Як музика зустрічає розум? | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Як музика зустрічає розум?
Як музика зустрічає розум?
27 червня 2017, вівторок
Поширити у Facebook

Антропологи, психологи та музикознавці вже не одне десятиліття дискутують про природу музики. У чому загадка цього феномену? Що лежить в основі здатності мозку сприймати звуки як музику? Тепер до цієї когорти долучився і Адам Окльфорд, автор книги «Порівнюючи ноти: як ми усвідомлюємо музику?». Окльфорд – композитор, піаніст, музикознавець та вчитель музики, який працює з дітьми з вадами зору та розладами аутистичного спектру. Багато таких дітей демонструють екстраординарні музичні здібності. Вивчаючи феномен цих дітей, автор прагне пролити світло на сенсорні та когнітивні механізми сприйняття музики в цілому.



Діти, з якими працює Окльфорд, часто не можуть самостійно зав’язати шнурівки або відчувають труднощі, підтримуючи звичайну розмову. Однак, не маючи і десяти років, вони здатні один раз почути складну композицію і точно відтворити її на фортепіано. Їхні пальці немов самі лягають на потрібні ноти. За словами автора, навіть дорослі музиканти, з якими він навчався в Лондонській королівській академії музики, часто не мають таких здібностей. Розгадуючи секрет цих дітей, Окльфорд висуває твердження, які часто спонукають переосмислити звичні уявлення про музичну освіту.

В поясненні здібностей імпровізації, гри та слухання музики автор відводить центральне місце абсолютному слуху. На Заході лише одна людина з 10.000 має абсолютний слух – здатність точно впізнавати й називати будь-яку ноту, незалежно від того, чи вона звучить на скрипці чи в гудінні пилососа («Це – фа-дієз!»). Серед людей з розладами аутистичного спектру кількість таких сягає 8%, тобто 1 з 13. А серед людей, які народилися сліпими або втратили зір в ранньому дитинстві, абсолютний слух притаманний вже 45%. Як стверджує Окльфорд, діти з абсолютним слухом полюбляють подумки розкладати улюблені мелодії по нотах (для них це так само просто, як нам розкласти слово по літерах). Унаслідок таких експериментів-ігор приходить глибоке розуміння музичної структури.

Гармонія музичних нот для таких дітей може перетворитися на нав’язливе захоплення. Американська телевізійна програма «60 хвилин» якось показала сюжет про музичного саванта Рекса Люїса-Клака, який навіть спить поруч з клавіатурою і, засинаючи, підбирає дві останні ноти мелодії. Часто діти стають настільки одержимими нотами, що здатні проводити сотні годин за клавіатурою.

Експеримент з Дереком Паравічіні – одним з найобдарованіших вихованців Окльфорда – підтримує ідею, що абсолютний слух існує не «сам по собі», а нерозривно пов’язаний з відчуттям музичної структури. Окльфорд попросив Паравічіні відтворити дві версії одного й того самого твору. В одній він повинен був дотримуватися традиційних правил західної гармонії, а в іншій – порушити їх. Перше виконання було набагато точнішим, що вказує на те, що піаніст має інтуїтивне відчуття структури західної музики, яке набув, певно, під час якогось з ключових періодів розвитку мозку.

Значну частину своєї книги Окльфорд присвятив викладу положень своєї власної своєрідної теорії, яку він назвав «цигонічною». Вона полягає в тому, що повторення і трансформація музичних елементів можуть сприйматися як навмисна імітація. Ця здогадка, ймовірно, народилася в імпровізаційних іграх з його учнями. Хоча центральна ідея цієї й теорії й не викликає значних сумнівів, вона не отримала значного розвитку, адже її складний понятійний апарат не дає нових здогадок, відмінних від тих, які можна отримати простішими шляхами.

Автор не пропускає нагоди детальніше розвинути свої ідеї про те, як повторення веде до осягнення музичної структури. Порівнюючи музику і мову, він тільки раз звертається до впливової праці Анірудха Пателя «Музика, мова і мозок». Однак він жодного разу не згадує праці Діани Дойч, в яких вона демонструє як унаслідок багаторазового повторення усної фрази мозок починає сприймати її як музику. Крім того, він пропустив і моє дослідження 2014 р. «Про повторення», яке застосовує психологічний підхід до розуміння того, як мелодії «звучать» у мозку.

Багато тем, які розкриває книга (наприклад, визначення звукоряду), підготовлений читач вже розумітиме. Тому цільова аудиторія виглядає дещо розмитою. Для повнішого розуміння того, як «працює» музика, я рекомендую музикознавчий огляд Евана Бондса «Слухай це» (Prentice Hall, 2008) та психологічний нарис Денієла Левітіна «Це ваш музичний мозок» (Dutton Penguin, 2006). Однак хроніка Адама Окльфорда про його роботу з екстраординарними музикантами вкотре нагадує нам, що загадкову природу музики слід і надалі досліджувати.

Зреферував Євген Ланюк


Автор: Elizabeth Margulis
Джерело: Zbruc



Інші:

Чому варто побачити балет "Норовлива донька" в Національній опері
Мирослав Скорик – геній, який прославив українську культуру!
Грав навіть у засланні: це композитор Барвінський, який пережив радянські табори
Музика незламності: гімн ВМС України отримав сучасне аранжування
Топ-10 молодих і перспективних акторів українського театру
Імена майбутнього української музики
Хор «Гомін» не очікував такого резонансу: мільйонні перегляди відео, розпродані квитки, додаткові концерти, турне Україною
Чому вагітним варто слухати класичну музику: науковці відповіли
«Симфонія перемоги». Як Бетховен і син гетьмана України перемогли Гітлера
Шляхами пам’яті: присвята Мирославу Скорику та Борису Лятошинському
Оперний співак, педагог, керівник театру «Музична драма», професор консерваторії
Дев'ять років тому в бою з російським агресором загинув соліст Паризької опери Василь Сліпак
Як П'ята симфонія Бетховена, присвячена українцю, стала символом перемоги
Тиха революція
9 червня день пам'яті Василя Барвінського
Консульство - філармонія: 20 років співпраці
"Зозулька" Соломії, або Трагічна доля Ганни Крушельницької
Дослідження виявило вплив музики на мозкові ритми людини
Випуск 2025: свято музики і таланту!
Легендарна "Мелодія" Мирослава Скорика має 20 версій і звучить на планеті кожні три дні
8 театральних прем'єр, які не можна пропустити в червні
Короткометражний фільм “ALONG THE LINES” увійшов до програми престижного TRIBECA FILM FESTIVAL
Яка зарплата у вчителя музики: що демонструє середній показник по країні
Батько Мирослава Скорика у 1939-му заробляв 500 злотих, а у 1941-му - 600 рублів
Видавництво "Родовід", "Танго для трьох"
Економіка дозвілля — скільки коштують квитки до кращих театрів ЄС
Актуальність опери у вічних питаннях
День пам’яті Дмитра Гнатюка
30-ліття «Віртуозів Львова»
Новий жанр у кіно: Анастасія Мамонтенко представляє «Маніфест духовного андеграунду»
Навіщо оркестру диригент: відповідь, яка здивує навіть меломанів
Міг навчати музики, але обрав бій за майбутнє без війни: чому вчитель обрав гармату замість класу
Дніпровський режисер поставив спектакль у Маріупольському театрі
Як у Львівському органному залі лікують душі музикою
100 років від дня народження видатного українського оперного співака Дмитра Гнатюка
Фестиваль-Премія ГРА оголосив лонгліст
Хореографка Катерина Курман — про нову постановку "Соляріс" у Львові та сучасний балет
Сто п’ять миттєвостей успіху
Повітряні коридори життя
«Два кольори душі Дмитра Гнатюка»
      © 2008-2025 Music-review Ukraine