Шевченкове слово в музиці Богдани Фроляк | Music-Review Ukraine
Головна
Стаття
Шевченкове слово в музиці Богдани Фроляк
Степанченко Галина
Фроляк Богдана
Шевченкове слово в музиці Богдани Фроляк
Симфонія-реквієм «Праведная душе…» пролунала в Національній філармонії України
3 листопада 2015, вівторок
Поширити у Facebook

Цей твір Богдана Фроляк написала для мішаного хору, солістів і симфонічного оркестру на вірші Тараса Шевченка. Симфонія-реквієм прозвучала на ХХV Міжнародному фестивалі «Музичні прем’єри сезону» у виконанні Національного симфонічного оркестру під керуванням відомого польського диригента Романа Реваковича та славетної капели «Думка» (художній керівник – Євген Савчук) і мала великий успіх у слухачів.

Богдана Фроляк

Богдана Фроляк - представниця нової генерації українських композиторів. Твори композиторки звучали в найкращих залах України, Польщі, Німеччини, Білорусі, Молдови, Румунії. Яскрава музична мова вирізняє її опуси різних жанрів: симфонічні, хорові, вокальні, камерно-інструментальні. Твори Б. Фроляк органічно ввійшли у сучасне соціокультурне середовище і мають свого слухача.

Вона – лауреат премій ім. Левка Ревуцького, Бориса Лятошинського та Миколи Лисенка. Таке визнання прийшло до талановитої композиторки за численні неординарні музичні твори.

І ось довгоочікувана київська прем’єра (твір виконувався у Львові 2014-го) нового масштабного опусу Богдани Фроляк на слова Тараса Шевченка «Праведная душе…» (цей твір композиторка присвятила 200-річчю від дня народження Кобзаря).

В українській музиці ми маємо велику Шевченкіану, в якій митці у різних жанрах втілили могутню силу віршів геніального поета. Можна згадати кантати Миколи Лисенка, симфонію «Кавказ» Станіслава Людкевича, кантату Левка Ревуцького «Хустина», твори Бориса Лятошинського, Євгена Станковича, Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика та інших. Звучання філософського та глибокого твору Богдани Фроляк, яка також звернулась до безсмертної поезії Кобзаря, змусило нас, сучасників, по-новому відчути пророцтво та вражаючу силу слова Шевченка.

Мисткиня так розповідає про свою роботу: «Задум композиції виник у 2013 р., коли Володимир Сивохіп (директор Львівської філармонії) запропонував мені написати твір до ювілею Тараса Шевченка для Львівської філармонії. Я працювала над цим півроку, робота збіглася з подіями на Майдані. Я згадую ті дні Революції Гідності, ніби це було вчора. Писалось на одному диханні! У цьому була якась містична сила. Тексти і музика одразу виникали в уяві та складались у цілісний музичний твір. Моя Симфонія-реквієм пов’язана з тими трагічними подіями, з людськими втратами, з пам’яттю про Небесну сотню. Шевченкові рядки просто вкарбовувались у мої думки і відгукувались у душі, такими сучасними вони здавались».

Авторці вдалось в музиці передати сильні емоції – під час виконання у залі панувала така напружена тиша, що і спів хору, і гра оркестру сприймалися, як духовна сповідь. Фроляк умовно поділяє цей великий твір на три частини. Перша – це своєрідна пісня про Україну, друга – роздуми про долю і незламну силу нашого народу, третя частина – просвітлений катарсис-заповіт. Цю частину авторка представляє дуже по-людськи сповідально, у тихому просвітленому звучанні. Композиторка розповідає, що її завжди так вражали слова поета, що вона цю частину написала раніше за інші.

Струмінь високої духовності пронизує всю музику Богдани Фроляк. Її володіння особливостями тембрової драматургії виявляється у талановитому поєднанні як оркестрової, так і хорової фактури. Декламаційною виразністю або пісенними інтонаціями вирізняються партії солістів. Вокальна стихія Богдани Фроляк – це багатюща скарбниця українського мелосу. Так, у творі органічно використано мелодію канта «Єсть на світі доля», що надає звучанню особливої теплоти й щирості.

Шевченкове слово дуже виразно проінтоновано авторкою у декламаційних зверненнях хору: «Схаменіться!» Драматичний спів композиторка посилила насиченим звучанням оркестру. В обдарованої мисткині уся фактура твору майстерно виструнчена. Хорові акапельні епізоди вирізняє справжнє органоподібне звучання людських тембрів, у якому лінії голосів – це плетиво підголосків, і кожна партія несе своє навантаження. Особливо запам’яталася у цьому плані хорова картина «Сонце заходить, гори чорніють».

Тихою кульмінацією твору авторка вважає частину на слова «Нехай я заплачу…» Звучить вона дуже проникливо.

Кожний фрагмент твору Богдани Фроляк написаний майстерно, з відчуттям краси і виразності Шевченкового слова. Усі вони, ніби квіти у пам’ятний вінок Кобзареві.

Симфонія-реквієм – унікальний за змістом твір, справжній музичний дарунок Великому Тарасові – співцю України – від сучасної талановитої композиторки.

«День» поцікавився враженнями від прем‘єри у колег Б. Фроляк.

Євген СТАНКОВИЧ – Герой України, композитор:

- Грандіозний твір написаний у незвичайному синтетичному жанрі (симфонія-реквієм), у якому Богдана Фроляк вибудовує складну концепцію. Я вважаю цей твір явищем у сучасній музиці. Композиторці вдалося через музичне прочитання текстів Шевченка посісти гідне місце в музичній Шевченкіані, поряд із “Кавказом” Станіслава Людкевича. Це велика удача талановитої авторки!

Валентин СИЛЬВЕСТРОВ – народний артист України, композитор:

- Коли я перший раз почув цю музику (у 2014 р.), одразу подумав, що твір Богдани Фроляк – найбільш видатний у музичній Шевченкіані. Симфонія-реквієм увібрала естетику віршів Кобзаря і відкрила їхнє сучасне звучання. Вражає цілісність твору. Хочу виділити особливо виразні частини: “Заповіт”, “Садок вишневий”, “Єсть на світі доля”. Цей талановитий твір Богдани Фроляк – подія у сучасній українській музиці.


Автор: Галина Степанченко
Композитори:Богдана Фроляк
Музикознавці: Галина Степанченко
Концертна організація: Національна філармонія України
Концертний зал: Колонний зал ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України
Джерело: Газета "День"



Інші:

Опера «Тарас Бульба» лютого патріота Миколи Лисенка. Як її подати світові у час війни з росією?
Українсько-польські музичні мости Фонду “Pro Musica Viva”
ОПЕРА В ЕПОХУ ЗЛОДІЙСТВА
ЄВРОБАЧЕННЯ - МУЗИКА І НЕ ТІЛЬКИ
Правила ринку: агент Линів пояснив, чому диригенти виконують твори російських композиторів
В Мюнхені запрошують на «Страту» та «Дванадцяту ніч»
Національна опера України поставить оперу "Конотопська відьма"
Українська опера Chornobyldorf виборола Премію Королівського філармонічного товариства
А ви знали, що Шевченко міг би стати й відомим музикантом?
Премʼєри в імʼя Перемоги
ЛІТЕРАТУРА З МУЗИКИ, МУЗИКА З ЛІТЕРАТУРИ
«Незламні»: музичне послання українців у другу річницю початку повномасштабної війни
«Десять років чекаємо на перемогу»: історія оркестру, який двічі з дому вигнала війна
Найкращий концерт Кіровоградської філармонії - попереду. Він буде присвячений Дню перемоги!
Музичні інструменти змінили на автомати: історії артистів театру Одеси
Оновлений репертуар, літній фестиваль та інтерактивна "Ластівка Щедрика": майбутнє Івано-Франківської філармонії в баченні Володимира Рудницького
Змінив пуанти на армійські берці: згадаймо артиста балету Ростислава Янчишена
"Музичні вечори у будинку родини Мейтусів"
«Для мене дім – там, де серце» – Віктор Рекало, автор музики до балету про вимушену міграцію «Дім»
Як розтопити «Крижане серце»?
В Одеській опері відновили незвичайну виставу
Хмельницький фаховий музичний коледж ім. В.І.Заремби: 65 років від дня заснування
До дня Соборності: в Національній опері представлять всеукраїнський музичний проєкт
Як доктор мистецтвознавства став... диригентом
Досліджуємо славні сторінки бандурного мистецтва
На Волині в Горохові привітали з 80-річчям відомого композитора
Роман Орленко-Прокопович - ім’я між забуттям і легендами
“Пісні для України” з Лондона
“54 хвилини до Різдва”
Диск "Зимовий шепіт" від піаністки Віоліни Петриченко
Українські переклади лібрето світових опер в Україні
Військовий зі Львова випустив альбом фортепіанної музики, яку створив на передовій
Раду Поклітару - герой книжки
Сенсаційні знахідки та версії Трипільської культури - “ світової колиски”
У Львівській філармонії визначили переможців Конкурсу молодих вокалістів імені Сліпака
Концерт-реконструкція «Гай, Рожество!»
Сторіччя Балетної трупи Одеської опери
Харизматичний диригент українського походження, який втілив "американську мрію": хто такий маестро Леонард Бернстайн
"Вистави ще немає, але є кредит довіри": продюсерка Opera aperta про співпрацю з міжнародним фестивалем O.Festival
В Ужгороді відкрили мініскульптуру на честь графа Нандора Плотені
      © 2008-2024 Music-review Ukraine