюнком. Навіть наймолодшій учасниці вистави Ангеліні Хандажевській знайшлося місце на сцені – вона не загубилася серед учасників вистави в масових сценах та вдало доповнює постаті колоритних дорослих персонажів.

Незважаючи на невеликі масштаби сцени, її оформлення виглядає яскраво, має переконливе образотворче рішення та мобільно трансформується. Те ж можна сказати про костюми солістів, артистів у масових сценах та кордебалету. Все задумано постановчою бригадою та технологічно досконало виконано зі смаком, вдалими колористичними нюансами. Відчувається, що оформлення вистави зроблено професіоналами, обізнаними у балетному мистецтві, для яких важливим є будь який компонент видовища.

Після Албанії у Німеччині відбулося чотири вистави, й усі – з аншлагами. На першій виставі нового 2024 року, що відбулась в культурному центрі Пуххейма поблизу Мюнхена, були присутніми імпресаріо, які визначили подальшу долю цієї непересічної вистави - вона продовжить свої творчі подорожі вже восени.

Символічно, що гастрольна подорож буде прокладена у напрямку Скандинавії – батьківщини Крижаної принцеси. І, напевно, зігріє серця тамтешніх відвідувачів сімейних вистав, а головне познайомить їх з українським балетним мистецтвом.




















Хореограф Андреас Хайсе




Автор: Олександр Чепалов
Фото: Олександр Чепалов



Інші:

Музикант з Великої літери
З початку широкомасштабного вторгнення в Україну росія зруйнувала і пошкодила 1685 пам’яток культурної спадщини та 2483 об’єкти культурної інфраструктури!
Коріння ідентичности
Як пісня "Гей, пливе кача" стала реквіємом Небесній сотні
Злидні, неймовірна популярність і загадкова смерть за тиждень після пологів: минає 126 років з дня народження оперної діви Оксани Петрусенко
Фортепіанна подорож з Анатолієм Тарабановим
«Шопеніана» - балетно-поетичні роздуми
Вітання Євгенові Савчуку!
Згадуємо Діану Петриненко
Чому Моцарта можна вважати першим композитором-фрилансером
Кінець епохи Костелу. Як створити український Barbican Centre
ПОГЛЯД: Український балет під час війни: трансформація і відмова від імперської спадщини
Корифей української музики
Десять нових симфоній за рік
Герої опери "Запорожець за Дунаєм" — українська відповідь на європейську оперу-буфа
Мирослав Вантух 18 січня святкує день народження
“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале.
17 січня виповнилось би 81 рік від дня народження Івана Карабиця
Запорізька обласна філармонія відсвяткувала своє 87-річчя
Музика як терапія: як працює програма музичної реабілітації для військових та ветеранів
Згадуємо легендарного Рейнгольда Глієра
Один із перших дослідників давньоруської музики родом з Чернігівщини
Хоровий спів корисний для здоров’я та відновлення мозку — дослідження
Легенди і нові зірки, гумор та автентика: як в Україні повертаються до новорічних мюзиклів
Згадуємо легендарного Бориса Лятошинського
Чим відзначився 2025 рік у «Схід Опера» ?
Згадаємо «Кобзаря у фраку»
Згадуємо «батька хорової культури»
Пам’ятаємо легендарного тенора Івана Козловського
Хобарт Ерл – ювіляр!
Вічна пам’ять Герою Василю Сліпаку!
Василь Василенко – ювіляр!
Режисер Херсонського театру випустив виставу «Д.І.М.» завдяки гранту Президента
«Реквієм» Моцарта у Соборі св. Юра – 199 років потому
З 2022 року споживання україномовної музики зросло майже вдвічі: дослідження «Музика має силу»
Пам’яті танцюриста Дмитра Пасічника
Викладач музшколи з Луцька на фронті грав на пеньку замість барабана
17 листопада день пам'яті Діани Петриненко
8 листопада 158 років тому почалася офіційна історія Опери у Києві
"Нам потрібні ці діти": учні Харківської музичної школи відвідали музшколу у Черкасах
      © 2008-2026 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
1.JPG