Огляд циклу концертів «Страсті» Й.С.Баха. Частина перша. «Страсті за Матвієм» | Music-Review Ukraine
Головна
Огляд
Огляд циклу концертів «Страсті» Й.С.Баха. Частина перша. «Страсті за Матвієм»
Бортник Сергій
Гонюков Андрій
Національна заслужена академічна капела України
Огляд циклу концертів «Страсті» Й.С.Баха. Частина перша. «Страсті за Матвієм»
Вперше в Україні на концертній сцені звучали всі «Страсті» Йоганна Себастьяна Баха
18 лютого 2009, середа
Поширити у Facebook
Вступ
Й.С.Бах. Коротко
«Страсті за Матвієм». Хроніка
Концерт
Висновки

«Бах – є початок і кінець музики»
Макс Регер
Вступ

Вперше в Україні на концертній сцені звучать всі «Страсті» Йоганна Себастьяна Баха. Цикл концертів є, безперечно, знаковим для музичного простору України. Підготовка до нього, за словами ініціатора головного диригента Національного академічного симфонічного оркестру Володимира Сіренка тривала близько року. Вашій увазі ми пропонуємо огляд всіх 4-х концертів, розпочинаючи з першого - «Страсті за Матвієм». Крім власне оглядів, декількома словами спробуємо охарактеризувати кожні зі «Стастей» окремо в площині історії.


Й.С.Бах: коротко

Взагалі творчість Й.С.Баха більшість музичного світу вважає взірцем вершини епохи Бароко. Більше того – вважають Баха постаттю, чиї твори вийшли за рамки розуміння сучасниками. Твори, які були спрямовані у майбутнє, де їх зміст, сенс починаєш розуміти лише з часом, розуміти задум Генія.
За життя Бах був відомий в першу чергу як неперевершений органіст, коли своєю грою, імпровізаціями не мав рівних у тогочасній Німеччині. Згадаємо, в першу чергу, змагання, що не відбулося, в грі та імпровізації на органі з французьким органістом Луї Маршаном, який уникнув від змагання і таємно залишив місто, почувши, безпосередньо, гру Й.С. Баха.
Цікавим є той факт, що композитор, багато мандруючи містами, за все своє життя ані разу не залишав Батьківщину, хоча слава про нього поширювалася далеко за її межами.
Проте сама творчість Й.С.Баха не набувши, за певних обставин, широкої популярності за життя композитора - наступні десятиліття після смерті була забута.
Реінкарнацію ж відтворив 20-річний Ф. Мендельсон, у знаменну дату 11 березня 1829 р. де на концерті у залі берлінської Співочої капели воскресив «Страсті за Матвієм». З цього часу можна відверто казати про відродження творчості та нове життя творів Й.С.Баха.

«Страсті за Матвієм».Хроніка

«Страсті за Матвієм» є наймасштабнішим твором Й.С.Баха, що був виконаний за життя композитора і посідає окреме місце у його творчій скарбниці (Месса h-moll виконувалася лише частинами).
Первинний варіант «Страстей за Матвієм» згідно з гіпотез, відноситься до 1714-1716 років. Прем'єра твору відбулася у 1729 році у Лейпцигу, місті, де останню третину свого життя прожив композитор. У цьому місті Бах поєднував одразу декілька посад: кантора, директора музики та викладача. Саме у цей період (1720 — початок 30-х р.р.) були створені всі «Страсті».


images/articles/14/0.jpg
Церква св. Фоми у Лейпцигу, 1735 р.

«Страсті за Матвієм» — своєрідний життєвий підсумок, а також, деякою мірою, завершення композиторської творчості в релігійній площині. У наступні роки більшість творів цього напрямку, загалом, були автопародіями на ті, що вже існували, чи були написані до інших подій та контексту. За задумом композитора твір є незвичним за складом навіть сьогодні, бо складається з двох оркестрів, двох хорів, двох органів та п’яти солістів-вокалістів. Це пов’язано з одною з головних ідей виконання твору —розосередити всіх учасників твору по обидва боки храму, використовуючи антифонний прийом (грец. аnti...- проти, phone – звук).

Концерт

Отже, 18 лютого на сцені Національної філармонії України розпочався даний концерт.
Заповнена вщент концертна зала, безумовно, звернула увагу на незвичайний розподіл оркестру на сцені. Згідно партитури симфонічний оркестр немов розділили навпіл, утворюючи два рівноправних камерних, які розташувалися по обидва боки сцени. Всі учасники були розосереджені по всій сцені залу. Хіба, що концертмейстер віолончелей знаходилася у центрі сцени позаду солістів, де разом з чембало (наразі синтезатор) виконувала, загалом, роль бассо-контінуо.
Крім оркестру на сцені були присутні Національна заслужена академічна хорова капела України «Думка», що теж умовно виконувала роль двох хорів. На другому поверсі зали по обидва боки органу (в оригіналі їх також має бути два) можна було побачити молодіжний хоровий колектив - Великий дитячий хор Національної радіокомпанії України.
Після привітань ведучої слухачів та подяки «Гете — інституту», за підтримки якого і відбувався концертний захід, були названі імена солістів оркестру та головних діючих осіб — солістів-вокалістів: сопрано – Ольга Фомічова, альт – Марія Ліпінська, тенор — Сергій Бортник, баси Євген Орлов та Андрій Гонюков.
З перших нот виконання твору відчулася так звана одиниця «лічильного часу» (Zahlzeit) Генія Баха. Її повтор неухильний, як пульс на руці. Рівноправство басів у вступному хорі, в основі якого, як не парадоксально, був ритм сициліани, тоді як образний світ був абсолютно інший. Про це мова пізніше. І хоча в перших аріях виконавців було хвилювання, і разом з тим не впевнені репліки – одначе, завдяки характеру та потужності об’єднаних колективів, цей фактор деякою мірою нівелювався.
Сольні вокальні партії, взагалі, відрізнялися особливою складністю. Це стосувалось як, власне, окремих фрагментів, так і сольних арій, що часом позначалося на відчутті важкості виконання.
Окремо треба відзначити одну з дуетних ліній - альта та сопрано, де репліки хору, немов блискавки, пронизували ліричну лінію вокалу, де солісти, у відчутній злагодженості, прекрасно продемонстрували спектр об’єднаної вокальної партії.
В противагу, за рахунок подвоєності складів колективів, за виключенням органу, у tutti передавалася вся міць та велич твору.
Орган виконував функцію допоміжної структури- акомпанементу, де був своєрідним додатком в якості бассо-контінуо для хорів та оркестрів.
Характер першої частини концерту яскраво продемонстрував однин з головних настроїв твору – Скорботу. Секундними інтонаціями були пронизані більшість реплік, підкреслюючи трагізм окремих арій. Характерні акорди, відомі як, так звані зменшені септакорди, через призму інтерпретації підсилювали драматизацію дії.
Треба віддати належне групі дерев’яних духових інструментів. Поряд з сольними якостями музиканти чуйно реагували, як в частинах ансамблю з колегами, так і в аріях з солістами.
На концерті у допомогу слухачеві був наданий текст пасіонів ( «страсті» за латиною – ред.) у повному обсязі у програмці концерту. Але мало хто з слухачів міг здогадатися, що Бах, використовуючи канонічний текст, насправді, достатньо вільно розпоряджався та переміщав його у творі в ті місця, які власне вважав доцільними.
Якщо не брати до уваги можливість дивитися у текст, а лише слухати музику, приблизно як дивитися німий фільм розуміючи зміст — то власне бачення Баха деякою мірою йшло всупереч канонічному тексту Біблії, що загалом підтверджує одна з деталей:
Перше відділення пройшло під речитативну та величну постать хорів у протиставленні з «секундними» інтонаціями – інтонаціями скорботи, відчаю, та, навіть, своєрідної неминучості. Можна казати про деяку особливу увагу Баха до цієї частини твору, де за текстом це період роздумів та хвилювань самого Ісуса та його молитовного звернення до Бога. А наразі це була театралізована драматизація дійства через призму інтерпретації музичного матеріалу.
Враховуючи масштаб твору, його умовно розділили навпіл, лише з причини традицій класичного концерту у двох відділеннях – так само безшовною ниткою було побудовано і виклад музичного матеріалу.
З початком другої половини концерту твір поступово перетворювався на більш заглиблений у сутність людини. Якщо у Першій частині панували помпезність, урочистість і, навіть, деяка театральність - то Другу можна умовно назвати камерною. В ній відтворилися переживання вже конкретної людини – але хіба можна було поєднати це з текстом, у якому йшлася мова вже про справжні страждання, біль...? – наврядчи. Це ще раз підтверджує той факт, що Бах керувався власним баченням щодо музичного матеріалу, аніж сліпо наслідував євангельський текст. Враження прамопротилежні. Отже, якщо Перша частина пассіонів, де за текстом хвилювання Ісуса мала дещо театралізоване дійство —в противагу йому Бах запропонував своє бачення у Другій, де зазначені безпосередньо самі «Страсті» . І вони вже не театралізовані, а глибоко інтимні, психологічні, що показують Христа через призму власних переживань композитора до головної дійової особи. Це інше бачення щодо страждань є переосмисленим і навіть деякою мірою даністю. Бо людина може зрозуміти страждання такого масштабу лише власним тілом, власним досвідом, відчувши це хоча б один раз у своєму житті. А про такі відчуття, звісно, не голосують.
Крім того, в противагу першій частині, у другому відділенні і водночас у другій половині “Страстей” однією з головних звукоритмічних структур став пунктир.
Ця структура є достатньо символічною, адже безперечно характеризує поступ людини, крок якої є достатньо нерівним. Можна сміливо казати, що це кроки Ісуса у напрямку до Голгофи. Цю структуру можна однаково зустріти як у великих творах композитора так і навіть у творах для сольних струнних інструментів (зокрема у партітах для скрипки соло або ж сюїтах для віолончелі соло).
Багатьом шанувальникам творчості Баха відомою є арія Альта, яка часто виконується, як окремий твір — «Erbarme dich, mein Gott» («Помилуй мене, мій Господь» - ред.). Ця арія йде у ансамблі з скрипкою соло. На концерті, у репліках скрипаля, часом не вистачало повноцінної вібрації кожної ноти, тим самим різко відрізняючись від єдиної вібрації у вокальній партії альта – Марії Ліпінської.
Як було зазначено вище ідеєю проекту було наближення виконавців до відтворення вимог композитора щодо виконання твору. Складність вокальних партій неодноразово демонструвала суворі вимоги до соліста з боку композитора, що не поступалися творам соло.
«Прикрашена» вібрація у окремих виконавців часом перешкоджала мелодієвиявленню, яка звучала не аскетично, а більш романтично.
У одному з останніх номерів пассіонів співали практично усі солісти, що мимоволі, у потужному характері, надавало паралель з 9-ю симфонією Л. ван Бетховена.
Кінець твору відбувався за світлою тихою ходою мелодії, що «розчинила» до мінор у повітрі.

Висновки

У «Страстях за Матвієм», як більше ніде у наступних концертах з циклу передалися театральність, помпезність, велич твору. Об’єднуючи різні стилістичні прийоми, гармонію генерал-басу, жанрову специфіку – цей твір чи не найкраще передав задум Й.С.Баха, який об’єднав все у єдине ціле. На протязі всього звучання твору відчутним був і так званий Zahlzeit (одиниця «лічильного часу») , що був характерним проявом індивідуальної композиційної техніки Баха, а саме у ритмічних структурах, особливо пунктирі, а також у самій поліфонії, що домінувала у тканині
turbae, і за рідкісними моментами надавала момент заспокоєння.
Щодо якості виконання окремих партій – ніхто не застрахований від помилок, від хвилювання. В першу чергу маючи на увазі вокальні партії. Маємо надію, що наступні «Страсті»цього циклу внесуть більше якості еволюційно.
Ця музика йде у противагу зі Зрозумілим, з канонізованим текстом. Адже у тексті де існують тілесні страждання — спокій, поступ та величезна «тиша у міці», в противагу, коли секундні інтонації є дзеркальним відображенням ,скажімо, тексту де Ісус звертається безпосередньо до Бога з благанням не змушувати його страждати.
«Страсті за Матвієм» одночасно і підсумок пережитого, створеного, і передбачення подальшого, що Бах переживе та створить.
За цими діями можна дійсно думати про злам стереотипу щодо постаті Й.С.Баха — постаті блізької до канонізованих понтифіків у музиці. Твору вже близько 300 років, а геній композитора продовжує дивувати слухову уяву аудиторії, а бахознавців передивлятися світові концепції щодо творчості славетного митця.



Автор: Олександр Пірієв
Фото: Сергій Пірієв
Колективи: Національна заслужена академічна капела України "Думка"
Виконавці: Сергій Бортник, Андрій Гонюков
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України





Інші:

«Спалахи пам’яті»
У Харкові знову виступив прекрасний лебідь в оточенні кращих голосів міста
Вишиванки на сцені і в залі: ансамбль "Запорожці" запросив шанувальників на "Зоряні зустрічі"
Артисти симфонічного оркестру виступили для бійців ЗСУ
На концерті пам'яті Михайла Чембержі "Там, де музика звучить!"
Враження від 21-ших "Акордів Хортиці"
Галас навколо GAIA. В Києві відбулась прем'єра авангардної опери від Opera aperta
Ансамбль солістів "Київська камерата" виступив у Carnegie Hall
“Отелло” - магічна подорож, або Без стереотипів на класику
У Стокгольмі відкрився другий "Європейський фестиваль: Українська весна"
У Кропивницькому відбудеться свято хорової музики "Молитва вустами дітей"
У Лондоні вперше пролунали твори львівських композиторів
Про владу, кохання та підступність
Вперше в Україні презентували легендарний бродвейський хіт “Чикаго”
Симфонічні твори Станіслава Людкевича
Прем'єра симфонії - сорок років згодом
У Таллінні відбувся благодійний концерт класичної музики "Перетин культур"
В філармонії Одеси відбудеться концерт кларнетиста Ксіди та оркестру під керівництвом Шаврука
Французький органіст Жан Марі Леруа виступив на ІV фестивалі органної та камерної музики "Sounds of BACH" у Чернівцях
У Дніпрі завершився Міжнародний музичний конкурс
До Тернопільської філармонії завітав Шуберт зі своєю "Шубертіадою"
Сценографічна спадщина Євгена Лисика
У Страсбурзі відбувся концерт за участі українського оркестру та дитячих хорів
«Від бароко до класицизму»: музиканти оркестру «Ars – Nova» порадували миколаївців гарною музикою
У Ніжинській музичній школі на благодійному концерті зібрали 10 тисяч на тепловізор
Фотомиті "Київської пекторалі". Подія, яка вже стала історією
"Вечір української музики" у Кропивницькому
Маріупольський оркестр «Ренесанс» взяв участь у великому концерті в Італії
Музичний символ солідарності: на другу річницю великої війни оркестр Львівської філармонії виступив у Варшаві
"Музика без меж": у Дніпровській академії музики провели Міжнародний фестиваль академічного музичного мистецтва
Сучасна академічна музика та саунд-перформанси в іменах — 11 українських композиторів, чиї концерти не варто пропускати
Від Бетховена до Скорика: пам’ять Небесної сотні в Харкові вшанували музикою
“Музичні мости”
Полтавська обласна філармонія презентувала програму «Присвята Астору П’яццолі».
Абстракція в дикому вигляді: The New York Times про українську оперу Chornobyldorf
У Києві показали сучасний балет «Д.І.М.» про вимушену міграцію
У Львові під час концерту колядок і щедрівок хор "Дударик" зібрав понад 80 тисяч для військових
У "Карнегі-хол" у Нью-Йорку прозвучали твори відомих українських композиторів
Прем’єри та присвяти на концерті «Тиха молитва» у Львівській філармонії
З 3 по 8 січня у філармонії пройшов перший цьогорічний фестиваль органної та камерної музики «Bach Contemporary». Цьогоріч фестиваль представив публіці 8 різноманітних концертів обʼєднаних генієм Баха
      © 2008-2024 Music-review Ukraine



File Attachment Icon
100802_07.jpg