Як розтопити «Крижане серце»? | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Як розтопити «Крижане серце»?
Як розтопити «Крижане серце»?
Враження про український балет, що народився у Албанії, й продовжує життя у Німеччині...
27 січня, субота
Поширити у Facebook

Завдяки тому, що багато артистів українського балету вимушено знайшли прихисток від рашистської агресії за кордоном та почали об’єднуватися в творчі колективи вже у країнах Європи, можна сказати, що український хореографічний театр розвивається сьогодні й поза нашими межами та театральними сценами. Яскравий приклад тому — «Крижана принцеса» — балет за мотивами казки Ганса Крістіана Андерсена «Снігова королева» та діснеївського варіанту казки «Крижане серце».

Цей проєкт створила, як авторка лібрето та менеджер, колишня солістка Харківського академічного театру опери та балету імені М. Лисенка Ірина Клюєва-Хандажевська. Прем’єра вистави відбулась у приморському албанському місті Дурресі, причому влітку, коли про кригу та сніг навіть згадувати було дивно. Такою ж «дивиною» здається й саме створення вистави буквально «на порожньому місці», з початкової ідеї. Не знайшовши спонсорів та навіть не маючи практичного досвіду продюсерства, українська балерина все ж досягла мети. Відбулось це за підтримки Посла України у Республіці Албанія пана Володимира Шкурка.

Балетний колектив у складі близько тридцяти осіб, який Ірині та її чоловіку, теж провідному танцівникові Анатолію Хандажевському, пощастило організувати з випускників різних хореографічних шкіл та артистів вітчизняних театрів, гостинно прийняла Албанія.

Класичний український балет «Етуаль», який в результаті був сформований, отримав свою назву цілком доречно. Місце зірки в українському балеті заслужена артистка України Ірина Хандажевська насправді отримала за яскраві творчі досягнення. До рівня етуалі мимоволі підтягувалась решта артистів, яким було надано репетиційні приміщення і все необхідне для створення успішної вистави. Хореографом-постановником погодився стати німецький балетмейстер Андреас Хайсе, який створив для вистави доволі струнку музичну композицію з творів М. Леонтовича, В.-А. Моцарта, А. Вівальді, Е. Гріга та його співвітчизника Й. Халворсена.
З історії балету відомо, що хореограф - новатор Федір Лопухов майже 100 років тому поставив балет «Крижана діва» на музику Е. Гріга, яку не визнавали консерватори і обожнювали модерністи, бо в її основі були незвичайні для академічної сцени акробатичні елементи. Балет закінчувався смертю героя від крижаних чар.

Але українська «Крижана принцеса», яку вигадала І. Хандажевська разом із сучасним німецьким хореографом, докорінно вирізняється від свого історичного прототипу - трагедії.

Це, насамперед, історія про те, як любов може розтопити навіть крижане серце, яке чекає справжнього кохання. А її глибинний підтекст, в певному розумінні – історія кохання сценічного дуету тепер вже родинного подружжя Ірини та Анатолія Хандажевських. Відповідно в основі хореографічної мови твору - гармонія класичного танцю, якому Андреас Хайсе надав піднесеності, а з іншого боку відтінив вигадливою характерністю другорядних персонажів - мешканців лісу, розбійників тощо. Отже, з одного боку, це типова балетна казка із чарівним дзеркалом та іншими «дивами», з іншого – історія кохання, що зазвичай долає усі перешкоди. А головним чоловічим персонажем стає в ній український хлопець Андрій. Саме завдяки йому «розтає» крижане серце принцеси Софії, яка від природи володіє надзвичайними здібностями, але не хоче їх спрямовувати проти звичайних людей та лісових істот.

Андреас Хайсе один з небагатьох хореографів Німеччини, який продовжує працювати в жанрі «великого» балету, а не хореографічної мініатюри та одноактівок, які переважно виконуються у блетних колективах країни. Його кар'єра танцівника почалася під керівництвом Уве Шольца в Лейпцизькому балеті, а в 2003 р. Хайсе приєднався до Норвезького національного балету в Осло, де виконав багато провідних ролей. До того ж він брав участь у балетах Iржі Кіліана, Вільяма Форсайта, Пола Лайтфута, Сол Леон, Джона Ноймайєра, Начо Дуато, Крістофера Вілдона та ін., вивчав акторську майстерність і театральну режисуру в Нью-Йорку, Осло та Лондоні. Як балетмейстер та режисер, він вміє ставити пластичні та пантомімічні монологи, дуетні та ансамблеві сцени, великі хореографічні композиції з солістами в центрі, тож його вистава переконує в балетному, режисерському та драматургічному аспектах.

Природно, що на передньому плані постановочного рішення постійно заявляють про своїх героїв Ірина та Анатолій Хандажевські. Але і романтична Фея квітів Дарина Іваненко, завзята Сніговинка - Ксенія Малютіна, невгамовна та пародійно погрозлива Розбійниця - Софія Васовська, симпатична й закохана одне в одного парочка Йеті – Анастасія Мусієнко та Євген Шеремет, а також розумник-витівник Гном - Дмитро Звонов – кожен нагороджений відповідною пластичною характеристикою та власним хореографічним малюнком. Навіть наймолодшій учасниці вистави Ангеліні Хандажевській знайшлося місце на сцені – вона не загубилася серед учасників вистави в масових сценах та вдало доповнює постаті колоритних дорослих персонажів.

Незважаючи на невеликі масштаби сцени, її оформлення виглядає яскраво, має переконливе образотворче рішення та мобільно трансформується. Те ж можна сказати про костюми солістів, артистів у масових сценах та кордебалету. Все задумано постановчою бригадою та технологічно досконало виконано зі смаком, вдалими колористичними нюансами. Відчувається, що оформлення вистави зроблено професіоналами, обізнаними у балетному мистецтві, для яких важливим є будь який компонент видовища.

Після Албанії у Німеччині відбулося чотири вистави, й усі – з аншлагами. На першій виставі нового 2024 року, що відбулась в культурному центрі Пуххейма поблизу Мюнхена, були присутніми імпресаріо, які визначили подальшу долю цієї непересічної вистави - вона продовжить свої творчі подорожі вже восени.

Символічно, що гастрольна подорож буде прокладена у напрямку Скандинавії – батьківщини Крижаної принцеси. І, напевно, зігріє серця тамтешніх відвідувачів сімейних вистав, а головне познайомить їх з українським балетним мистецтвом.




















Хореограф Андреас Хайсе




Автор: Олександр Чепалов
Фото: Олександр Чепалов



Інші:

Ukrainian Freedom Orchestra втретє зазвучить у світі
У музеї на Кіровоградщині діє виставка, присвячена ювілею відомого композитора і диригента
Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
      © 2008-2024 Music-review Ukraine






File Attachment Icon
1.JPG