Про фестиваль "Контрасти" розповідають Володимир Сивохіп і Богдан Сегін | Music-Review Ukraine
Головна
Новина
Про фестиваль
Сивохіп Володимир
Про фестиваль "Контрасти" розповідають Володимир Сивохіп і Богдан Сегін
22 вересня 2014, понеділок
Поширити у Facebook

Володимир Сивохіп: «Світ має жити під батутою миру!»

Володимир Сивохіп

У цьому переконаний генеральний директор Львівської філармонії, директор Міжнародного фестивалю сучасної музики «Контрасти» Володимир Сивохіп.

– Даруйте, можливо, варто було б почати не з тієї ноти, але ми живемо в умовах хоча й далекої, та війни. Окремі російські виконавці хотіли би приїхати на фестиваль, але вважають, що не «на часі». Для них таки: коли міномети говорять – Музи мовчать?

– Насамперед зауважу, що ми зважали на ситуацію Зверніть увагу: в програмі здебільшого не оди житію, урочисті меси, а реквієми.

– Можливо, окремих залякала путінська пропагандистська машина, котра застерігає весь світ від «бандерівців»?

– Ви самі розумієте, що це маячня. Інакше чому б такі світові величини, як Діна Йоффе та Михаїл Вайман з Ізраїлю зголосилися на «Зустріч друзів», яку в рамках фестивалю проведуть Артур Микитка і Мирослав Скорик. Світ має жити під батутою миру, а високе мистецтво має бути понад політикою…

– Але не поза нею!

– Ми завше сприймали фестиваль багатовекторно. Відгукувалися на події, ніби поза політикою, але патріотично. Нині учасниками заключного концерту будуть п’ять виконавців із різних неспокійних районів. Зокрема, композитори Мерзіє Халітова з Криму, донеччанин Євген Петриченко, харків’янин Щетинський. І це все відбудеться, як не прикро, під «Сумної дримби звуки» Станковича. Іншими словами, ми прагнемо продемонструвати, як Україна (бодай мовою мистецтва) має єднатися.

– На тому тлі свербить одне болюче. Це, як мовиться, можемо використати «не для преси». Я знайомий дотично з родиною Башметів. І як раптом «славетний» потрапив у список «путінських придворних блазнів»?

– Це особливо прикро. Ми відразу задекларували три принципи діяльності «Контрастів». Зрозуміло, гідний гонорар учасникам. По-друге, до нього долучаються ті визнані музиканти, котрі заслужено сприймають Львів як одну зі культурних столиць. Цей феномен живе, можливо, за інерцією, яка виникла десь зо років 100 тому, можливо, через те, що Львів, як би не було, залишається західноєвропейською перлиною архітектури. І сьогодні всесвітньовідомі музиканти згодні не отримати раз на рік великий гонорар, але приїхати саме до Данилового граду і виступити на історичній сцені Львівської філармонії, де збирали оплески Бела Барток, Моріс Равель, Рихард Штраус, Кшиштоф Пендерецький, який декілька разів приїздив на «Контрасти». Тому культурні традиції Львова розвиваються і живуть.

– Третім пріоритетом ви декларували, що патріотична ідея фестивалю «Контрасти» – розшукувати по світу і запрошувати своїх земляків? Чого ж забракло «головному альтистові»?

– Я організовував позаминулого року його приїзд до Львова. Все було на адекваті. Його рішення не можу зрозуміти. Зауважте, після заяви Башмета з вуличних концертних майданчиків зник і його молодший брат. Можливо, соромиться… Таке враження, що домівку Башметів львів’яни довго ще будуть обминати.

– Як не прикро, але згаданий сигнал єднання України ми не використали ще й в часі 200-річчя Тараса Шевченка

– Цілком погоджуюся. Якось усе за інерцією ніби «забулося». Ми нагадаємо. Два дні в програмі відведено на вшанування Кобзаря. Камерний хор «Київ» 30 вересня під батутою Миколи Гобдича запропонує програму з творів Лятошинського, Степурка, Скорика, Станковича, Сильвестрова, Лятошинського, Ревуцького… А 9 жовтня Галицький академічний хор (диригент Василь Яциняк) виконає «Різдвяну Божественну літургію» Олександра Козаренка...

– Пане Володимире, попри особливості ювілейного двадцятого фестивалю, «Контрасти» – майданчик зустрічей давніх друзів. Не таємниця, що проект став вислідом «легенького прийняття за фужером сухого вина», коли до такого спонукав львівських молодших колег знаний маестро з Варшави Роман Ревакович. Давно «чаркувалися»?

– Направду, то були незабутні часи. Тішуся, що ми пройшли всі випробування і нині «Контрасти» посідають гідне місце на культурній мапі Європи. А з паном Романом матимемо можливість підняти фужер «шампани» 5 жовтня, в рамках програми «Польсько-українські діалоги». Він диригуватиме Академічним симфонічним оркестром Львівської філармонії, який запропонує концертну програму за участі Йожефа Ерміня. Відтак традиційно пом’янемо Ярему Якубяка, котрий був біля колиски «Контрастів» разом із Мирославом Скориком і Юрієм Ланюком.

Богдан Сегін: «Контрасти» – гідний майданчик творчих експериментів»


Богдан Сегін

Що незвичного чекає нас на майданчиках цьогорічних «Контрастів»? Про це розповідає комерційний директор фестивалю Богдан Сегін.

– Цього року в нас малий ювілей. До двадцятки існування проекту пасує і програма, складена саме з двадцяти імпрез. Вона охоплює широку палітру сучасної музики: від класики ХХ століття до найновіших експериментальних композицій.

– Константа фестивалю, як я розумію, незмінна?

– Так, фестиваль має певні константи. На першій сторінці буклету є опис: що таке «Контрасти». Він був зроблений в 1995-му, коли ми лише починали. З тих пір не внесли жодної літери, щоби змінювати концепцію. Там наголошено: «Українська культура склалася на перехресті різних історичних національних і релігійних шляхів, і Львів найкраще уособлює цю відкритість. Упродовж віків тут знаходили благодатний грунт найновіші мистецьки ідеї та пошуки, отже Львів був завжди помітним осередком міжнародної світової культури.»...

– Двадцятий фестиваль – річ поважна. У такому віці згадується і перше кохання, і перше розчарування. Чи «контрастники» проминули це все гладко?

– У нашій історії, звичайно, були різні періоди. Траплялися роки, коли фестиваль тривав протягом місяця, а інколи «втискався» і в тижневий строк. Але нам вдалося зберегти головне. Ми не збилися з мистецького графіку Європи, яка вже призвичаїлася до вересневих музикувань у Львові. Якби зупинилися бодай на один сезон, проект би зник. Я маю досвід.

– Як цей проект виглядає на тлі України?

– Якщо говорити про Україну, то фестиваль «Контрасти» є унікальним явищем, його немає з чим порівнювати. Головна традиція «Контрастів», я вважаю, – це зустрічі композиторів і виконавців під час прем’єрних виконань творів. Книжку можна відкладати й потім продовжувати читати. У музиці з автором все кожний раз виглядає по-новому. Особливістю кожного фестивалю є представлення творчих портретів митців.

– Одночасно в програмі помічаю багато молодих виконавців

– А, що важніше – молодих авторів сучасної класичної музики. Це не випадково. Своєрідним прототипом наших «Контрастів» стала «Варшавська осінь». Однією з вимог для учасників фестивалю були неодмінні експерименти в музикуванні. Я долучився до проведення фестивалю дещо пізніше, але пам’ятаю, мої старші колеги теж починали з цього. Свого часу навіть було, як мовиться, серед молодих митців правилом доброго тону вести бесіди про відвідання програм нашого фестивалю. То, направду, була добра лабораторія мистецьких експериментів. Зрештою, як і таким експериментуванням хворіли молоді «генії» – представники інших мистецьких цехів. З часом крен якось непомітно змістився в бік, так би мовити, «традиційної класики». Але все, мабуть, колись повторюється. Нині ми знову повернулися до більшого експериментування..

– Але ж без метрів не обійтися

– Звісно. Цьогоріч гостем нашого фестивалю буде Ґія Канчелі. Видатний грузинський композитор пише не тільки симфонічну музику, але й музику для театру й кіно (зокрема українського). Його музичний супровід, скажімо, зробив незабутніми такі фільми, як «Міміно» та «Кін-дза-дза!». Цікаво, що поважний Маестро продовжує експериментувати. В цьому зможемо пересвідчитися 29 вересня в ході проведення «Трибют Майстру», до якого долучилися Академічний молодіжний симфонічний оркестр INSO-Львів, віолончеліст Артем Шмагайло та знаний французький диригент Стівен Дікрен. До слова, виходячи із економічної ситуації, як іще кілька поважних гостей, цілком відмовився від творчого гонорару.

– Наостанку кортить поцікавитися таким. Гонорари для наших виконавців і їхніх колег з інших країн…

– Це питання доволі делікатне. У світі існують продукти елітного класу, за які платять дуже дорого. Є низькокалорійні – дешеві… А посередині – доброго ґатунку… Ми ще не в прем’єр-лізі, але гідно про себе заявили в світі. Свідчення тому – «Контрасти», які набули статусу Міжнародного фестивалю.


Автор: Олесь Ганущак
Діячі мистецтв: Володимир Сивохіп
Концертна організація: Львівська обласна філармонія
Конкурс (фестиваль): Міжнародний фестиваль сучасної музики "Контрасти"
Джерело: www.gazeta.lviv.ua



Інші:

Презентація альбому «Ювілей небайдужості. Українському Дому — 30»
Світ Святослава Луньова
Музична освіта в Одесі та по всій країні відповідає світовому рівню, - Карандєєв
На Полтавщині заклади культури проводять майстер-класи для ВПО
У Бориславі відбудеться благодійний концерт вокальної музики
Клавесин заграє у Музеї Ханенків вперше за довгий час
ПРЕМ’ЄРА концертної програми від хору та оркестру "СУЧАСНІ УКРАЇНСЬКІ ХІТИ"
У Львові розпочався Міжнародний фестиваль джазу Lviv Jazz Days 2024
13 квітня у Львівській національній філармонії на благодійному вечорі «Сила мистецтва» vol.3 було зібрано 3 240 000 грн
Український балетмейстер та хореограф Раду Поклітару чітко пояснив свою громадянську позицію
«За 2 роки повернули лише 3-х людей, одного мертвим»: РФ тримає у полоні музикантів 36-ї бригади морської піхоти
Сила мистецтва: 13 квітня пройде третій благодійний аукціон оркестру INSO-Львів
Картина з колекції музею розконсервована на один день | Музей Ханенків
Претенденти на премію імені А. Ф. Шекери у 2024 році
Прем’єра “Чикаго” наближається
Стажування в Метрополітен-опера для молодих фахівців української оперної сфери
Запорізька обласна філармонія відзначила поважний ювілей
Львів'ян запрошують на Міжнародний фестиваль джазу Lviv Jazz Days 2024
У США представлять музичну інтерпретацію роману Софії Андрухович "Амадока"
У Харкові втретє за час повномасштабної війни проведуть KharkivMusicFest
Симфонічний оркестр Львівської філармонії проведе благодійний концерт
У Львові уродини Квітки Цісик відзначать концертом при свічках
У Національній філармонії – перший дводенний електроакустичний проєкт
Вечір сучасної хореографії на музику П.Васкса 
Львівський органний зал запрошує на концерти при свічках
Світова премʼєра у Львівському органному залі
КОНЦЕРТ МУЗИЧНОЇ ДИНАСТІЇ
У квітні в Києві та Львові відбудуться ювілейні концерти Національного академічного оркестру народних інструментів України
Хмельницька обласна філармонія запрошує на мистецькі події у квітні
Національна опера - афіша квітня
Львівський дитячий оркестр дасть концерт у філармонії
Полтавський симфонічний оркестр - програма квітня
Полтавська обласна філармонія - програма квітня
У Херсоні відбувся концерт «Промені світла»
Оперний театр Дніпра завершив гастролі у Великій Британії
Житомирська обласна філармонія запрошує на концерти у квітні
Харківській опері вдалося зберегти 75-80% колективу - гендиректор
Квітневі музичні події у Львівській філармонії
НАЦІОНАЛЬНА ФІЛАРМОНІЯ УКРАЇНИ У КВІТНІ: АКЦЕНТ НА УКРАЇНСЬКІЙ МУЗИЦІ
Презентація книги «Арво Пярт: З тиші» Пітера Бутенєва
      © 2008-2024 Music-review Ukraine




File Attachment Icon
110623_105.jpg